Правила внутрішнього трудового розпорядку: чи є в них необхідність

Більше за темою:

Відпустки, святкові та вихідні дні у воєнний період: що прописати в колективному договорі

Звільнення за невиконання працівником обов’язків за трудовим договором та правил трудового розпорядку чи правил поведінки

Вносимо зміни до колдоговору КНП та Положення про оплату праці

Правила внутрішнього трудового розпорядку – це розроблений роботодавцем в установленому порядку документ, який має на меті забезпечення чіткої організації праці, належних безпечних умов праці, підвищення її продуктивності та ефективності, раціонального використання робочого часу, зміцнення трудової дисципліни.

По-перше, ст. 21 КЗпП передбачено, що працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену трудовим договором, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові.

По-друге, ст. 29 КЗпП прямо вимагає, щоб до початку роботи за трудовим договором роботодавець ознайомив працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором. Бажано ознайомлювати працівників із правилами внутрішнього трудового розпорядку під підпис, адже може бути таке, що звільнений працівник – порушник трудової дисципліни, посилаючись на те, що його не ознайомили з вимогами до трудового розпорядку, умовами праці під розписку, звернеться до суду і суд може ухвалити рішення про поновлення його на роботі.

По-третє, ст. 142 КЗпП передбачено, що трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням роботодавця і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на підставі типових правил.

Треба зауважити, що до цього часу в Україні є чинними (у частині, що не суперечить Конституції та законам України) Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій, затверджені постановою Держкомпраці СРСР за погодженням із ВЦРПС від 20.07.1984 № 213.

ФПСУ