Як оформити на роботу переселенця, який не звільнився з попереднього місця роботи?

Ситуація. Наше підприємство хоче прийняти на роботу переселенця з іншої області. З колишнього місця роботи він не звільнився, і трудової книжки у нього при собі немає, оскільки зараз там район активних бойових дій. У зв'язку із цим виникло декілька запитань, що стосуються працевлаштування тимчасово переміщених осіб (далі – переселенці).

Запитання – відповіді

1. Чи можна оформляти на роботу переселенця, який не звільнився з попереднього місця роботи? І якщо так, то як це правильно зробити без наявності трудової книжки?

Той факт, що працівник не звільнився з попереднього місця роботи і не має при собі трудової книжки, не є перешкодою для його прийняття на роботу.

У цьому випадку підприємство має право прийняти його на роботу за сумісництвом, що відповідає ст. 21 КЗпП, згідно з якою громадянин може реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному підприємстві або одночасно на декількох.

Процедура прийняття на роботу за сумісництвом – стандартна:

• майбутній працівник пише заяву про прийняття на роботу за сумісництвом і пред'являє необхідні документи (докладніше див. нижче);
• роботодавець видає наказ про прийняття на роботу (зазначивши у ньому, що це робота за сумісництвом), з яким ознайомлює працівника під підпис;
• далі роботодавець повинен повідомити орган ДПС про прийнятого працівника (форма повідомлення затверджена постановою КМУ від 17.06.2015 № 413). У цьому повідомленні у графі 5 «Категорія особи» потрібно зазначити цифровий код «2 – працівники за сумісництвом»;
• на нового працівника оформляється картка типової форми № П-2 (форма затверджена наказом Мінстату та Міноборони від 25.12.2009 № 495/656).

Також роботодавець повинен виконати інші обов'язкові процедури, установлені ст. 29 КЗпП (провести інструктажі, ознайомити нового працівника з внутрішніми документами, роз’яснити його права й обов'язки, визначити робоче місце і забезпечити необхідними для роботи засобами).

2. Які документи повинен пред’явити працівник для оформлення за сумісництвом?

Перелік таких документів наведений у ст. 24 КЗпП, серед них:

• документ, що посвідчує особу;
• у випадках, передбачених законодавством, – документи про освіту, стан здоров’я, військово-обліковий документ;
• довідка органу ДПС про присвоєння фізособі ідентифікаційного номера (реєстраційного номера облікової картки платника податків);
• трудова книжка (за її наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Оскільки в нашій ситуації трудової книжки немає, потрібні відомості із зазначеного реєстру. Отримати такі відомості працівник може, звернувшись:

• або до територіального відділення ПФУ;
• або онлайн через Портал електронних послуг ПФУ, але у цьому випадку знадобиться електронний підпис.

Відомості з реєстру надаються відповідно до Положення, затвердженого постановою правління ПФУ від 18.06.2014 № 10-1.

3. Чи можна встановити працівнику-переселенцеві випробувальний строк?

Так, у період воєнного стану – можна (у звичайних умовах в разі прийняття на роботу переселенців випробувальний строк не встановлюється – ст. 26 КЗпП). Адже зараз діють особливі правила, установлені Законом від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Частина 2 ст. 2 цього Закону передбачає, що при укладенні трудового договору в період воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників (у т. ч. і для тих, кого названо у ст. 26 КЗпП).

4. Чи може підприємство отримати від держави компенсацію в розмірі 6 500 грн на такого працівника, якщо він прийнятий за сумісництвом?

Так, може – за виконання певних умов (див. нижче).

У цьому випадку потрібно керуватися Порядком надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб у результаті проведення бойових дій під час воєнного стану, затвердженим постановою КМУ від 20.03.2022 № 331 (далі – Порядок № 331).

Згідно з п. 2 Порядку № 331, компенсація надається роботодавцеві за кожного переселенця, працевлаштованого на умовах строкового або безстрокового трудового договору (контракту), зокрема за сумісництвом.

Тому факт прийняття на роботу за сумісництвом сам по собі не є перешкодою у цьому питанні. Проте для отримання зазначеної компенсації роботодавець повинен відповідати всім критеріям з п. 2 Порядку № 331, а у працівника має бути довідка, що підтверджує його статус тимчасово переміщеної особи.

5. Підприємство оформило переселенця як сумісника, оскільки він не міг звільнитися з попереднього місця роботи. Пізніше йому вдалося звідти звільнитися. Чи повинні ми тепер перевести його на основне місце роботи – і як це правильно оформити?

Так, у цьому випадку необхідно поміняти статус – із сумісника на основного працівника. Адже сумісництво існує тільки тоді, коли у працівника є основне місце роботи, а якщо його немає, то це вже не сумісництво.

Річ у тому, що в розумінні КЗпП такої процедури, як переведення із сумісництва на основне місце роботи, не існує (ст. 32 КЗпП). Є переведення з однієї посади на іншу, переведення в іншу місцевість, на інше підприємство. А переведення із сумісників в основні працівники – немає. Такий висовок підтверджується і позицією Мінсоцполітики (лист від 18.10.2017 № 446/0/22-17/134).

Тому в цьому випадку вам потрібно звільнити сумісника (наприклад, за власним бажанням), а з наступної календарної дати – прийняти його на роботу за новим трудовим договором (уже як основного працівника).

А саме не забудьте, що:

• при звільненні працівнику потрібно виплатити всі суми, що належать йому на дату звільнення (зокрема, компенсацію за невикористану відпустку);
• перед допуском до роботи – потрібно подати до органу ДПС повідомлення про прийняття на роботу (адже це нове прийняття на роботу).

6. У переселенця зараз немає можливості поїхати в регіон, звідки він виїхав, щоб звільнитися з попереднього місця роботи. А продовжувати трудові відносини з попереднім роботодавцем він не збирається. Чи існує процедура одностороннього розірвання трудового договору для таких випадків?

Так, існує. Процедура одностороннього розірвання трудового договору для переселенців наведена в ч. 4 ст. 7 Закону від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (зі змінами, унесеними до закону в т. ч. і в 2022 році).

Ця норма передбачає, що переселенці, які не мали можливості припинити трудовий договір на підставі п. 1 ст. 36, ст. 38, 39 КЗпП у зв’язку з неможливістю продовження роботи за попереднім місцем проживання, мають право припинити такий трудовий договір в односторонньому порядку. Для цього вони повинні подати до центру зайнятості за своїм новим місцем проживання заяву на ім’я роботодавця про припинення трудового договору.

Датою припинення трудового договору буде день, що настає за днем подання цієї заяви. А центр зайнятості в день припинення трудового договору повідомить про це:

• роботодавця (будь-якими засобами комунікації, у т. ч. електронними);
• територіальні органи ПФУ та ДПС.

Але застосовується така процедура для придбання переселенцем статусу безробітного й отримання допомоги по безробіттю. Якщо ж переселенець збирається працевлаштуватися за новим місцем проживання, то виконувати процедуру такого одностороннього розірвання трудового договору не обов’язково. Адже новий роботодавець може прийняти його на роботу і без такого звільнення – за сумісництвом (про це ми розповіли вище).