Більше за темою:
Використання службових авто в «ризикових» операціях: як захистися від ПДВ- і ПДФО-зобов’язань?
Працівник – на простої, але їздить на службовому автомобілі: які податкові наслідки?
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.01.2026 у справі № 359/8573/20 сформувала важливу правову позицію щодо застосування ст. 45 КЗпП.
Так, кожна первинна профспілкова організація має право самостійно вимагати звільнення керівника підприємства, навіть якщо вона:
Усі профспілки є рівними у своїх правах відповідно до Конституції України.
Профспілка, звертаючись із вимогою про звільнення керівника, захищає не лише своїх членів, а колективні інтереси всіх працівників підприємства, незалежно від членства у профспілці. Вимога про звільнення керівника – це виключний правовий механізм, який застосовується лише у випадку порушення керівником:
Вимога профспілки повинна бути детально обґрунтованою та містити конкретні факти порушень, підтверджені доказами. На це вказує Верховний Суд: формальне або незначне порушення не може бути достатньою підставою для звільнення керівника.
Отже, профспілка не може використовувати ст. 45 КЗпП як інструмент тиску на роботодавця або механізм так званого «соціального шантажу». Саме профспілка повинна довести наявність законних підстав для звільнення, так само як роботодавець доводить законність звільнення працівника.
У свою чергу, рішення профспілки не є остаточним – керівник або власник мають право оскаржити його до суду, а виконання вимоги зупиняється до ухвалення рішення судом.
Таким чином, ст. 45 КЗпП не дає профспілці безумовного права звільняти керівника. Суд перевірятиме законність, обґрунтованість, істотність порушення та баланс інтересів між працівниками, власником і керівником підприємства.
Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради
