ДПС відповідає на запитання щодо практичних ситуацій: лист від 10.07.2026

Більше за темою:

ДПС відповідає на запитання щодо практичних ситуацій: лист від 28.07.2026

ДПС відповідає на запитання щодо практичних ситуацій: лист від 23.07.2026

ДПС відповідає на запитання щодо практичних ситуацій: лист від 26.06.2026

ДПС відповідає на запитання щодо практичних ситуацій: лист від 11.06.2026

ДПС відповідає на запитання щодо практичних ситуацій: лист від 26.05.2026

На запит Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики ДПС у листі від 10.07.2026 № 794/2/99-00-21-01-01-02 надала відповіді щодо застосування окремих норм податкового законодавства України. 

Ситуаціі, які розглядалися, та питання, на які надано відповіді:

Ситуація 1. ТОВ здійснює постачання товарів нерезиденту на митній території України (операція обкладається ПДВ за ставкою 20 %). Ціна договору визначена в євро, розрахунки між сторонами здійснюються в євро. На дату першої події (відвантаження товару) ТОВ склало податкову накладну виходячи з гривневого еквівалента вартості товару, визначеного за офіційним курсом НБУ на дату відвантаження. Поставка товару виконана у повному обсязі. Оплата від нерезидента надійшла пізніше в повному обсязі. На дату оплати курс НБУ був вищим, ніж на дату відвантаження. Договірна ціна товару в іноземній валюті сторонами не переглядалася та не змінювалася.

Питання 1. Чи є різниця у гривневому еквіваленті, що виникла між датою відвантаження та датою оплати внаслідок зміни валютного курсу, курсовою різницею?

Питання 2. Чи виникає у продавця обов’язок складати розрахунок коригування до податкової накладної на дату отримання оплати від нерезидента? Якщо так, то яка підстава для такого коригування за відсутності зміни договірної ціни товару?

Ситуація 2. Фізособа-1 надала ТОВ поворотну фінансову допомогу на безвідсотковій основі. У подальшому фізособа-1 за договором відступлення права вимоги передала право вимоги заборгованості фізособі-2. Надалі ТОВ здійснює повернення суми поворотної фінансової допомоги фізособі-2 як новому кредитору.

Питання. Чи підлягає обкладенню ПДФО та військовим збором виплата ТОВ на користь фізособи-2?

Ситуація 3. ТОВ отримало послуги від ФОП – платника єдиного податку в межах видів діяльності, зазначених у Реєстрі платників єдиного податку. Після надання послуг державна реєстрація ФОП була припинена, однак у ТОВ залишилася непогашена заборгованість за отримані, але не оплачені послуги.

Питання. Чи зобов’язане ТОВ під час виплати такої заборгованості фізичній особі після припинення нею підприємницької діяльності утримувати, нараховувати та сплачувати ПДФО, військовий збір та ЄСВ?

Ситуація 4. ТОВ перерахувало аванс ФОП – платнику єдиного податку за майбутнє надання послуг у межах видів діяльності, зазначених у Реєстрі платників єдиного податку. Надалі державна реєстрація ФОП була припинена, а послуги не були надані. У ТОВ обліковується дебіторська заборгованість фізичної особи за отриманим авансом.

Питання. За яких умов та на яку дату ТОВ має право списати таку дебіторську заборгованість? Якщо така заборгованість буде списана після спливу строку позовної давності, чи виникає у фізичної особи дохід, що підлягає обкладенню ПДФО та військовим збором відповідно до пп. 164.2.7 ПКУ, враховуючи, що під час отримання авансу такі кошти були включені до доходу ФОП та обкладені єдиним податком?

Ситуація 5. Громадянин України зареєстрований як ФОП в Україні, перебуває на спрощеній системі оподаткування (третя група, ставка 5 %) та надає дистанційно послуги ТОВ-резиденту в межах зареєстрованих видів діяльності. ТОВ має інформацію, що така фізична особа протягом тривалого часу фактично перебуває за межами України. Оплата за послуги здійснюється у гривнях на підприємницький рахунок ФОП, відкритий в українському банку. Документообіг між сторонами ведеться в електронній формі через сервіс «ВЧАСНО».

Питання. Чи виникають у ТОВ податкові ризики або додаткові обов’язки податкового агента у зв’язку з можливим набуттям такою фізичною особою статусу податкового нерезидента України?

Ситуація 6. Платник податку отримує від нерезидента рекламні послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України. Нерезидентом виставлено інвойс від 08.06.2026 за рекламні послуги, фактично надані у період з 01.05.2026 по 31.05.2026. Оплата інвойсу здійснена резидентом 10.06.2026. Відповідно до п. 187.8 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань є дата списання коштів в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше. Водночас у листах Мінфіну від 16.02.2017 № 31-11410-06-5/4339 та від 24.03.2023 № 41010-06-5/7983 зазначено, що належним чином оформлений інвойс може підтверджувати факт постачання послуг без складання окремого акта лише за умови його оплати. У зв’язку з цим виникає невизначеність щодо дати, на яку інвойс може вважатися документом, що засвідчує факт постачання послуг для цілей п. 187.8 ПКУ.

Питання 1. На яку дату у наведеній ситуації виникають податкові зобов’язання з ПДВ за правилами п. 187.8 ПКУ: на дату складання інвойсу (08.06.2026) чи на дату його оплати (10.06.2026)?

Питання 2. Чи може інвойс вважатися документом, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом для цілей п. 187.8 ПКУ до моменту його оплати? Просимо надати офіційну позицію щодо застосування п. 187.8 ПКУ у випадках, коли єдиним документом, що підтверджує надання послуг нерезидентом, є інвойс.