Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон № 504) право на відпустки забезпечується:
Частиною 4 ст. 24 Закону № 504 передбачено, що за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією.
Водночас тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не може бути меншою ніж 24 календарних дні.
Отже, основною умовою для отримання грошової компенсації за частину відпустки, яка встановлена працівникові, є фактичне використання ним в обов’язковому порядку 24 календарних днів такої відпустки.
Саме тому, за бажанням працівника, після використання ним за робочий рік, за який надається відпустка, 24 календарних днів відпустки, решту днів невикористаної відпустки можна замінити грошовою компенсацією.
Тобто працівник – особа з інвалідністю ІІ групи, тривалість щорічної основної відпустки якого становить 30 календарних днів (ч. 7 ст. 6 Закону № 504), після використання ним 24 календарних днів щорічної основної відпустки має право на заміну грошовою компенсацією залишку щорічної основної відпустки тривалістю шість календарних днів.
ФПСУ
