Нова форма декларації з податку на прибуток: що змінилося та з якого періоду застосовувати
Наказом Мінфіну від 29.10.20 р. № 649 (набув чинності з 01.12.20 р. – з дати офіційного опублікування) оновлено форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затверджену наказом Мінфіну від 20.10.15 р. № 897. Фактично її приведено у відповідність до змін, унесених до Податкового кодексу (далі – ПК) згідно із Законом від 16.01.20 р. № 466-IX ще 23.05.20 р., а також до тих, що плануються на перспективу (тобто закладено майбутні зміни). Поглянемо, що ж нового в декларації.
З якого періоду застосовувати нову форму
Якщо платник податку подає уточнюючу декларацію з податку на прибуток, щоб виправити помилки попередніх періодів (наприклад, 16.12.20 р. подає уточнюючу декларацію за 2019 рік), то з 01.12.20 р. він має використовувати вже нову форму (п. 50.1 ПК). Щоправда, в Реєстр форм електронних документів станом на 16.12.20 р. нову форму декларації ще не додано.
Що стосується першого звітування за оновленою формою, то в п. 46.6 ПК однозначно сказано, що воно здійснюється з наступного періоду після набрання чинності змінами. Тобто вперше декларацію за новою формою слід подавати, звітуючи за періоди 2021 року, а саме:
- за I квартал 2021 року – якщо підприємство подає декларацію щокварталу;
- за 2021 рік – якщо звітує раз на рік.
Підтверджують це і податківці (див. новину від 04.12.20 р. ГУ ДПС в Івано-Франківській області). Їхніх прохань подавати за новою формою поки що немає. Утім, можливо, що ближче до річного звітування і прозвучать.
За 2020 рік подаємо ще стару форму декларації, хоч її зміст і не відповідає змінам до ПК. Тому доведеться шукати місце для нових різниць у старих рядках та додавати пояснення, що форма декларації не відповідає ПК.
Резюмуємо: декларація з податку на прибуток за оновленою формою вперше подаватиметься:
- платниками із квартальним звітним періодом – за І квартал 2021 року;
- платниками з річним звітним періодом – за 2021 рік.
Зміни в шапці декларації
Окремий рядок 9 – для інституту спільного інвестування. У ньому зазначається найменування та реєстраційний код. Це пов’язано, зокрема, з тим, що законопроєктом № 4101 передбачається подання компаніями з управління активами окремої податкової декларації з податку на прибуток підприємств та фінансової звітності за кожним суб’єктом, який перебуває в їх управлінні та не є юридичною особою. У пояснювальній записці до законопроєкту запровадження цих змін обґрунтовано так:
«Законом України від 05.07.2012 № 5080-VI «Про інститути спільного інвестування» визначено, що бухгалтерський та податковий облік операцій і результатів діяльності із спільного інвестування, які проводяться компанією з управління активами (КУА) через пайовий фонд, здійснюється КУА окремо від обліку операцій та результатів її господарської діяльності та обліку операцій і результатів діяльності інших інститутів спільного інвестування, активи яких перебувають в її управлінні.
Оскільки платниками податку на прибуток є резиденти – юридичні особи, КУА декларують результати своєї господарської діяльності, тому існує ризик здійснення діяльності ІСІ, які не мають статусу юридичної особи, без декларування показників такої діяльності.
Посилення контролю за діяльністю ІСІ можливе за умови забезпечення подання декларацій з податку на прибуток підприємств за результатами діяльності усіх ІСІ, зокрема тих, що не мають статусу юридичної особи».
У зв’язку з цим в ряд. 10 шапки передбачено й окрему позначку для «інституту спільного інвестування у вигляді утворення без статусу юридичної особи».
Підтверджує це й виноска «2» до декларації:
«2 Податкова декларація з податку на прибуток підприємств подається платником податку – юридичною особою за результатами діяльності інституту спільного інвестування (заповнюється поле 9).
У разі якщо платник податку здійснює управління активами кількох інститутів спільного інвестування, Податкова декларація з податку на прибуток підприємств складається та подається окремо по кожному інституту спільного інвестування без статусу юридичної особи, активами яких він управляє відповідно до Закону України «Про інститути спільного інвестування", із заповненням рядка 9 та проставлянням позначки «інституту спільного інвестування у вигляді утворення без статусу юридичної особи2» у рядку 10 «Особливі відмітки».
Проте зауважимо, що в ПК таких вимог на разі немає. Тож ряд. 9 шапки стане «робочим» лише в разі, якщо проєктні зміни стануть законом.
Ряд. 10 (раніше – ряд. 9) – відмітка про особливий статус. Додано три позиції. Для яких платників ставляться відмітки про особливий статус у новій декларації, див. табл. 1.
Таблиця 1. Відмітка про особливий статус
|
Відмітка про особливий статус проставляється для таких платників |
Пояснення |
|
Виробника сільськогосподарської продукції |
Ці позиції були й раніше – щодо них жодних змін не відбулося |
|
Банку |
|
|
Страховика |
|
|
Суб’єкта, який здійснює випуск та проведення лотерей |
|
|
Суб’єкта, що провадить азартні ігри з використанням гральних автоматів |
|
|
Суб’єкта, що провадить букмекерську діяльність та азартні ігри (у тому числі казино), крім азартних ігор з використанням гральних автоматів |
|
|
Постійного представництва нерезидента |
|
|
Підприємства (організації) громадської організації осіб з інвалідністю, яке отримало дозвіл на користування пільгою |
|
|
Платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) рік у періоді, на який припадає дата його ліквідації |
|
|
Суб’єкта господарювання – юридичної особи, яка обрала спрощену систему оподаткування |
Раніше звучало як «платника єдиного податку». І якщо раніше тут ставили відмітку як єдинники– юрособи, так і ФОП, що виплачували нерезидентам-юрособам дохід ыз джерел походження з України, то зараз їх розділили. Юрособи-єдинники мають окреме поле для проставлення відмітки, а для ФОП (незалежно від системи оподаткування) відвели окреме поле – див. нижче |
|
Фізичної особи – підприємця, у тому числі такої, яка обрала спрощену систему оподаткування, або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність |
Нова відмітка. Її поява пов’язана зі змінами у ст. 133 та п. 141.4 ПК щодо платників податку на доходи нерезидентів з джерел походження з України |
|
Іноземної компанії |
Нова відмітка. Актуальною буде з 01.01.21р. – з моменту старту спеціальних правил оподаткування іноземних компаній. Зокрема, пп. 133.1.5 ПК щодо іноземних компаній з місцем ефективного управління в Україні |
|
Інституту спільного інвестування у вигляді утворення без статусу юридичної особи |
Нова відмітка. Підказка щодо підстав для заповнення цієї відмітки у виносці «2»: У разі якщо платник податку здійснює управління активами кількох інститутів спільного інвестування, Податкова декларація з податку на прибуток підприємств складається та подається окремо по кожному інституту спільного інвестування без статусу юридичної особи, активами яких він управляє відповідно до Закону України «Про інститути спільного інвестування», із заповненням рядка 9 та проставлянням позначки «інституту спільного інвестування у вигляді утворення без статусу юридичної особи2»у рядку 10 «Особливі відмітки». Але це за умови, що такі зміни у ПК запрацюють |
Зміни щодо контрольованих іноземних компаній (КІК)
З 01.01.21 р. мають стартувати спеціальні правила оподаткування контрольованих іноземних компаній, прописані у ст. 392 ПК у редакції з 01.01.21 р.
Зокрема, іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України (далі – контролююча особа):
а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більш як 50 %
або
б) володіє часткою в іноземній юридичній особі в розмірі більше як 10 %, за умови що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 % і більше. Однак на «перехідний» період 2021-2022 рр.: «володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків» (п. 54 підрозд. 10 розд. ХХ ПК);
або
в) окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.
Правила оподаткування – у п. 392.2, п. 392.3 ПК. «Перехідна» особливість: коригування за пп. 392.3.2.1–392.3.2.6 ПК застосовуються щодо звітних періодів, які починаються після 1 січня 2022 року (п. 54 підрозд. 10 розд. ХХ ПК).
Важливо: якщо контролюючою є фізична особа, то вона відповідно оподатковує ПДФО частку скоригованого прибутку КІК, яку контролює (п. 170.13 ПК). А ось якщо контролюючою є юридична особа, то вона оподатковує податком на прибуток скоригований прибуток КІК пропорційно до своєї частки. А саме частина прибутку КІК за результатами звітного податкового року збільшує об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи в порядку, визначеному розд. III ПК.
Саме для контролюючих юросіб у декларації передбачили окремий рядок 06.1 КІК, відповідно його обчислення розкривається в окремому новому додатку КІК. У свою чергу, додаток КІК має свої піддодатки:
- додаток КІК-К – Коригування (за аналогією з різницями-коригуваннями, які збільшують/зменшують фінрезультат КІК);
- додаток КІК-ТЦ – Самостійне коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань платника податку (за пп. 39.5.4 ПК);
- додаток КІК-ЦП – результат операцій з цінними паперами (ряд. 1.2 КІК-К переноситься в ряд. 1.2 КІК-ЦП додатка КІК-К до рядка 02 КІК-К додатка КІК. Ряд. 1.3 КІК-К переноситься в рядок 1.3 КІК-ЦП додатка КІК-К до рядка 02 КІК-К додатка КІК).
Звісно ж, під майбутні зміни щодо КІК додано й позначку стосовно додатків. У такому разі у віконці з написом «КІК» ставиться не «+» , а кількість додатків КІК. Тобто скільки контрольованих компаній є у такої контролюючої особи, за якими вона обчислює податок, стільки й додатків подає.
Податок на прибуток КІК збільшує податкові зобов’язання з податку на прибуток контролюючого підприємства, тобто в ряд. 17 враховується, зокрема, і податок на прибуток КІК (бачимо це з оновленої формули ряд. 17).
|
Важливо: виходячи з редакції ПК, яка має запрацювати з 01.01.21 р., уперше за КІК контролюючі особи звітуватимуть за підсумками 2021 року, тобто подаючи декларацію у 2022 році за 2021 рік. Зараз же, звітуючи за 2020 рік,. додаток КІК однозначно не подається. Однак не забігатимемо наперед, бо у стінах Верховної Ради є законопроєкт, за яким уперше звітувати за КІК треба за 2022 рік (тобто відтермінування на рік) (законопроєкт № 4065). |
Додамо: штрафні санкції та пеня за порушення вимог ст. 392 ПК під час визначення та обчислення прибутку КІК не застосовуються за результатами 2021–2022 звітних (податкових) років. Не застосовується також і адмінвідповідальність та кримінальна відповідальність до посадових осіб за такі порушення (п. 54 підрозд. 10 розд. ХХ ПК).
Оновлений додаток РІ (різниці)
Одразу зауважимо, що додаток РІ викладено в новій редакції:
- додано нові рядки для нових різниць, які з’явилися в ПК із 23.05.20 р.
- деякі старі рядки змінили свою «прописку» через те, що додано нові;
- для деяких різниць уточнено формулювання.
Тож із 2021 року слід уважно заповнювати додаток РІ, аби не помилитися рядком.
Нові рядки та рядки, які змінили свій номер, наведемо в табл. 2.
Таблиця 2. Нові рядки в додатку РІ
|
Рядок |
Назва |
Примітки-пояснення |
|
|
Зменшує фінрезультат до оподаткування |
|||
|
3.2.3.2 |
Сума нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягає виплаті на користь платника від контрольованої іноземної компанії в межах, що не перевищує суму, на яку збільшувався об’єкт оподаткування відповідно до підпункту 134.1.7 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (підпункт 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 розділу III Податкового кодексу України) |
Нова різниця, яка запрацює з 01.01.21 р. (пов’язана зі змінами щодо КІК) |
|
|
3.2.3.3 |
Сума нарахованих доходів від участі в капіталі нерезидентів (у тому числі контрольованих іноземних компаній), за умови, що доля участі в капіталі нерезидента становить щонайменше 10 відсотків протягом календарного року та такий нерезидент не входить до переліку держав (територій), визначених відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (крім держав (територій), з якими є чинні міжнародні договори України про уникнення подвійного оподаткування доходів) (підпункт 140.4.3 пункту 140.4 статті 140 розділу III Податкового кодексу України) |
Нова різниця, яка діє з 23.05.20 р. Звернуть увагу: хоч згадано, зокрема, про КІК, ця різниця стартувала ще у травні 2020 року |
|
|
3.2.3.4 |
Сума нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на користь платника від нерезидента, за умови, що доля участі в капіталі нерезидента становить щонайменше 10 відсотків протягом календарного року та такий нерезидент не входить до переліку держав (територій), визначених відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (крім держав (територій), з якими є чинні міжнародні договори України про уникнення подвійного оподаткування доходів) (підпункт 140.4.3 пункту 140.4 статті 140 розділу III Податкового кодексу України) |
Нова різниця, яка діє з 23.05.20 р. Звернуть увагу: хоч згадано, зокрема, про КІК, ця різниця стартувала ще в травні 2020 року |
|
|
3.2.4.1 |
Сума від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податку, що реорганізується (підпункт 140.4.5 пункту 140.4 статті 140 розділу III Податкового кодексу України) |
Нова різниця. Стосується перенесення збитку в разі реорганізації правонаступнику. Стосується операцій із 23.05.20 р., бо саме з цієї дати було внесено зміни до ПК. Детальніше – у матеріалі «Від’ємне значення об’єкта оподаткування як різниця з податку на прибуток» |
|
|
Збільшує фінрезультат до оподаткування |
|||
|
3.1.7 |
Сума 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 Податкового кодексу України), реалізованих на користь нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (підпункт 140.5.51 пункту 140.5 статті 140 розділу III Податкового кодексу України) |
Різниця стосується операцій експорту товарів, послуг «особливим» нерезидентам з Переліку КМУ № 1045. Ця різниця річна (щокварталу не застосовується, бо про можливі винятки з неї можна судити лише за результатами року). Детальніше – «Операції з нерезидентами: не забудьте про нові різниці за податком на прибуток!», «Доходи та витрати від реалізації товарів нерезидентам» |
|
|
3.1.7.1 |
Сума 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 Податкового кодексу України), реалізованих на користь нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «ґ» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи (підпункт 140.5.51 пункту 140.5 статті 140 розділу III Податкового кодексу України) |
Різниця стосується операцій експорту товарів, послуг «особливим» нерезидентам з Переліку № 480, якщо нерезидент з цього Переліку не сплачував корпоративний податок у цьому звітному періоду. Ця різниця річна (щокварталу не застосовується, бо про можливі винятки з неї можна судити лише за результатами року) Детальніше – «Операції з нерезидентами: не забудьте про нові різниці за податком на прибуток!», «Доходи та витрати від реалізації товарів нерезидентам» |
|
|
3.1.7.2 |
Розмір різниці між вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», та вартістю реалізації товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (підпункт 140.5.51 пункту 140.5 статті 140 розділу III Податкового кодексу України) |
||
|
3.1.11 |
Сума витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства (підпункт 140.5.11 пункту 140.5 статті 140 розділу III Податкового кодексу України) |
Уточнено зміст цього рядка, адже з 23.05.20 р. штрафи,. нараховані контролюючими органами за порушення законодавства, збільшують фінрезультат. Детально – у матеріалах: «За податковими штрафами виникає різниця з податку на прибуток», «Штраф у разі самостійного виправлення помилок: чи є різниця з податку на прибуток» |
|
|
|
|
Ця різниця не зникла – вона перекочувала в ряд. 4.1.5.1 додатка РІ |
|
|
3.1.12 (раніше – у ряд. 3.1.13) |
Сума витрат, понесених платником податку у поточному звітному періоді за рахунок раніше отриманих субсидій для повернення частини кваліфікованих витрат відповідно до Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні", але не більше суми такої субсидії, здійснених при виробництві (створенні) фільму та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 140.5.13 пункту 140.5 статті 140 розділу III Податкового кодексу України) |
Не нова різниця. Була раніше в ряд. 3.1.13, просто перемістилася на один рядок вгору |
|
|
3.1.13 (раніше – у п. 3.1.14) |
Сума коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року суб’єктам сфери фізичної культури і спорту, а саме дитячо-юнацьким спортивним школам, центрам олімпійської підготовки, школам вищої спортивної майстерності, центрам фізичної культури і спорту інвалідів, спортивним федераціям з олімпійських видів спорту, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг у розмірі, що перевищує 8 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (підпункт 140.5.14 пункту 140.5 статті 140 розділу III Податкового кодексу України) |
Не нова різниця, змінила лише свою адресу – з ряд. 3.1.14 перемістилася в ряд. 3.1.13 |
|
|
3.1.14 |
Сума витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети (підпункт 140.5.15 пункту 140.5 статті 140 розділу III Податкового кодексу України) |
Нова різниця. З’явилася з 23.05.20 р. завдяки Закону № 466. Визначення ділової мети було підкориговано Законом від 14.07.20 р. № 786-IX. Детальніше – «Операції з нерезидентами: не забудьте про нові різниці за податком на прибуток!» |
|
|
4.1.5.1 |
Сума доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування (пункт 41 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України) |
Не нова різниця. Раніше була в розд. ІІІ ПК, зараз її перемістили в підрозд. 4 розд. ХХ ПК. Зроблено це тому, що різниця стосується колишніх єдинників за перехідними операціями, а вони найчастіше мають суму доходу, яка дає право відмовитися від різниць з розд. ІІІ ПК (пп. 134.1.1 ПК). А ось від різниць з підрозд. 4 розд. ХХ вони відмовитися не можуть |
|
Прискорена амортизація
Про право на прискорену амортизацію і умови, які мають виконуватися, щоб у коротші строки замортизувати об’єкти груп 3 (передавальні пристрої), 4 (машини та обладнання), 5 (транспортні засоби) та 9 (інші основні засоби), ми розповідали в матеріалах:
- «Прискорена податкова амортизація: нові старі правила»
- «Прискорена амортизація: умови застосування та практичні моменти».
Якщо використали право на прискорену амортизацію та порушили умову, тоді працюють різниці, які додано в додаток РІ (див. табл. 3).
Таблиця 3. Різниці за прискореною амортизацією – у разі порушення умов
|
Рядок додатка РІ |
Збільшує фінрезультат до оподаткування |
Рядок додатка РІ |
Зменшує фінрезультат до оподаткування |
|
4.1.17.1 |
Сума нарахованої амортизації основних засобів відповідно до пункту 431 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України протягом податкових (звітних) періодів, в яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів (пункті 431 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України) |
4.2.16.1 |
Сума розрахованої амортизації основних засобів (визначених пунктом 431 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України) відповідно до пункту 138.3 статті 138 розділу III Податкового кодексу України за відповідні податкові (звітні) періоди (пункті 431 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України) |
А ось сама прискорена амортизація відображається в додатку АМ – в окремих рядках: А3.1, А4.1, А5.1, А9.1.
Перехід на виробничий метод амортизації в податковому обліку
Про право перейти на виробничий метод амортизації в податковому обліку ми розповідали в матеріалі «Виробничий метод амортизації для податкових цілей: хто, коли, як».
Підкреслимо: це право, а не обов’язок. Якщо за старими об’єктами, які раніше амортизувалися іншим методом, можна перейти за результатами інвентаризації на початок звітного періоду (податківці кажуть – на початок кварталу). І якщо виявиться, що бухгалтерська залишкова основних засобів, які переводять на виробничий метод, менша податкової залишкової, то цю різницю як окремий об’єкт амортизують прямолінійним методом і відповідно на суму амортизації фіксують різницю. Ось якраз для такої амортизаційної різниці передбачили окремий рядок. А самі проінвентаризовані об’єкти амортизують виходячи з податкової вартості за виробничим методом.
Таблиця 4. Різниця вразі переходу на виробничий метод амортизації в податковому обліку
|
Рядок додатка РІ |
Збільшує фінрезультат до оподаткування |
Примітка |
|
4.2.16.2 |
Сума амортизації різниці, що виникає в результаті порівняння балансової вартості (без урахування переоцінки) основних засобів за даними бухгалтерського обліку, яка є меншою, ніж балансова (залишкова) вартість основних засобів, розрахована відповідно до вимог розділу III Податкового кодексу України, та амортизується як окремий об’єкт основних засобів із застосуванням «прямолінійного» методу нарахування амортизації протягом двадцяти податкових (звітних) кварталів (пункт 52 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України) |
Якщо податкова залишкова вартість менша за бухгалтерську, то відповідно така дельта не є окремим об’єктом. Просто в разі переходу на виробничий метод відштовхуються від податкової вартості |
Водночас і в додатку АМ є пов’язані з цим зміни. Адже перехід на виробничий метод амортизації за об’єктами, що раніше амортизувалися в податковому обліку іншим методом, здійснюється за результатами інвентаризації.
Різниці для охорони здоров’я
Нові рядки передбачили для:
- закладів охорони здоров’я державної та/або комунальної власності (якщо такі заклади є платниками податку на прибуток);
- осіб, уповноважених на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я.
Декларацію адаптували під «коронавірусні» зміни, упроваджені Законом від 10.03.20 р. № 540-IX (див. табл. 5).
Таблиця 5. Різниці для сфери охорони здоров’я
|
Рядок додатка РІ |
Збільшує фінрезультат до оподаткування |
Рядок додатка РІ |
Зменшує фінрезультат до оподаткування |
|
4.1.20 |
Сума витрат, визнаних за правилами бухгалтерського обліку, внаслідок використання закладом охорони здоров’я державної та/або комунальної власності та/або особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, що є платником податку на прибуток, коштів або товарів, визначених пунктом 512 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України (пункт 512 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України) |
4.2.20 |
Сума доходів, визнаних за правилами бухгалтерського обліку, внаслідок отримання закладом охорони здоров’я державної та/або комунальної власності та/або особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, що є платником податку на прибуток, коштів або товарів, визначених пунктом 512 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України (пункт 512 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України) |
|
4.1.21 |
Сума витрат, визнаних за правилами бухгалтерського обліку, внаслідок використання закладом охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, що є платником податку на прибуток, товарів (лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України (пункт 513 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України) |
4.2.21 |
Сума доходів, визнаних за правилами бухгалтерського обліку, внаслідок отримання закладом охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, що є платником податку на прибуток, товарів (лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України (пункт 513 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України) |
Важливо: за 2020 рік звітуємо ще за старою формою, тобто цих нових рядків ще немає. Питання: «А як же відобразити різниці, які вже діють з 23.05.20 р. і які потрібно зафіксувати в декларації?». Рекомендації надали контролери в Інформаційному листі № 12 та листі ДПСУ від 04.06.20 р. № 8939/7/99-00-07-02-01-07. Фактично все зводиться до того, що відобразити в будь-якому рядку, подібному за змістом. Головне – вийти на правильні дані в рядках 01 та 02 і, відповідно, 03 додатка РІ. Крім того, можна додати пояснення до декларації. Адже головне – правильно обчислити податок на прибуток за чинними нормами ПК, і невідповідність форми не має заважати цьому завданню.
Зміни в додатку АМ (амортизація)
Для тих, хто користується правом прискореної амортизації, – окремі рядки А3.1, А4.1, А5.1, А9.1.
Звернімо увагу, що у виносці «2» є підказка: «заповнюється при розрахунку амортизації за прямолінійним методом щодо основних засобів з використанням мінімально допустимого строку амортизації відповідно до пунктів 43 та 431 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України».
Проте зазначимо, що прискорена амортизація за п. 431 підрозд. 4 розд. ХХ ПК нараховується будь-яким методом, а не обов’язково прямолінійним (обмеження щодо використання прямолінійного методу є лише в п. 43 підрозд. 4 розд. ХХ ПК).
Про прискорену амортизацію – у матеріалах:
- «Прискорена податкова амортизація: нові старі правила»
- «Прискорена амортизація: умови застосування та практичні моменти»
Для платників податку на прибуток, які бажають змінити в податковому обліку метод амортизації об’єктів, які уже використовуються, на виробничий, передбачено окрему таблицю результатів інвентаризації:
Зразок
|
<…> Інформація про результати інвентаризації об’єктів основних засобів станом на 1 число податкового (звітного) періоду 2020 року, в якому прийнято рішення про застосування «виробничого» методу амортизації3
<…> |
|||||||||||
Підкреслимо: ця різниця, що виникла в результаті порівняння балансових бухгалтерської та податкової вартостей, не є різницею-коригуванням, адже в разі якщо бухгалтерська вартість менша за податкову ця різниця стає окремим умовним об’єктом і амортизується окремо прямолінійним методом протягом 60 місяців.
Детально – у матеріалі «Виробничий метод амортизації для податкових цілей: хто, коли, як».
У виносці «3» сказано, що ця інформація про результати інвентаризації Зазначається в разі прийняття рішення про застосування «виробничого» методу нарахування амортизації відповідно до п. 52 підрозд. 4 розд. XX ПК.
Та вся «цікавість» у тому, що прийняти рішення можна саме у 2020 році, і «Кодекс не передбачає можливості прийняти зазначене рішення після 31 грудня 2020 року». На цьому наголошують податківці в Інформаційному листі № 12. Риторичне запитання: «Якщо нова декларація буде заповнюватися зі звітних періодів 2021 року, а за 2020 рік звітуємо ще за старою формою, то чи треба наводити таку інформацію?».
Змінено додаток ПН (податок на репатріацію)
Це додаток, який розкриває інформацію про доходи, виплачені нерезидентам-юрособам із джерел походження з України. Оскільки змінилися правила оподаткування таких доходів (про це – «Податок на репатріацію з доходів нерезидентів-юросіб: нові правила»), то ці зміни знайшли втілення і в додатку ПН.
Нагадаємо, що в разі виплати доходів з джерел походження з України (їх перелік – у пп. 141.4.1 ПК) нерезидентам-юрособам, оподаткувати ці суми має резидент незалежно від системи оподаткування, на якій він перебуває (крім хіба що звичайних фізосіб – не підприємців). Тобто до платників податку на репатріацію належать:
- юрособи – платники податку на прибуток;
- юрособи – платники єдиного податку;
- неприбуткові організації;
- ФОП на загальній системі;
- ФОП – платники єдиного податку;
- самозайняті особи.
Однією з найістотніших змін у додатку ПН є окрема графа 7 для відображення нарахованої суми доходу в разі виплати доходу в негрошовій формі чи в разі неутримання податку, якщо це передбачено ПК (так зване застосування «натуркоефіцієнта» з формули пп. 141.4.2 ПК.
Корективи в додатку ЗП (зменшення податку)
З цього додатка вилучили ряд. 16.5, оскільки він став атавізмом: за Законом № 466 з 23.05.20 р. акцизний податок на деякі товари вже не зменшує нарахованої суму податку на прибуток. Тож потреби в ньому вже немає.
«Косметичні» зміни в додатку ВП (виправлення помилок)
Оскільки підкориговано саму форму декларації, а додаток ВП для виправлення помилок фактично дублює рядки декларації, то, зрозуміло, оновили й додаток ВП під зміни основної частини декларації.
Висновки
Як бачимо, зміни до форми декларації не встигають за змінами до ПК, озвученими сьогодні як черговий приклад, та, на жаль, не останній. Бо маємо нові різниці за «карантинною» допомогою (Закон від 04.12.20 р. № 1072-ІХ, Інформаційний лист № 17), і для них окремих рядків, звісно, немає.
Коментарі до матеріалу