Відпустка без збереження зарплати: що передбачено для працівників з інвалідністю

Більше за темою:

Чи вносити зміни до графіка відпусток, якщо після його затвердження прийняли нових працівників?

Чи включати до графіка відпусток працівниць, які перебувають у декреті?

Чи дійсно потрібно складати графік відпусток до 17 грудня?

Працівники, які мають статус особи з інвалідністю, користуються особливими гарантіями у сфері трудових прав. Однією з таких гарантій є право на відпустку без збереження заробітної плати, яку роботодавець зобов’язаний надати за бажанням працівника.

Це право закріплене у ст. 25 Закону від 15.11.1996 № 504/96‑ВР «Про відпустки». Закон прямо визначає, що:

• особам з інвалідністю I та II груп надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю до 60 календарних днів щорічно;
• особам з інвалідністю III групи – до 30 календарних днів щорічно.

Важливо, що роботодавець не має права відмовити у такій відпустці. Це не є його дискреційним рішенням, а обов’язок, встановлений законом. Відпустка надається виключно за бажанням працівника, і для її оформлення достатньо заяви.

Право на відпустку без збереження заробітної плати для осіб з інвалідністю належить до мінімальних державних гарантій у сфері праці. Це означає, що будь‑яке порушення цього права розцінюється як грубе порушення трудового законодавства.

Таким чином, працівники з інвалідністю мають гарантоване законом право на щорічну відпустку без збереження заробітної плати, і роботодавець зобов’язаний його забезпечити. Порушення цього права може стати підставою для притягнення до відповідальності відповідно до ст. 265 КЗпП, яка передбачає фінансові санкції за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці та інших трудових прав.

Південно-Східне МУ Держпраці