Більше за темою:
Надурочні роботи: як залучити до них та оплатити
Надурочні роботи: залучення та оплата
Працівникові при звільненні забули оплатити надурочні години: як виправити помилку?
Визначення кількості надурочних годин за підсумованого обліку робочого часу
Часто роботодавці пояснюють регулярні затримки працівників після завершення робочого дня тим, що у них «ненормований робочий день». Однак це поняття має чітке визначення і не може використовуватися як універсальне виправдання.
Ненормований робочий день – це особливий режим робочого часу, який встановлюється для окремих категорій працівників, коли неможливо нормувати час трудового процесу. У разі потреби такі працівники виконують роботу понад нормальну тривалість робочого часу, і ця робота не вважається надурочною. Міра праці визначається не лише тривалістю робочого часу, а й колом обов’язків та обсягом виконаних робіт (наказ Мінсоцполітики від 10.10.1997 № 7 «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці»).
За особливий характер роботи працівникам із ненормованим робочим днем може надаватися щорічна додаткова відпустка – до 7 календарних днів (ст. 8 Закону від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки»). Конкретна тривалість визначається колективним або трудовим договором.
Важливо розрізняти ненормований робочий день і надурочну роботу:
Надурочна робота регулюється ст. 106КЗпП: при погодинній системі оплати праці вона оплачується у подвійному розмірі годинної ставки. Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.
Таким чином, ненормований робочий день не означає постійні затримки після роботи. Якщо працівник систематично працює понад норму, це вже може бути надурочна робота, яка потребує відповідної оплати.
Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради