Слово шеф-редактора ГК «Баланс», Uteka від 1 серпня 2022 року

01.08.2022 253 0 0

Шановні колеги!

Місяць, що минув, був неспокійний та насичений. Протягом липня відбулася низка знакових подій, що впливають на роботу бухгалтера та економіку України в цілому.

Зокрема, 01.07.2022 Законом від 21.06.2022 № 2325-ІХ було відновлено сплату митних платежів (скасовано пільги) в разі імпорту товарів (у т. ч. транспортних засобів). Далі Кабмін скасував перелік товарів критичного імпорту. Тобто валютне обмеження щодо оплати у валюті товарів не критичного імпорту знято, розрахунок з нерезидентом можна проводити за всі товари груп 01–97 УКТЗЕД, а не лише за критичні. Зміни чинні з 09.07.2022.

Одночасно НБУ прийняв постанову від 07.07.2022 № 142, яка вносить зміни у валютні правила періоду воєнного стану. Зокрема, збільшено строк валютного контролю зі 120 до 180 днів щодо операцій, здійснених з 05.04.2022, а придбану валюту потрібно використати на цілі, заявлені у заяві на придбання, протягом 2 робочих днів.

Які наслідки матимуть ці зміни? Насамперед згадаємо, що пільги для імпортних товарів були запровадженні на початку війни, аби підтримати український ринок під час шоку та уникнути дефіциту товарів. Адже економіка практично стала. Крім того, країна та ЗСУ потребували імпортного екіпірування, спорядження, транспортних засобів, які придбавалися завдяки волонтерам і збору коштів серед громадян. Але наразі бізнес вже поступово перелаштувався на військові рейки, проблем з дефіцитом більшості важливих продуктів немає, а бюджет потребує наповнення.

Для довідки: релокований бізнес почав працювати та відновлює свою роботу в безпечних областях країни. Станом на липень держава допомогла релокувати в безпечні регіони України майже 700 підприємств. З них 68 % відновили свою роботу. Більшість компаній перевезли своє виробництво до Львівської (24,6 %), Закарпатської (16,1 %) та Чернівецької (11,4 %) областей.

У свою чергу програма критичного імпорту зіграла позитивну роль у балансуванні валютних потоків, що допомогло забезпечити певну стабільність в критичний період після вторгнення рф.

Водночас можливості бізнесу, що залежить від здійснення поставки імпортних товарів, практично були паралізовані. Це у свою чергу призводило не тільки до недостатності наповнення бюджету, а й до неможливості продовження госпдіяльності, в тому числі виплат зарплат співробітникам і відновлення економіки.

Тож передбачувано, що ситуацію слід було виправляти. Щоправда, це обмеження ще повністю не скасовано щодо розрахунків за послуги, але зрештою це також буде зроблено – аби компанії могли вільно вести свою зовнішньоекономічну діяльність.

Наступна за резонансом подія липня – встановлення нового офіційного курсу гривні до долара США. НБУ зафіксував його на новому рівні 36,5686 грн/дол. США. Нагадаємо, що на початку війни курс було зафіксовано на рівні 29,25 грн/дол. США.

Знову ж таки, на початку війни фіксація курсу була вимушена й запобігала паніці. Та валютні ризики досі нікуди не поділися, тому фіксований курс поки що не відпускають. Але його підвищення дещо вирівнює можливості різних груп бізнесу та населення та підтримує стійкість економіки в умовах війни. Не виключено, що скоро ситуація може змінитися. Адже вже є думки, що треба переходити до ринкового курсу, який вже існує.

Аби орієнтуватися в сучасній економічній ситуації країни, варто звернути увагу на щоквартальний Інфляційний звіт НБУ за липень 2022 року. В ньому фахівці прогнозують, що внаслідок нападу росії та значних втрат економіки України у 2022 році інфляція дещо перевищить 30 %, а ВВП скоротиться на третину. Наступного року очікується повернення економіки до зростання, а інфляційної динаміки – до зниження. Інфляція прискорюватиметься до кінця поточного року та почне знижуватися у І кварталі 2023 року.

Ключовим припущенням прогнозу є суттєве зниження безпекових ризиків до кінця поточного року завдяки успішним діям української армії.

Поки що виклики для української економіки та фінансової системи великі та потребують балансу між допомогою бізнесу для підтримки економічної стабільності і фінансуванням армії та важливих соціальних видатків для допомоги громадянам.

Наразі частина дефіциту держбюджету фінансується внутрішніми українськими ресурсами – податками, які частково сплачені наперед, митними платежами та дивідендами держпідприємств (понад 300 млрд грн). На другому місці «надруковані» кошти Національного банку та сплачений прибуток наперед (244 млрд грн), і лише на третьому місці – міжнародні гранти та кредитна допомога (понад 200 млрд грн). Водночас великі надії держава покладає на програму з відбудови України.

Наступні зміни, які запроваджені у липні, стосуються оптимізації трудових відносин. Адже роботодавцям доводиться пристосовуватися до нових реалій. З 19.07.2022 набув чинності Закон від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин». Змін багато, та стосуються вони оформлення трудових відносин, кадрової документації, відпусток, звільнення, перевірок тощо. Про всі зміни можна дізнатися з наших статей «Нові правила трудового законодавства: зміни, запроваджені Законом № 2352» та «Новації трудових відносин під час воєнного стану, запроваджені з 19 липня».

До того ж у липні ми провели вебінар з Іриною Губіною «Оптимізація трудових відносин та воєнний стан (Закон № 2352)», який все ще доступний вам у записі.

У серпні ми продовжимо вивчати «трудові» зміни, але вже детальніше по кожній темі.

Без сумніву, кожен роботодавець вже чув про посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері цивільного захисту, вчинене в умовах воєнного стану. 11 липня у Верховній Раді зареєстровано відповідний законопроєкт № 7546. Він передбачає не тільки чималі штрафи, а й кримінальну відповідальність у разі, якщо не створені безпечні умови праці. Всі, звісно, розуміють, що в умовах війни безпека може бути тільки відносною. Але все ж таки роботодавець має докласти всіх зусиль, аби максимально захистити працівників. Про те, як роботодавцю підготуватися до повітряної тривоги та поводитися, коли вона триває, читайте у статті Тимура Алієва «Повітряна тривога: дії та відповідальність роботодавця».

Під час війни багато підприємств почали облаштовувати бомбосховища з підвалів власних приміщень, які раніше або не використовувалися, або мали інше призначення. Якщо вам цікаві вимоги чинного законодавства до організації бомбосховищ, а також як відобразити в бухгалтерському та податковому обліку витрати підприємства на облаштування такого об’єкта, звертайтеся до статті Ольги Целуйко «Облаштування бомбосховища: вимоги, облік та оподаткування».

Також, можливо, вас зацікавлять публікації липня-2022:

Зразки документів

Чого ми очікуємо від серпня? Звісно, контрнаступу ЗСУ, звільнення України від окупантів та встановлення Миру!

А поки що триває воєнний стан. Нагадуємо, що його продовжено до 23 серпня 2022 року. Але, найімовірніше, він триватиме й надалі. До речі, це безпосередньо впливає на правила сплати податків і звітування.

До того ж до 31 серпня в Україні діє карантин. Чи буде його продовжено, дізнаємося вже скоро.

24 серпня Україна відзначатиме День незалежності. Мабуть, цього року кожен з нас відчуватиме його по-особливому. Тепер ми знаємо, що таке незалежність насправді та прагнемо її всією душею! Сподіваємося, цей день принесе нам благу звістку!

Також нагадуємо, що:

9 серпня – граничний термін подання податкової звітності за II квартал 2022 року (об’єднаної звітності з ПДФО, ЄСВ та ВЗ, декларації з податку на прибуток, єдиного податку для ФОП III групи тощо);
19 серпня – граничний строк сплати податків за ІІ квартал 2022 року.

Зверніть увагу: в разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок під час воєнного стану він звільняється від відповідальності, але зобов’язаний виконати його протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Для того щоб ви вчасно розпланували свою роботу та нічого не забули, Uteka нагадує строки для звітування та сплати податків у найкориснішій шпаргалці – Календарі бухгалтера на місяць:

Календар бухгалтера на серпень 2022 року.

Впевнена, що кожен з нас робить свій внесок у нашу Перемогу та економіку України. А тому:

Все буде Україна!

З повагою
Олена Ткаченко,
шеф-редакторка ГК "Баланс", електронного порталу uteka.ua

господарська діяльність експорт воєнний стан валютний контроль звітність відповідальність роботодавців Трудові відносини митні платежі