• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Види забезпечувальних заходів у договорі

04.12.2018 36 0 0

Господарські договори: практичні поради та зразки документів


Щоб убезпечити себе від недобросовісних дій контрагента, можна скористатися таким діючим правовим інструментом, як забезпечення виконання зобов'язань. У ЦК йому присвячена гл. 49. У консультації розглянемо, які бувають види забезпечень (забезпечувальних заходів) і чим вони відрізняються один від одного.


Види та основні правила

Законодавством передбачено шість видів забезпечувальних заходів (ст. 546 ЦК): неустойка, порука, гарантія, застава, притримання та завдаток. Кожен із названих видів (або навіть декілька одночасно) може бути використаний сторонами в договорі.

Важливе правило! Забезпечувальні заходи щодо договору повинні бути закріплені в письмовій формі (ст. 547 ЦК). Якщо ви домовилися про них усно, а до договору умову про це не включили, то така усна угода буде вважатися недійсною.

Як прописати умову про забезпечувальний захід? Це може бути окремий пункт договору або навіть окремий договір (наприклад, в основному договорі сторони фіксують умову про те, що зобов'язання забезпечується заставою та окремо укладають договір про заставу).

Також варто врахувати, що вищезгаданий перелік забезпечувальних заходів не є вичерпним. Ви можете передбачати в договорі й інші заходи, які будуть відігравати роль забезпечувальних. Такими, наприклад, можуть виступати умови про страхування майна, що є предметом застави, використання вексельних розрахунків.

Зупинимося докладніше на кожному виді забезпечення.

Неустойка

Неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору в разі порушення ним зобов'язання (ст. 549 ЦК). Як випливає з визначення ЦК, неустойкою можуть бути як кошти, так і інше рухоме або нерухоме майно. Але на практиці у вигляді неустойки зазвичай використовують кошти.

Існує два види неустойки:

  • штраф – неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання;
  • пеня – неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Більш докладно про правові аспекти неустойки див. «Неустойка в договорі: штраф і пеня», а про облікові аспекти – «Неустойка за договором: як відображати в обліку».

Порука

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку (ст. 553 ЦК). Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або в повному обсязі. А поручителем може бути одна або декілька осіб.

На практиці для забезпечення основного зобов'язання за договором укладають окремий договір, а в основному договорі вказують, що зобов'язання забезпечене порукою.

До відома: договір поруки може бути укладений між кредитором і поручителем. Але найбільш зручним варіантом є укладання тристороннього договору, який підписують поручитель, кредитор і боржник.

Детально про правові аспекти поруки див. «Порука та гарантія: правові аспекти», а про облікові аспекти – «Порука та гарантія: відображення в обліку».

Гарантія

За гарантією банк або інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку (ст. 560 ЦК). Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Гарантія як спосіб забезпечення зобов'язань за договором дуже подібна до відносин поруки.

До відома: договір поруки може бути укладений між кредитором і поручителем. Але найбільш зручним варіантом є укладання тристороннього договору, який підписують поручитель, кредитор і боржник.

Застава

У силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставником) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст. 572 ЦК).

Крім ЦК при оформленні застави потрібно також керуватися Законом № 2654.

Предметом застави можуть бути майно та майнові права (ст. 4 Закону № 2654).

Предметом застави не можуть бути:

  • культурні цінності, що є об'єктами права державної або комунальної власності та занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання;
  • пам'ятники культурної спадщини, включені до Переліку пам'ятників культурної спадщини, що не підлягають приватизації;
  • вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких заборонена законом.

Різновидом застави є іпотека – коли як предмет забезпечення (застави) виступає нерухоме майно. Особливості забезпечувального заходу – іпотеки визначені Законом № 898.

Докладніше про правові аспекти застави можна прочитати «Застава як забезпечувальний захід за госпдоговором», а про облікові аспекти – «Застава: облікові нюанси».

Завдаток

Завдатком є грошова сума або рухоме майно, яке видається кредитору боржником у рахунок належних із нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання та в забезпечення його виконання (ст. 570 ЦК).

Урахуйте: якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних із боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом. Тому про те, що гроші, передані за договором, є завдатком, повинно бути чітко прописане в договорі.

Правила забезпечення завдатком такі:

  • якщо порушення зобов'язання відбулося з вини боржника, завдаток залишається в кредитора;
  • якщо ж зобов'язання порушив кредитор, він зобов'язаний повернути боржнику завдаток і додатково сплатити суму в розмірі завдатку або його вартості.

Крім того, сторона, винна в порушенні зобов'язання, повинна відшкодувати другій стороні збитки в сумі перевищення розміру (вартості) завдатку, якщо інше не встановлене договором.

Майте на увазі: у випадку припинення зобов’язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.

Докладніше про правові аспекти завдатку див. «Завдаток і утримання як забезпечувальні заходи за госпдоговором», а про облікові аспекти – «Завдаток: відображаємо в обліку».

Притримання

Кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржнику або особі, указаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання з оплати цієї речі або відшкодування кредитору пов'язаних із нею витрат та інших збитків має право притримувати її в себе до виконання боржником зобов'язання (ст. 594 ЦК).

Кредитор, що притримує річ у себе, зобов'язаний негайно повідомити про це боржника. Як це зробити? Зазвичай цей момент сторони прописують у договорі, який забезпечується шляхом притримання. Таким повідомленням може бути звичайний лист, що має всі необхідні реквізити, у якому кредитор повідомляє боржника про те, що буде притримувати майно до моменту його повної оплати. У листі можна вказати дату, до якої кредитор розраховує отримати оплату, і якщо оплата не надійде, то кредитор має право реалізувати притримуване майно і за рахунок виручених коштів закрити заборгованість з оплати.

Кредитор відповідає за втрату, псування або пошкодження речі, яку він притримує в себе, якщо такі сталися з його вини.

Важливі моменти:

  • кредитор не має права користуватися річчю, яку він притримує в себе;
  • до кредитора, який притримує в себе річ боржника, не переходить право власності на неї.

Вимоги кредитора, що притримує річ у себе, задовольняються з її вартості за правилами, установленими для реалізації предмета застави. Тобто правовідносини в цьому випадку будуть подібні зі заставними.

Оперативно-господарські санкції

Крім вищерозглянутих забезпечувальних заходів сторони також можуть передбачати в договорі оперативно-господарські санкції. Вони передбачені ст. 235, 236 ГК і так чи інакше теж можуть вплинути на виконання зобов'язань за договором.

Так, згідно зі ст. 235 ГК оперативно-господарські санкції – це заходи оперативного впливу на порушника договору з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання.

Зверніть увагу: застосовуватися можуть тільки ті оперативно-господарські санкції, які передбачені договором. Тобто продумати такі санкції варто ще на етапі складання проекту господарського договору.

ГК передбачає такі види зазначених санкцій (ст. 236):

  • одностороння відмова від виконання свого зобов'язання правомочною стороною договору з її звільненням від відповідальності за це – у випадку порушення зобов'язання другою стороною;
  • відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконане неналежним чином або достроково виконане боржником без згоди другої сторони;
  • відстрочення відвантаження продукції або виконання робіт унаслідок прострочення виставляння акредитиву платником, припинення видачі банківських позичок і т. п.;
  • відмова правомочної сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням;
  • установлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на передоплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості і т. п.;
  • відмова від установлення на майбутнє господарських відносин зі стороною, яка порушує зобов'язання.

До відома: цей перелік оперативно-господарських санкцій не є вичерпним. Сторони можуть передбачити в договорі й інші санкції.

Формулювання однієї з оперативно-господарських санкцій у договорі може бути, наприклад, таким (див. зразок).

ЗРАЗОК

 <...>

7.3.1. Покупець зобов'язаний оплатити кожну отриману партію товару не пізніше 10 календарних днів із моменту отримання товару.

7.3.2. У випадку несвоєчасної оплати за даним договором покупець переводиться на інший спосіб оплати за договором – 100%-ву передоплату кожного замовлення.

<...>

Висновки

Законодавством передбачено декілька видів забезпечення виконання зобов'язань за договором: неустойка (штраф, пеня), порука, гарантія, застава, завдаток і притримання. Ви маєте право включити у свої договірні відносини один із них або використовувати відразу декілька забезпечувальних заходів. Також ви можете забезпечувати виконання договірних зобов'язань іншими заходами, крім названих у законі. Важливо закріпити забезпечувальні заходи щодо договору в письмовій формі. Також ефективним є включення до договору оперативно-господарських санкцій.

Зразок.doc

Завантажити

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

2268 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали

Види забезпечувальних заходів у договорі