Чи має право працівник з інвалідністю відмовитися від відрядження

Більше за темою:

Направлення у відрядження працівника-дистанційника

Чи можна відправити у відрядження сумісника?

Працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір (ст. 139 КзпП). 

Таким чином, працівник зобов’язаний виконати розпорядження керівника про відрядження, якщо це передбачено трудовим договором. Відмова без поважних причин від відрядження є порушенням трудової дисципліни. 

Законодавство про працю не містить прямих заборон чи обмежень щодо направлення працівника з інвалідністю у відрядження, а також не вимагає отримання окремої згоди працівника з інвалідністю на направлення у відрядження.

Діяльність держави спрямована на створення рівних умов та можливостей для працівників з інвалідністю повноцінно виконувати свої трудові обов’язки на рівні з іншими працівниками, в тому числі, що пов’язані з відрядженнями.

Так, наприклад, КМУ дозволив підприємствам, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, відшкодовувати витрати на відрядження супроводжуючої особи направлених у відрядження працівників, які мають I групу інвалідності внаслідок порушення опорно-рухового апарату та зору (постанова КМУ від 08.06.2016 № 353).

Крім цього, згідно зі ст. 17 Закону від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» роботодавці зобов’язані створювати для осіб з інвалідністю умови праці відповідно до індивідуальних програм реабілітації та медичних висновків.

Доручення виконання робіт, в тому числі направлення у відрядження працівників з інвалідністю, які не відповідають індивідуальним програмам реабілітації та медичним висновкам, є порушенням законодавства про працю.

Держпраці