Методичні рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу затверджено наказом Мінпраці та соцполітики від 19.04.2006 № 138 (далі – Методрекомендації № 138).
Детально про порядок регулювання підсумованого обліку робочого часу див. у статті «Підсумований облік робочого часу: відповіді на запитання».
Щоб відповісти на запитання, передусім слід з’ясувати, який обліковий період встановлено на підприємстві для підсумованого обліку робочого часу. Такий обліковий період установлюється в колективному договорі підприємства. Зазвичай застосовуються такі облікові періоди: декада (10 календарних днів місяця), квартал, півріччя, рік тощо. У сільському господарстві може бути річний розрахунковий період – від початку весняно-польових до закінчення осінньо-польових робіт). Зауважимо: щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, установлена графіком, може коливатися протягом облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий період має дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді.
Далі потрібно визначити норму робочого часу за обліковий період: за календарем із розрахунку 5- чи 6-денного робочого тижня (залежно від того, який установлено на підприємстві).
Час, відпрацьований понад нормальну тривалість робочого часу, визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом роботи згідно з табелем обліку робочого часу та нормою тривалості робочого часу за обліковий період (п. 9 Методрекомендацій № 138). За підсумованого обліку робочого часу час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважається надурочним (п. 10 Методрекомендацій № 138).
Оплата всіх годин надурочної роботи провадиться в кінці облікового періоду.
Зауважимо, що робота понад норму робочого часу, передбаченого графіком в окремі дні, тижні, місяці облікового періоду, у разі збереження норми робочого часу за обліковий період, не є надурочною роботою.
Переробіток норми робочого часу, що виникає в окремі дні за підсумованого обліку, може компенсуватися додатковими днями відпочинку або відповідним зменшенням тривалості роботи в інші дні облікового періоду (абзац третій п. 10 Методрекомендацій № 138).
Загальна кількість надурочних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період. Під час підрахунку нормальної кількості робочих годин облікового періоду вираховуються дні, які за графіком або розпорядком роботи припадають на час, упродовж якого працівник відповідно до законодавства був звільнений від виконання своїх трудових обов&;язків (відпустка, виконання державних або громадських обов’язків, тимчасова непрацездатність тощо).
Детальніше про надурочні роботи див. у статті «Надурочні роботи: як залучити до них та оплатити».

