Чи можна надати відпустку без збереження зарплати працівнику, який працює за строковим трудовим договором

Більше за темою:

Правомірність продовження дії строкового трудового договору

Строковий трудовий договір: умови укладення та припинення, зразки оформлення

Переведення на іншу посаду працівника, з яким укладено строковий трудовий договір

Чи має право працівник, який працює за строковим трудовим договором, на відпустку без збереження заробітної плати?

Статтею 2 Закону від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон № 504) визначено право на відпустки громадян України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Іноземці та особи без громадянства, які працюють в Україні, мають право на відпустки нарівні з громадянами України.

Право на відпустки забезпечується: гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених Законом № 504.

Отже, працівник, який працює за строковим трудовим договором, має право на відпустку без збереження заробітної плати нарівні із працівниками, які працюють на постійній основі.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136, набув чинності з 24.03.2022) протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону № 504 без зарахування часу перебування у такій відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону № 504. З 19 липня 2022 року запроваджено відпустку без збереження заробітної плати на підстав ч. 4 ст. 12 Закону № 2136, тобто у період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону № 504.

«Тобто працівник, який працює за строковим трудовим договором, також має право на відпустки без збереження заробітної плати на підставі ч. 3 та 4 ст. 12 Закону № 2136», – Вікторія Ліпчанська, керівник Центру правової допомоги ФПУ.

ФПСУ