Переведення працівників в іншу місцевість: що важливо знати

Більше за темою:

Звільнення у зв’язку з переведенням працівника на інше підприємство або переходом на виборну посаду

Прийняття на роботу в порядку переведення з іншого підприємства

Загальне правило з переведення здійснюється відповідно до ст. 32 КЗпП і ст. 3 Закону від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136).

Переведення працівника на роботу в іншу місцевість можливе лише за його згодою.

Інша місцевість – це інший населений пункт за адміністративно-територіальним поділом.

У період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених ч. 3 ст. 32 та ст. 103 КЗпП, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.

Виняток. У період воєнного стану (ст. 3 Закону № 2136) роботодавець може перевести працівника без його згоди, якщо одночасно виконуються умови:

• переведення необхідне для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій,  а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей;
• робота не протипоказана за станом здоров’я;
• не відбувається переведення в місцевість активних бойових дій;
• оплата праці – не нижче середнього заробітку за попередньою роботою.

Переведення без згоди працівника може вважатися законним лише при дотриманні зазначених вище умов.

Гарантії та компенсації при переїзді

Працівнику відшкодовуються (ст. 120 КЗпП):

• вартість проїзду працівника і членів сім’ї;
• витрати на перевезення майна;
• добові за час дороги;
• одноразова допомога працівнику і кожному члену сім’ї;
• зарплата за час зборів і облаштування (до 6 днів) + за час переїзду.

Такі виплати – це мінімальні державні гарантії (ст. 12 Закону від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці»). У свою чергу, колективним і /або трудовим договором  можуть передбачатися додаткові порівняно з чиним законодавством гарантії.

Якщо працівник відмовився від переїзду?

Це законне право працівника. Відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці є підставою для звільнення працівника за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП.

У такому разі працівнику виплачується вихідна допомога – не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП).

Східне МУ Держпраці