Слово шеф-редактора ГК «Баланс», Uteka від 1 березня 2023 року

01.03.2023 397 0 2

Українці дочекалися весни. Усупереч обстрілам інфраструктури та байкам про те, що «Україна взимку замерзне», ми гідно пережили цю складну пору, навчилися економити світло, користуватися генераторами та цінувати прості досягнення цивілізації. Цієї весни нас чекають чергові зміни щодо блокування ПН/РК, платіжних послуг, підтвердження витрат на відрядження, соцзахисту працівників, запровадження електронних грошей тощо. Одним словом, нудно не буде.

Водночас на весну та ЗСУ ми покладаємо великі надії, продовжуємо наполегливо працювати та донатити, надихати та підтримувати один одного.

Підсумки лютого

Воєнний стан та мобілізацію продовжено до 20 травня

14 лютого в «Голосі України» було опубліковано Закони від 07.02.2023 № 2915-IX « Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"» та від 07.02.2023 № 2916-IX «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку проведення загальної мобілізації"», якими продовжено воєнний стан та мобілізацію з 19 лютого 2023 року на 90 діб, тобто до 20 травня.

Нагадаємо, що продовження воєнного стану впливає на ведення бізнесу та трудові відносини із працівниками. Так, протягом воєнного стану діє мораторій на низку перевірок, пільги зі сплати податків, звільнення від відповідальності за порушення, особливі правила трудових відносин тощо.

Також нагадаємо, що відповідно до частини шостої ст. 6 Закону від 15.03.2022 № 2136-IX у період дії воєнного стану не застосовуються норми ст. 73 КЗпП, яка встановлює святкові та неробочі дні. Це означає, що офіційних святкових та неробочих днів в Україні не буде. Тому, якщо роботодавець не визначив 8 березня (Міжнародний жіночий день) як неробочий день, такий день вважається звичайним робочим.

Скасовано сплату ПДВ та мита під час ввезення дронів, тепловізорів та рацій

Зважаючи на важливе, а іноді вирішальне значення для українських захисників, та необхідність ухвалення зазначених змін, вони б мали бути запроваджені ще рік тому. Але, як кажуть, краще пізніше, ніж ніколи. Отже, 24 лютого набули чинності Закони від 06.02.2023 № 2906-IX «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо сприяння ввезенню на митну територію України безпілотних літальних апаратів та деяких інших товарів» та від 06.02.2023 № 2907-IX «Про внесення зміни до розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо сприяння ввезенню на митну територію України безпілотних літальних апаратів та деяких інших товарів».

Завдяки їм тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, але не більше ніж до 1 січня 2024 року, звільняються від оподаткування ввізним митом та ПДВ наступні товари, що ввозяться на митну територію України для вільного обігу підприємствами або громадянами, у тому числі переміщуються (пересилаються) на митну територію України в міжнародних поштових та експрес-відправленнях:

безпілотні літальні апарати;
оптичні приціли, коліматорні приціли (коліматори);
приціли нічного бачення або тепловізійні приціли;
тепловізійні біноклі та монокуляри, прилади нічного бачення (біноклі та монокуляри);
переносні радіостанції.

Важливо, що до зазначених товарів, крім товарів військового призначення, не застосовуються заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, у тому числі заходи державного експортного контролю. А пропуск через митний кордон, митний контроль та митне оформлення зазначених у цьому пункті товарів здійснюються в першочерговому порядку.

Більш детально про практичне застосування цих змін читайте найближчим часом у Uteka.

Зміни до НП(С)БО

Наказом Мінфіну від 12.01.2023 №18 унесено зміни до низки нацстандартів, зокрема:

НП(С)БО 19 «Об’єднання підприємств»,
НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи»,
НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність»,
НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів»,
НП(С)БО 17 «Податок на прибуток»,
НП(С)БО 23 «Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін»,
НП(С)БО 24 «Прибуток на акцію»,
НП(С)БО 31 «Фінансові витрати»,
НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»,
НП(С)БО 2 «Консолідована фінансова звітність».

Переважно зміни стосуються ведення та складання фінзвітності. Про те, що змінилося в НП(С)БО, читайте в Uteka вже цього тижня.

Очікування та прогнози березня

Оновлено порядок прийняття рішень у разі блокування ПН/РК

З 8 березня набувають чинності Зміни до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Мінфіну від 12.01.2023 №19.

Причина змін – непорозуміння, що виникають під час прийняття документів та пояснень для позитивного рішення комісії регіонального рівня про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Порядком уточнено строки та процедуру розгляду поданих письмових пояснень та копій документів, а також причини для відмови в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Докладно про ці зміни читайте в Uteka вже цього тижня.

До речі, Данило Гетманцев зазначив, що на черговій нараді з експертами, податківцями та Мінфіном щодо вдосконалення системи адміністрування ПДВ отримано оновлені дані щодо блокування ПН: у січні було заблоковано 0,9% загальної кількості ПН, а в лютому – лише 0,7%. Тож він робить висновки, що це результат змін, прийнятих КМУ, а отже, удосконалення продовжуватиметься.

Нові форми ПН та РК

Наказом Мінфіну від 28.12.2022 №463 викладено у новій редакції форми:

податкової накладної,
податкової декларації з ПДВ,
уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок,
спрощеної податкової декларації з ПДВ,
уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ до спрощеної податкової декларації у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Застосування нових форм починається:

з 1 квітня 2023 року – для ПН та РК (у т. ч. і тих, які складені до 01.04.2023 та не зареєстровані в ЄРПН);
з 1 травня 2023 року – для декларації з ПДВ для звітування за квітень.

Податківці вже розробили та оприлюднили формати для нових ПН та РК: J1201014 – для юросіб та F1201014 – для ФОП.

Докладно про ці зміни читайте в Uteka у березні.

Підвищення мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму з 1 квітня 2023 року

Незважаючи на те що Законом від 03.11.2022 № 2710-IX «Про державний бюджет України на 2023 рік» розміри мінімальної зарплати (далі – МЗП) та прожиткового мінімуму (далі – ПМ) установлені на весь рік, 07.02.2023 у ВРУ зареєстровано два законопроєкти зі змінами до Держбюджету-2023:

№ 8431 щодо підвищення розміру МЗП;
№ 8432 щодо підвищення розмірів ПМ для соціальних і демографічних груп населення.

Законопроєктами передбачено поетапне підвищення:

1) розміру МЗП:

з 1 квітня – з 6 700 грн до 7 370 грн;
з 1 липня – до 8 107 грн;
з 1 жовтня – до 8 918 грн.

2) ПМ для основних соціальних та демографічних груп населення, зокрема для працездатних осіб:

з 1 квітня – з 2 684 грн до 2 952 грн,
з 1 липня – до 3 248,
з 1 жовтня – до 3 572 грн.

У разі прийняття закони наберуть чинності з 1 квітня 2023 року.

Працевлаштування осіб з інвалідністю

Як уже неодноразово зазначало Мінсоцполітики, існуюча система працевлаштування осіб з інвалідністю, яка ґрунтується на квотному принципі та системі штрафних санкцій, не є ефективною. Тому на розгляд ВРУ було запропоновано Законопроєкт № 5344, який передбачав скасування цієї практики і пропонував три варіанти для роботодавців:

платити безумовний цільовий внесок на підтримку працевлаштування людей з інвалідністю;
самому брати людей з інвалідністю на роботу та отримувати підтримку;
купувати продукт у соціальних підприємств, які вже працевлаштували 50 % і більше людей з інвалідністю.

Також передбачалося, що будь-який роботодавець, який наймає 50 і більше людей з інвалідністю у свій штат, може розраховувати на підтримку та пільги.

Законопроєкт №5344 було доопрацьовано та зареєстровано під новим номером 5344-д. Він передбачає розширення категорій підприємств, які можуть користуватися фінансовою підтримкою для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, а також надає можливість суб’єктам господарювання на отримання статусу підприємства трудової інтеграції за умови відповідності законодавчо визначеним критеріям.

Також передбачено обов’язкове включення до механізму працевлаштування осіб з інвалідністю соціальних послуг та залучення до процесу сприяння зайнятості та працевлаштуванню приватних агенцій працевлаштування.

Законопроєкт було розглянуто комітетом ВРУ із соцполітики. Проте 23 лютого для прийняття його за основу у ВРУ не вистачило голосів. Тож його було відправлено на повторне перше читання.

Нагадаємо, що в 2023 році суб’єктам господарювання не треба звітувати щодо працевлаштування осіб з інвалідністю та самостійно рахувати суму штрафу, яку треба сплатити за невиконання нормативу. Інформацію про виконання або невиконання нормативу Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю дізнається від Пенсійного фонду, до якого роботодавці подали об’єднану звітність з ПДФО, ВЗ та ЄСВ.

Щороку до 10 березня Фонд в автоматизованому режимі визначає підприємства, які не забезпечили виконання в попередньому році нормативу робочих місць, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій. Сплатити штраф за отриманим розрахунком треба до 15 квітня.

Докладніше про це читайте у статті «Працевлаштування осіб з інвалідністю: відповідаємо на запитання роботодавців».

Новий закон про колдоговори

23.02.2023 ВРУ ухвалила євроінтеграційний законопроєкт № 7628 «Про колективні угоди та договори», спрямований на осучаснення регулювання у сфері трудових відносин.

На думку заступниці Міністра економіки України Тетяни Бережної, новий закон наблизить українське законодавство у сфері колективно-договірного регулювання трудових відносин до європейського. Наймані працівники та роботодавці отримають більш сучасні та дієві інструменти для ведення соціального діалогу, а законодавчі новації надають нові можливості сторонам колективних угод для захисту своїх інтересів.

На рівні підприємства, установи чи організації право на укладення колективного договору матимуть всі без винятку працівники і роботодавці, зокрема фізичні особи.

У законопроєкті визначено порядок застосування роботодавцем умов колективних угод у випадках, коли він зобов’язаний враховувати положення угод різного рівня (територіального, галузевого, локального тощо). Він установлює взаємозв’язок між нормами колективних угод галузевого і територіального рівня.

Крім того, передбачено можливість призупинення й зупинення дії окремих положень колективних угод і договорів – за згодою сторін та в разі настання форс-мажорних обставин.

Законопроєкт узгоджується з положеннями Європейської соціальної хартії, а також директив 23 та 533 ЄС. У процесі розробки він був узгоджений сторонами соціального діалогу (профспілками і роботодавцями) та експертами Міжнародної організації праці.

Осучаснення КЗпП до євростандарту

Внаслідок вимог, які потребує членство в ЄС, Україна приводить нормативно-правові акти у різних сферах національного законодавства у відповідність до європейського стандарту.

На сьогодні Комітет ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів було визначено головним у опрацюванні 4 «євроінтеграційних» законопроєктів, а також 5 альтернативних проєктів Законів до них, а саме:

проєкт Закону про колективні угоди та договори за реєстр. № 7628 (див вище);
проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю за реєстр. № 5344-д (див вище);
проєкт Закону про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо правонаступництва у трудових відносинах за реєстр. № 8244;
проєкт Закону про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо регулювання деяких питань трудових відносин за реєстр. № 5054-1.

«Євроінтеграційні» законопроєкти у соціальній політиці, які мають позитивний висновок Комітету, загалом стосуються адаптації українського трудового законодавства до законодавства Європейського Союзу.

Комітет також провадить активну роботу над осучасненням Кодексу законів про працю України, ухваленого ще у 1971 році, адаптуючи законодавство про працю до потреб оновленої соціально-економічної системи в Україні та узгоджуючи його з нормами міжнародного права.

Визначення переліку територій бойових дій для податкових пільг

Минув уже рік, як бізнес очікує перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, без якого неможливо застосування податкових пільг.

Федерація роботодавців України наголосила, що вона продовжує роботу із захисту інтересів підприємств – членів Федерації в цьому напряму.

Нагадаємо історію питання. Відповідно до змін, унесених до Податкового кодексу Законом від 15.03.2022 № 2120, бізнес, що розташований на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих збройними формуваннями рф, отримав право не сплачувати плату за землю, екологічний податок, податок на нерухомість, МПЗ тощо. Для впорядкування використання такого права уряд згідно з вимогами Закону мав затвердити перелік відповідних територій.

06.12.2022, тобто через 9 місяців після прийняття Закону, КМУ ухвалив постанову № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією», але безпосередньо перелік територій цією постановою не затвердили.

22.12.2022 наказом Мінреінтеграції № 309 відповідний перелік було затверджено, але ДПС на своєму офіційному сайті оприлюднила роз’яснення, що цей перелік «не може застосовуватись для цілей оподаткування, оскільки згідно з ПК ключовою умовою можливості застосування платниками особливостей оподаткування є перелік територій, визначений саме Кабінетом Міністрів України».

Отже, бізнес і досі позбавлений можливості скористатися своїм законним правом на пільги.

ФРУ надіслала відповідні запити до профільного комітету ВРУ, КМУ та Мінфіну з вимогами терміново затвердити відповідний перелік урядовою постановою та надати роз’яснення, яким чином на сьогодні вказані платники податків можуть скористатися наданим їм правом.

Створення реєстру майна, пошкодженого через війну

23 лютого ВРУ підтримала в цілому законопроєкт № 7198 про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією рф. Ним заплановано створення державного реєстру пошкодженого та зруйнованого війною майна та порядок його компенсації.

Компенсації надаватимуть лише за майно, пошкоджене/зруйноване з 24 лютого 2022 року, протягом трьох років після припинення або скасування воєнного стану на території, де такий об’єкт знаходиться (знаходився).

Закон не поширюватиметься на об’єкти, які на дату введення воєнного стану були на тимчасово окупованій території.

Компенсацію пропонують надавати лише за пошкоджену або знищену житлову нерухомість: квартири, інші житлові приміщення (наприклад, кімнати в гуртожитках), будинки садибного типу, садові та дачні будинки, об’єкти будівництва, в яких зведено опорні та зовнішні конструкції.

Право на компенсацію отримають фізичні особи – громадяни України, які є власниками майна.

Подати заяву про надання компенсації за знищене житлове майно можна буде під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення.

До заяви необхідно буде додати копію документа, що підтверджує право власності або придбання нерухомості та, за наявності, матеріали фото– і відеофіксації до або після знищення.

Джерелами фінансування компенсації за пошкоджене та знищене майно будуть:

кошти державного та місцевих бюджетів;
кошти міжнародних фінансових організацій, інших кредиторів та інвесторів;
міжнародна технічна та/або поворотна чи безповоротна фінансова допомога;
репарації або інші стягнення з рф;
інші джерела, не заборонені законодавством України, в тому числі місцеві фонди, створені з метою надання компенсації та відновлення пошкоджених/знищених (зруйнованих) об’єктів нерухомого майна.

Три місяці підготовки для мобілізованих без військового досвіду

22.02.2023 у ВРУ зареєстровано законопроєкт № 9050 «Про внесення змін до статті 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо мінімального терміну військової підготовки мобілізованих».

Законопроєктом пропонується, щоб мобілізовані, які до мобілізації не мали досвіду проходження військової служби або навчальних зборів за відповідною військово-обліковою спеціальністю, можуть бути направлені в зону бойових дій та допущені до виконання бойових завдань після не менше ніж трьох місяців підготовки за відповідною військово-обліковою спеціальністю (або швидше – за добровільної письмової згоди мобілізованого).

Мобілізовані, які протягом останніх п’яти років до мобілізації не мали досвіду проходження військової служби або навчальних зборів за відповідною військово-обліковою спеціальністю, можуть бути направлені в зону бойових дій та допущені до виконання бойових завдань після не менше ніж одного місяця підготовки за відповідною військово-обліковою спеціальністю (або швидше – за добровільної письмової згоди мобілізованого).

У разі прийняття цей Закон набере чинності із дня, що настає за днем його опублікування.

Зміни щодо підтвердження витрат на відрядження

З 1 квітня 2023 року набудуть чинності зміни щодо підтвердження витрат на відрядження та підзвітних витрат, а також подання працівниками авансових звітів.

Згідно із Законом від 12.01.2023 № 2888-ІХ у новій редакції буде викладено пп. 170.9 ПК, який регулює особливості оподаткування суми надміру витрачених коштів, отриманих на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлений строк. У цьому підпункті з’явилося уточнення, що визначати кількість днів відрядження для розрахунку добових слід відповідно до наказу про відрядження за наявності одного або кількох документальних доказів перебування особи у відрядженні.

Також установлюється, якими документами слід підтверджувати витрати на відрядження.

Крім того, в оновленому пп. 170.9.2 ПК додатково конкретизовано порядок документального підтвердження витрат, понесених під час відрядження або виконання окремих цивільно-правових дій із застосуванням платіжних інструментів.

Докладно про ці зміни читайте в Uteka у березні.

Електронні гроші

З 1 квітня 2023 року набирають чинності норми Закону від 12.01.2023 № 2888-ІХ щодо легалізації електронних грошей.

Саме визначення поняття електронних грошей міститься в Законі від 30.06.2021 № 1591-IX «Про платіжні послуги». Електронні гроші мають такі основні характеристики:

віртуальна форма вираження грошового зобов’язання,
розширене коло суб’єктів-емітентів, включно із банками та небанківськими установами, в той час як звичайні фіатні гроші випускаються винятково НБУ.

Законом запроваджено:

легалізацію електронних грошей;
прирівняння статусу електронних гаманців до банківських рахунків;
можливість використання електронних грошей для сплати податків та комунальних послуг;
легалізацію проведення розрахунків за товари/послуги електронними грошима між суб’єктами господарської діяльності.

Більш детально про ці зміни читайте в Uteka у березні.

Зміни в наданні соцвідпусток

15 лютого на сайті ВРУ зареєстровано законопроєкт № 9018 про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері соціальних відпусток.

Планується забезпечити індивідуальне право кожного з батьків дитини безперешкодно отримувати соціальні відпустки. З метою приведення законодавства України до стандартів ЄС виникає необхідність надання однакового права батькам на отримання відпустки без збереження заробітної плати для піклування та нагляду за дитиною.

Законопроєктом пропонується:

надати визначення поняттям «одинока матір», «одинокий батько»;
забезпечити надання за бажанням матері, батька дитини відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
встановити: якщо дитина потребує домашнього догляду, матері, батьку дитини в обов’язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, зазначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною восьмирічного віку.

Зміни щодо платіжних послуг

1 квітня 2023 року наберуть чинності норми Закону від 12.01.2023 № 2888-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг».

Серед основних новацій Закону:

Легалізація електронних грошей та прирівняння рахунків електронних гаманців до рахунків банків.
Можливість сплати податків електронними грошима.
Можливість сплачувати комуналку електронними грошима, якщо їх буде приймати постачальник послуг.

Але на час війни обіг електронних грошей в Україні обмежений.

Докладно про ці зміни читайте в Uteka у березні.

Коли чекати податкову реформу

В інтерв’ю Forbes прем’єр-міністр Денис Шмигаль розповів, що думає про податкову реформу, «маски-шоу» від правоохоронців та інші проблеми бізнесу. За його словами, абсолютно всі податки, які бізнес платить до державного бюджету, зараз ідуть на фінансування сил безпеки та оборони. Тому, поки йде активна фаза війни, податкових змін, щонайменше революційних, не буде.

У той же час, він зазначив, що ведуться перемовини з МВФ та після війни почнеться спільна робота над майбутньою податковою реформою, яка стане складовою покращення інвестиційного і бізнес-клімату. Її концепція буде вписана в план післявоєнного відновлення України.

Прем’єр-міністр також зазначив, що першим кроком є реформа правосуддя: «Коли є точка справедливості, бізнес почуває себе впевнено і розуміє, що може захистити свої інвестиції. На цьому закінчуються всі «маски-шоу стоп». Зараз держава разом із міжнародними партнерами над цим активно працює».

Другим кроком він вважає максимальну діджиталізацію та створення максимально ефективних державних реєстрів: «Це усуне дуже багато питань – у податковій, на митниці та інших сферах».

На цій оптимістичній ноті закінчимо наш сьогоднішній огляд.

Але ми, як завжди, будемо тримати вас у курсі подій та допомагати у щоденній роботі своїми консультаціями, спецпроєктами та вебінарами.

Зокрема, читайте в березні про:

зміни у НП(С)БО;
скасування сплати ПДВ та мита під час ввезення дронів, тепловізорів та рацій;
оновлений порядок прийняття рішень у разі блокування ПН/РК;
штрафи за несвоєчасне подання декларації та сплату податків;
користування та оподаткування електронних грошей;
нові правила для оформлення відряджень;
подання уточнюючої декларації;
облік товарних запасів у ФОП у 2023 році;
викуп землі з постійного користування у 2023 році;
критерії ризиковості платника: що змінилося у 2023 році;
таблицю даних платника ПДВ;
документування та облік посівної;
стягнення за виконавчим листом;
подання відомостей про бенефіціарів у 2023 році;
виплату та оподаткування дивідендів;
виплати членам ФГ, які не є дивідендами.

А також ми вже готуємо:

спецпроєкт «Блокування ПН/РК: причини, наслідки та алгоритм розблокування»;
спецпроєкт «Виправлення помилок у фінансовій та податковій звітності на практичних прикладах».

Дивіться в лютому вебінари за темами:

«Агробізнес після першого року війни: МПЗ, податкові перевірки, бронювання працівників, трудові відносини»;
«ПДВ-зміни – 2023: застосовуємо на практиці».

Можливо, ви пропустили корисні статті:

Спецвипуски та спецпроєкти:

Спецвипуск «Декларація з податку на прибуток за 2022 рік: загальні правила та додатки»;
Спецвипуск «Декларація з податку на прибуток за 2022 рік для агропідприємств»;
Спецвипуск «Звітність платників єдиного податку четвертої групи на 2023 рік»;
Спецвипуск «Річна фінансова звітність за 2022 рік»;
Спецвипуск «Фінансова звітність сільгосппідприємства за 2022 рік: особливості складання та подання»;
Спецвипуск «Об’єднана звітність щодо ЄСВ, ПДФО та ВЗ: як заповнити у різних ситуаціях»;
Спецпроєкт «Генератори, мобільні та сонячні батареї, Starlink: облік та оподаткування».

Вебінари:

Для того щоб ви вчасно розпланували свою роботу та нічого не забули, Uteka нагадує строки звітування та сплати податків у найкориснішій шпаргалці – Календарі бухгалтера на місяць.

Календар бухгалтера на березень 2023 року

Усе буде Україна!

З повагою
Олена Ткаченко,
шеф-редакторка ГК «Баланс», електронного порталу uteka.ua

господарська діяльність звітність законодавство мінімальна зарплата ПДВ відрядження електронні гроші воєнний стан Трудові відносини працевлаштування осіб з інвалідністю мобілізація Блокування ПН/РК