Більше за темою:
За даними ВООЗ понад 50 % професійних патологій та майже 40 % загальних хвороб безпосередньо пов’язані з незадовільними умовами праці. Щоденний вплив хімічних, фізичних чи біологічних факторів, а також надмірне напруження формують умови, які прямо впливають на тривалість життя та працездатність людини.
Саме тому моніторинг виробничого середовища – це соціальний та демографічний пріоритет держави.
Україна активно гармонізує законодавство з нормами ЄС. Оновлений перелік професійних захворювань затверджено постановою КМУ від 26.11.2025 № 1536. Цей документ враховує ризики новітніх технологій, сучасних хімічних речовин, а також чинники підвищеного психоемоційного навантаження. Загалом документ налічує вісім основних груп професійних захворювань, а саме:
1. Хімічні: гострі отруєння, інтоксикації та їх наслідки.
2. Аерозольні: хвороби, викликані пилом та виробничими аерозолями.
3. Фізичні: патології через шум, вібрацію, іонізуюче випромінювання.
4. Захворювання, пов’язані із підвищеним тиском газового та водного середовища: кесонна хвороба, емболія тощо.
5. Захворювання, пов’язані із фізичними навантаженнями і перенапруженням окремих органів і систем: радикуломіелопатія, лігаментози тощо.
6. Професійні захворювання, що розвиваються внаслідок впливу інфекційних і паразитарних чинників: мікоз, дизбактеріоз тощо.
7. Алергійні захворювання: кон’юнктивіти, риніти, астма.
8. Новоутворення: пухлини, лейкози тощо.
Таким чином, оновлений перелік професійних захворювань – це сигнал для роботодавців про необхідність системного моніторингу виробничого середовища. Відтепер у фокусі не лише класичні ризики (шум, пил, хімія), а й чинники сучасних технологій та психоемоційного навантаження. Роботодавці мають переглянути політики охорони праці та адаптувати їх до нових груп ризиків. Важливо впроваджувати превентивні заходи: регулярні медогляди, контроль середовища, психологічну підтримку персоналу. Неврахування нових норм може призвести до зростання відповідальності та судових спорів.
Центрально-Західне МУ Держпраці