ДПС відповідає на запитання щодо практичних ситуацій: лист від 26.05.2026

Більше за темою:

ДПС відповідає на запитання щодо практичних ситуацій: лист від 14.05.2026

ДПС відповідає на запитання щодо практичних ситуацій: лист від 11.05.2026

ДПС відповідає на запитання щодо практичних ситуацій: лист від 16.04.2026

На запит Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики ДПС у листі від 26.05.2026 № 612/2/99-00-21-01-01-02 надала відповіді щодо застосування окремих норм податкового законодавства України.

Ситуації, які розглядалися, та питання, на які надано відповіді:

Ситуація 1. Щодо можливості платника єдиного податку виступати майновим поручителем за зобов’язаннями іншої особи, а також визначення податкових наслідків у разі звернення стягнення на предмет іпотеки.

Питання. Яким чином визначається дохід юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи, яка виступає майновим поручителем, у разі реалізації банком предмета іпотеки (нерухомого майна) з метою погашення заборгованості основного боржника?

Ситуація 2. Фізична особа – підприємець (ФОП 1), платник єдиного податку, створив електронний курс та продав іншому ФОП (ФОП 2) електронний примірник (відеозапис курсу), отримавши разову фіксовану винагороду. Надалі ФОП 2 (також платник єдиного податку) здійснює перепродаж таких примірників у межах своєї господарської діяльності. Договором між сторонами передбачено купівлю-продаж примірників (копій, екземплярів) об’єкта права інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, з правом їх подальшого перепродажу.

Питання. Чи вважається отримана ФОП 1 винагорода за такою операцією роялті?

Ситуація 3. Фізична особа – підприємець (ФОП 1), платник єдиного податку, створив електронний курс та передав іншому ФОП (ФОП 2) виключні майнові права на відеозапис з правом використання та відчуження такого об’єкта, отримавши разову фіксовану винагороду. Надалі ФОП 2 здійснює перепродаж примірників цього відеозапису в електронній формі у межах своєї господарської діяльності.

Питання. Чи вважається отримана ФОП 1 винагорода за передання майнових прав у такій ситуації роялті?

Ситуація 4. Покупець помилково перерахував кошти постачальнику. Через декілька днів постачальник на підставі листа-клопотання покупця повернув кошти. При цьому постачальник склав податкову накладну на дату отримання коштів та розрахунок коригування на зменшення – на дату їх повернення.

Питання 1. Чи зобов’язаний покупець відображати в декларації з ПДВ податкову накладну та відповідний розрахунок коригування?
Питання 2. Чи має право покупець не включати вказані документи в декларацію з ПДВ?

Ситуація 5. Приватний навчальний заклад (неприбуткова організація) планує отримати благодійну допомогу в грошовій формі від фізичної особи (мецената) для часткової компенсації вартості навчання учнів.

Питання 1. Чи має право навчальний заклад прийняти та використовувати таку благодійну допомогу?
Питання 2. Чи виникає обов’язок складання податкової накладної на суму отриманої допомоги?
Питання 3. Чи виникає оподатковуваний дохід у дітей (або їх батьків) у разі зменшення вартості навчання за рахунок такої допомоги?

Ситуація 6. Податкова накладна складена 31.03.2026 р. та своєчасно зареєстрована в ЄРПН, однак у найменуванні покупця допущена помилка. При цьому ІПН та податковий номер покупця зазначені правильно.

Питання. Чи може покупець включити таку податкову накладну до податкового кредиту в декларації ПДВ за березень 2026 року без її виправлення?

Ситуація 7. ТОВ придбало у фізичної особи автомобіль, що був у використанні, та здійснює його подальший продаж юридичній особі – платнику ПДВ.

Питання. Чи має право ТОВ застосувати норми п. 189.3 ПКУ при продажу такого автомобіля?

Ситуація 8. ТОВ здійснило постачання товару нерезиденту на митній території України (експорт не передбачено договором) на умовах: аванс 50 %; постачання товару 100 %; доплата 50 %. Розрахунки здійснюються в євро.

Питання 1. Яким чином постачальник має складати податкові накладні на кожному етапі (отримання авансу, постачання, доплата)?
Питання 2. Чи підлягають нарахуванню курсові різниці за дебіторською заборгованістю за поставлений товар у разі отримання остаточного розрахунку (доплати 50 %) після повного постачання товару, та чи впливають такі курсові різниці на визначення податкових зобов’язань з ПДВ?

Ситуація 9. Підприємство виплачує дохід нерезиденту, який підпадає під дію п. 141.4.1 ПКУ, але звільняється від оподаткування відповідно до міжнародного договору. Нерезидент надав довідку про резидентство за 2026 рік із такими датами: складення – 05.01.2026; апостиль – 15.01.2026; нотаріальний переклад – 26.01.2026.

Питання. Чи має право підприємство застосувати положення міжнародного договору при виплаті доходу 08.01.2026 та 20.01.2026?

Ситуація 10. Платник податку на прибуток подав декларацію з податку на прибуток підприємств за 2025 рік із порушенням строків (20.04.2026), у якій задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування (рядок 04).

Питання. Чи має право підприємство врахувати від’ємне значення об’єкта  (збитки) за 2025 рік у рядку 3.2.4 додатка PI декларації за I квартал 2026 року?

Ситуація 11. Підприємство передає товарно-матеріальні цінності як благодійну допомогу благодійній організації.

Питання. Яку вартість ТМЦ (з ПДВ чи без ПДВ) слід відображати в додатку БД до декларації з податку на прибуток у разі застосування або незастосування п. 197.1.15 ПКУ (залежно від факту маркування товару)?

Ситуація 12. Підприємство придбаває електронні послуги у нерезидента. Відповідно до умов надання послуг, нерезидент виставляє інвойс від 20.04.2026, оплата за яким здійснюється 22.04.2026, при цьому надання послуг відбувається після здійснення оплати. Інші первинні документи (зокрема акти наданих послуг) нерезидентом не оформлюються.
Питання. На яку дату підприємство повинно скласти податкову накладну відповідно до ст. 208 ПКУ?

Ситуація 13. При поданні звіту про контрольовані іноземні компанії до нього додається фінансова звітність іноземної компанії, яка, як правило, формується в електронному вигляді.
На практиці виникає вимога щодо додаткового засвідчення таких документів шляхом проставлення напису «Копія. Згідно з оригіналом» після їх друку та повторного сканування. Водночас весь пакет документів, включаючи додатки, подається в електронній формі та підписується кваліфікованим електронним підписом (КЕП) контролюючої особи.
Зазначена вимога ускладнює процес підготовки звітності, призводить до втрати якості документів (через багаторазове сканування) та не має очевидного правового значення в умовах електронного документообігу.
У зв’язку із зазначеним, просимо надати офіційну позицію ДПС щодо можливості визнання електронних копій документів, підписаних КЕП, такими що відповідають вимогам щодо засвідчення копій документів.

Питання 1. Чи вважається фінансова звітність іноземної компанії, що подається в електронному вигляді як додаток до звіту про КІК та підписується КЕП, належними чином засвідченою без додаткового оформлення напису «Копія. Згідно з оригіналом»?
Питання 2. Чи існує обов’язок здійснювати паперове засвідчення таких документів із подальшим скануванням для подання у складі електронної звітності?

Ситуація 14. Підприємство здійснює виплату фізичній особі – підприємцю, резиденту Республіки Польща, винагороди за консультаційні послуги з питань оподаткування. При цьому існує можливість отримання довідки про податкове резидентство та застосування положень міжнародної конвенції про уникнення подвійного оподаткування.
Підприємство здійснює виплату адвокату – резиденту Федеративної Республіки Німеччина – винагороди за надані юридичні послуги. При цьому існує можливість отримання довідки про податкове резидентство та застосування положень міжнародної конвенції про уникнення подвійного оподаткування.
Фізична особа – громадянин України, яка постійно проживає в Німеччині, зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності відповідно до законодавства Німеччини (Gewerbe), планує надавати IT-послуги українському товариству з обмеженою відповідальністю на підставі зовнішньоекономічного договору. При цьому існує можливість отримання довідки про податкове резидентство та застосування положень міжнародної конвенції про уникнення подвійного оподаткування.

Питання. Чи виникають у підприємства – резидента України, яке здійснює виплату винагороди нерезиденту за договором про надання послуг, податкові наслідки щодо ПДВ; податку на доходи фізичних осіб; військового збору; єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування?

Ситуація 15. При заповненні Повідомлення про КІК та Звіту про КІК (у тому числі скороченого) резидент-контролер допустив помилки, зокрема щодо розміру частки контролю; адреси КІК; визначення середньозваженого валютного курсу.

Питання. Чи передбачена відповідальність (штрафні санкції) за подання Повідомлення про КІК або Звіту про КІК з такими помилками?

Ситуація 16. Графа 22 Звіту про КІК (дохід/виручка від реалізації товарів, робіт, послуг) заповнюється на підставі фінансової звітності КІК. При цьому фінансова звітність КІК складена у тисячах одиниць валюти країни реєстрації КІК.

Питання. Яке саме значення необхідно використовувати для заповнення графи 22 Звіту про КІК (округлене значення, зазначене у фінансовій звітності (наприклад, 416 тис. євро), чи точні дані бухгалтерського обліку КІК (наприклад, 416 230 євро))?

Ситуація 17. Підприємство перерахувало кошти постачальнику, який виявився шахраєм. Сума платежу списана на витрати, також подано заяву до правоохоронних органів.

Питання 1. Чи застосовуються до такої заборгованості коригування фінансового результату за правилами п. 139.2 ПКУ щодо безнадійної заборгованості?
Питання 2. Яким чином така операція відображається у додатку РІ до декларації з податку на прибуток?

Ситуація 18. Експортер при складанні податкової накладної на експорт товару зазначив код УКТ ЗЕД на рівні 4 знаків відповідно до документів постачальника-виробника.

Питання. Чи вважається зазначення коду УКТ ЗЕД на рівні 4 знаків помилкою при складанні податкової накладної на експорт?

Ситуація 19. Підприємство здійснює експорт окремих видів товарів (зернових культур). Податкова накладна типу ПН_РЕЗ була складена та зареєстрована 20.03.2026, періодична митна декларація оформлена 24.03.2026, фактичний перетин митного кордону відбувся на підставі додаткової митної декларації від 22.04.2026. 23.04.2026 податкову накладну ПН_РЕЗ було анульовано, у зв’язку з чим відсутня технічна можливість зареєструвати РК_РЕЗ_2 та РК_РЕЗ_3.

Питання. Яким чином платнику діяти в такій ситуації для належного оформлення податкових документів?

Ситуація 20. ТОВ здійснює імпорт товару на умовах CPT (Полтава).

Питання 1. На яку дату імпортер повинен оприбуткувати товар у бухгалтерському обліку?
Питання 2. Чи є актуальною на сьогодні позиція ДПС, викладена в ІПК ГУ ДФС у м. Києві від 15.04.2019 № 1608/10/26-15-14-08-13/ІПК, щодо оприбуткування товару на дату оформлення митної декларації як первинного документа?

Ситуація 21. Підприємство імпортувало товар (фактурна вартість – 655 000 грн; митна вартість – 1 215 000 грн). ПДВ було сплачено при митному оформленні з митної вартості та включено до податкового кредиту. Надалі товар визнано бракованим та списано у зв’язку з неможливістю використання в господарській діяльності.

Питання.  Від якої суми повинні нараховуватися податкові зобов’язання за п. 198.5 ПКУ із застосуванням бази оподаткування відповідно до п. 189.1 ПКУ (від фактурної вартості (655 000 грн), чи від митної вартості (1 215 000 грн))?

Ситуація 22. Платник податку на прибуток мав контрольовані операції за 2021 рік, за якими у декларації за 9 місяців 2022 року були проведені коригування фінансового результату («конструктивні дивіденди»). При цьому податок на репатріацію не сплачувався у зв’язку із застосуванням міжнародного договору.

Питання 1. Чи повинні були такі суми бути відображені у додатку ПН та додатку ПП до декларації за 9 місяців 2022 року?
Питання 2. Якщо такі додатки не подавались за 3 квартали 2022 року, і декларація була прийнята на той час, чи необхідно подавати уточнюючу декларацію?

Ситуація 23. ТОВ А – платник єдиного податку 3 групи (ставка 5 %) за договором відступлення права вимоги придбало право вимоги боргу до ТОВ Б за 50 % номінальної вартості. За умовами договору ТОВ А сплачує первісному кредитору 50 % номіналу боргу; Боржник (ТОВ Б) сплачує ТОВ А 100 % суми боргу; Право вимоги придбане у I кварталі 2026 року, кошти від боржника отримані у II кварталі 2026 року.

Питання. Яку суму ТОВ А повинно включити до бази оподаткування єдиним податком: у I кварталі 2026 року; у II кварталі 2026 року?