Підприємство працевлаштовує переселенців: як отримати компенсацію від держави

Ситуація. Підприємство приймає на роботу декількох працівників, які тимчасово переїхали в безпечне місце з населених пунктів, де наразі відбуваються активні бойові дії. Виник ряд запитань, пов’язаних з отриманням компенсації витрат роботодавця на оплату праці таких працівників (далі – компенсація).

Зараз багато роботодавців приймають на роботу переселенців, тому ситуація дуже актуальна. Нижче ми детально відповімо на запитання про отримання компенсації роботодавцями.

Запитання – відповіді

1. Яким нормативним документом передбачена виплата компенсації роботодавцеві?

Із 22.03.2022 набув чинності Порядок надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні, затверджений постановою КМУ від 20.03.2022 № 331 (далі – Порядок № 331).

Компенсація надається за рахунок коштів резервного фонду держбюджету (п. 1 Порядку № 331).

2. У якому розмірі та протягом якого періоду виплачується компенсація?

Компенсація виплачується в сумі 6 500 грн щомісяця за кожного працівника із числа внутрішньо переміщених осіб (далі – переселенці), за якого роботодавець сплачує ЄСВ.

Компенсація надається на період воєнного стану та протягом 30 календарних днів після його скасування або припинення. Проте загальна тривалість її надання не може перевищувати 2 місяців з дня працевлаштування переселенця на умовах, передбачених п. 2 Порядку № 331.

3. За виконання яких умов виплачується компенсація?

Порядок № 331 передбачає декілька вимог, які повинні виконуватися для отримання компенсації. Умовно ці вимоги можна розділити на дві категорії: вимоги до роботодавця і вимоги до працівника. Розглянемо детальніше.

Вимоги до роботодавця встановлені п. 2 Порядку № 331. Так, роботодавець повинен:

• перебувати на обліку як платник ЄСВ;
• подати в установленому порядку податкову звітність за IV квартал 2021 року або річну звітність за 2021 рік;
• укласти з переселенцем трудовий договір (контракт) або гіг-контракт;
• виплачувати працівникові за повністю виконану місячну (годинну) норму праці зарплату в розмірі, не нижчому від мінімальної заробітної плати (далі – МЗП), установленої законодавством (наразі МЗП = 6 500 грн);
• нараховувати і сплачувати за переселенця ЄСВ.

Вимоги до працівника такі:

• по-перше, працівник має бути внутрішньо переміщеною особою;
• по-друге, такий працівник повинен отримати довідку внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою КМУ від 01.10.2014 № 509 (далі – Порядок № 509).

4. Які громадяни визнаються внутрішньо переміщеними особами?

Про це сказано у п. 1 Порядку № 331. Під внутрішньо переміщеною особою розуміється особа, яка після запровадження воєнного стану в Україні перемістилася з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії. При цьому така адміністративно-територіальна одиниця має бути зазначена в переліку, затвердженому розпорядженням КМУ від 06.03.2022 № 204-р. У цьому переліку (з огляду на зміни, унесені розпорядженням КМУ від 11.03.2022 № 213-р) наразі зазначені: Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Запорізька, Київська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Херсонська, Чернігівська області та м. Київ.

5. Як переселенцеві отримати довідку внутрішньо переміщеної особи?

Для отримання такої довідки переселенець звертається до структурного підрозділу з питань соцзахисту районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад із заявою за формою, наведеною в додатку 1 до Порядку № 509 (п. 2 Порядку № 509).

Крім того, у період дії воєнного стану для отримання довідки можна звернутися до уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг.

Також заява про взяття на облік може бути подана в електронній формі з використанням мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія) (п. 2¹ Порядку № 509). У цьому випадку переселенець зможе отримати електронну довідку.

6. Чи може роботодавець отримати компенсацію, якщо переселенець раніше вже був працевлаштований на умовах, передбачених Порядком № 331, і за нього раніше була виплачена компенсація іншому роботодавцеві?

Ні. Переселенець може бути прийнятий на роботу на умовах, передбачених Порядком № 331, тільки один раз. Наприклад, роботодавець подавав заяву про отримання компенсації витрат на виплату зарплати переселенцеві, а потім цей працівник звільнився. У такому разі новий роботодавець цього працівника вже не зможе отримати компенсацію.

7. Коли і куди потрібно звертатися роботодавцеві для отримання компенсації?

Для отримання компенсації роботодавець – не раніше ніж через п’ять календарних днів після працевлаштування переселенця – подає до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості або філії регіонального центру зайнятості заяву про компенсацію витрат.

У п. 4 Порядку № 331 зазначено, що заяву за вибором роботодавця можна подати двома способами:

• в електронній формі – через Портал Дія;
• у паперовій формі – особисто під час відвідування центру зайнятості або на адресу електронної пошти відповідного центру зайнятості (адресу електронної пошти можна знайти на сайті Державного центру зайнятості). Зверніть увагу! У разі подання заяви на електронну пошту навряд чи можна говорити про паперову форму документів – скоріше, це теж варіант електронної форми, але так зазначено у п. 4 Порядку № 331.

Заява подається до центру зайнятості, розташованого за місцезнаходженням роботодавця.

8. За якою формою подається заява?

Як сказано в Порядку № 331, форма такої заяви затверджується Державним центром зайнятості (крім форми заяви, яка подається через Портал Дія). Форму такої заяви можна знайти на офіційному сайті Державного центру зайнятості.

9. Які документи потрібно подати до центру зайнятості, якщо заява подається у паперовій формі?

До заяви потрібно додати такі документи (п. 5 Порядку № 331):

• копію наказу про працевлаштування. Увага! Копію треба оформляти відповідно до вимог законодавства (докладніше про це див. нижче відповідь на запитання 11);
• документ, що підтверджує працевлаштування на умовах, передбачених п. 2 Порядку № 331. Увага! На наш погляд, якщо в наказі про прийняття на роботу зазначені всі необхідні відомості (вид трудового договору, розмір заробітної плати працівника тощо), то достатньо буде подати тільки копію цього наказу. Проте якщо такі умови закріплені, наприклад, у письмовому трудовому договорі або контракті, тоді вам слід додати до заяви копію цього договору (контракту);
• відомості про працівників, які є застрахованими особами (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія і номер паспорта – для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера, повідомили про це відповідний контролюючий орган та мають позначку в паспорті). Увага! Ці відомості слід подати за затвердженою Державним центром зайнятості формою (вона теж наведена на їх веб-порталі);
• копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

10. Як швидко буде прийняте рішення?

Рішення про надання компенсації або про відмову має бути прийняте центром зайнятості протягом 5 календарних днів після отримання заяви.

Про це рішення роботодавця мають повідомити протягом 3 календарних днів – тим способом, яким було подано заяву (п. 9 Порядку № 331). Так, якщо заяву ви подавали особисто, то і повідомлення про прийняте рішення мають вручити вам особисто, якщо ж заяву ви подавали електронною поштою – тоді і повідомлення ви отримаєте на адресу своєї електронної пошти.

11. Як мають бути оформлені копії документів, що подаються до Центру зайнятості?

Копії документів (наказу про прийняття на роботу, трудового договору, довідки) потрібно оформити згідно з вимогами, установленими:

• Правилами, затвердженими наказом Мін’юсту від 18.06.2015 № 1000/5 (далі – Правила № 1000/5), а саме гл. 10 розд. ІІ цих Правил, яка називається «Засвідчення копій та витягів службових документів»;
• ДСТУ 4163:2020, де в п. 5.26 визначено, які реквізити повинна мати відмітка про засвідчення.

Виходячи з вимог цих документів:

• копія повинна відповідати оригіналу (повністю відтворювати інформацію оригіналу і всі його зовнішні ознаки або їх частину);
• у верхньому правому кутку на лицьовому боці першого аркуша копії повинна стояти позначка «Копія»;
• копія повинна мати посвідчувальний напис «Згідно з оригіналом». У цьому написі також повинні бути зазначені: найменування посади особи, яка засвідчила копію, її особистий підпис, ініціали (ініціали імені) і прізвище, а також дата засвідчення копії;
• посвідчуваний напис має бути скріплений відбитком печатки відповідного структурного підрозділу (наприклад, печатки відділу кадрів) або ж відповідною печаткою «Для копій». Якщо такої печатки немає, то можна скористатися печаткою підприємства (за наявності).

12. Як подати заяву про отримання компенсації через Портал Дія?

Тут будемо керуватися правилами, установленими п. 6 Порядку № 331. Для подання заяви в електронній формі через Портал Дiя роботодавець повинен виконати такі дії.

1. Створити особистий електронний кабінет користувача на Порталі Дiя і пройти електронну ідентифікацію та аутентифікацію.

2. Заповнити, підписати і подати заяву, що формується засобами Порталу Дiя. У заяві наводяться такі відомості:

• дані про роботодавця: найменування юрособи або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) фізособи-підприємця, код згідно з ЄДРПОУ;
• дані про кожну працевлаштовану особу: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);
• реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія і номер паспорта громадянина України (для фізосіб, які відмовилися від прийняття реєстраційного номера);
• дані про документ, що підтверджує працевлаштування на умовах, передбачених п. 2 Порядку № 331 (зазначте тут найменування, номер і дату відповідного документа: наказу про прийняття на роботу, письмового трудового договору або контракту);
• розрахунковий рахунок роботодавця.

Про результати обробки заяви і прийняте рішення роботодавція повідомлять автоматично засобами Порталу Дiя.

13. Підприємство укладає з переселенцем строковий трудовий договір (на період відсутності основного працівника, який призваний на службу до ЗСУ). Чи є в цьому випадку у підприємства право на отримання компенсації?

Так, таке право у підприємства є, якщо роботодавець і працівник відповідають усім критеріям, про які ми говорили вище. Про це прямо сказано в п. 2 Порядку № 331, згідно з яким компенсація роботодавцеві належить за кожну особу, працевлаштовану на умовах строкового або безстрокового трудового договору. Тому вид договору в цьому випадку не має значення.

15. Приймаємо на роботу переселенця. Він не зміг звільнитися з попереднього місця роботи, оскільки там зараз ведуться бойові дії. Тому оформляємо його за сумісництвом. Чи є у цьому випадку в роботодавця право на отримання компенсації?

Так, у цьому випадку в роботодавця теж є право на отримання компенсації (звичайно, за виконання інших умов, передбачених Порядком № 331). Про це теж сказано у п. 2 Порядку № 331 – роботодавець має право на отримання компенсації за осіб, працевлаштованих у тому числі на умовах сумісництва.

16. У Порядку № 331 зазначено, що право на отримання компенсації мають роботодавці, які уклали з переселенцями не тільки трудові договори, але й гіг-контракти. Що це за контракти і коли вони укладаються?

Це стосується IT-підприємств, які набули статусу резидента Дія Ситі відповідно до Закону від 15.07.2021 № 1667-IX (далі – Закон № 1667). Законом № 1667 визначено, що такі резиденти можуть укладати гіг-контракти. А гіг-контракт – це цивільно-правовий договір, за яким гіг-спеціаліст зобов’язується виконувати роботи та/або надавати послуги резидентові Дія Ситі як замовникові, а резидент Дія Ситі зобов’язується оплачувати виконані роботи (надані послуги) і забезпечувати належні умови для виконання робіт (надання послуг), а також соціальні гарантії, передбачені розділом V Закону № 1667 (п. 1, 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 1667). Тобто, по суті, гіг-контракт – це особливий різновид цивільно-правового договору, що укладається відповідно до вимог Закону № 1667.

Якщо ж ваше підприємство не має статусу резидента Дія Ситі, тоді згадка про укладення гіг-контрактів вас не стосується.

17. Протягом якого строку повинні виплатити компенсацію роботодавцеві?

Строки виплати компенсації визначені п. 10, 12 Порядку № 331, а саме:

• за перший місяць роботи переселенця гроші мають бути перераховані роботодавцеві протягом 5 робочих днів після прийняття рішення про надання компенсації (у випадку, якщо заява подавалася безпосередньо до центру зайнятості) або з моменту отримання відомостей з Реєстру роботодавців — отримувачів компенсації витрат (якщо заява подавалася через Портал Дiя);
• за другий місяць роботи переселенця сума компенсації перераховується роботодавцеві після підтвердження ним факту продовження трудових відносин з переселенцем (якщо працівник звільнився, то компенсація не надаватиметься). Компенсація за другий місяць має бути виплачена протягом 5 робочих днів з моменту надходження від роботодавця такого повідомлення. Це повідомлення роботодавець може подати або через Портал Дiя, або безпосередньо до центру зайнятості (особисто або електронною поштою).

18. Чи потрібно роботодавцеві повертати отриману компенсацію, якщо працівник, на якого вона надавалася, звільнився за власним бажанням, не пропрацювавши і місяця?

Так, у цьому випадку частину отриманої компенсації роботодавцю доведеться повернути. Як передбачено п. 11 Порядку № 331, у разі припинення трудових відносин до закінчення строку виплати компенсації роботодавець протягом 5 робочих днів з дня такого припинення зобов’язаний повернути суму невикористаної компенсації витрат на рахунок регіонального центру зайнятості.

19. Як контролюватиметься надання компенсації?

Центр зайнятості має право перевірити достовірність відомостей, наданих роботодавцем для отримання компенсації, а також дотримання порядку їх використання роботодавцем (п. 18 Порядку № 331).

Перевірка може бути проведена за місцезнаходженням роботодавця або у приміщенні центру зайнятості. Роботодавець зобов’язаний допустити працівників центру зайнятості до проведення перевірки, а в разі її проведення в приміщенні центру зайнятості – подати відповідні документи.