Завдаток і утримання як забезпечувальні заходи за госпдоговором

Господарські договори: практичні поради та зразки документів

У консультації розповімо про завдаток і утримання речі як способи забезпечення виконання зобов'язання.

Суть завдатку

Завдаток – це грошова сума або рухоме майно, що передається боржником кредиторові в рахунок платежів, які належать із нього, на підтвердження укладення договору і забезпечення виконання зобов'язання (ч. 1 ст. 570 ЦК).

Назвемо основні характерні риси завдатку:

• як завдаток може передаватися грошова сума або рухоме майно;
• завдатком можуть бути забезпечені тільки зобов'язання, що випливають із договору.

Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних із боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом (ч. 2 ст. 570 ЦК). Нагадаємо, аванс – це певна сума грошей, яку боржник передає кредиторові в рахунок майбутніх платежів.

Досить часто на практиці сторони укладають попередній договір, за яким боржник передає кредиторові в рахунок майбутніх платежів певну грошову суму, але в майбутньому основний договір так і не укладає. Судова практика йде шляхом визнання такої сплаченої суми авансом, оскільки основний договір так і не був укладений (постанова ВСУ від 23.07.18 р., ЄДРСР, реєстр. № 75690039).

Згідно зі ст. 547 ЦК угода про завдаток (договір або розписка) повинна бути укладена у письмовій формі (див. зразок у кінці консультації). В угоді необхідно чітко зазначити, що сума, що передається в рахунок платежів, які належать за договором, є завдатком. Інакше ця сума вважається авансом і підлягає поверненню особі, яка видала його.

Правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком

Як визначено ст. 571 ЦК, якщо боржник не виконає свої зобов'язання, завдаток залишається у кредитора. Якщо ж порушення зобов'язання відбудеться з вини кредитора, то він зобов'язаний повернути боржникові завдаток у подвійному розмірі.

У разі припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком, до початку його виконання або в разі неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.

Суть утримання

Кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, зазначеній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання з оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних із нею витрат та інших збитків, має право утримувати її у себе до виконання боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 594 ЦК).

Наприклад, підрядник, який виконав замовлення, але не отримав оплату, утримує у себе зроблену ним річ доти, доки замовник не розрахується з ним.

Якими правами й обов'язками володіє кредитор, що утримує у себе річ?

Кредитор володіє правом:

• утримувати у себе річ, причому незалежно від того, чи є пряма вказівка на таке право в договорі, укладеному між боржником і кредитором;
• задовольнити свої вимоги за рахунок вартості утримуваної речі (докладніше див. нижче).

Згідно зі ст. 595 ЦК кредитор, що утримує у себе річ, зобов'язаний:

• негайно повідомити боржника про утримання речі, що належить йому. Форма такого повідомлення не встановлена, тому його можна направити боржникові рекомендованим листом з описом вкладення або доставити особисто;
• вживати всіх необхідних заходів зі збереження утримуваної речі, охороняти її та піклуватися про неї. Адже кредитор відповідає за втрату, псування або пошкодження речі;
• не користуватися річчю, яку утримує.

Яким чином кредитор, що утримує річ, може задовольнити свої вимоги?

Вимоги кредитора задовольняються виходячи з вартості речі (ст. 597 ЦК).

Кредитор має право звернути стягнення на утримувану річ у порядку, передбаченому для заставних відносин (ст. 591 ЦК). У цьому випадку він ініціює проведення публічних торгів для продажу утримуваної речі. Для цього він повинен звернутися до суду для звернення стягнення на цю річ. І вже після прийняття судом рішення слід звернутися з виконавчим листом до виконавчої служби, яка і проводитиме публічні торги.

Висновки

Основна функція завдатку й утримання – забезпечення виконання зобов’язання.

Унесення завдатку як забезпечувальний захід можливе тільки за наявності зобов’язання, що виникає на підставі договору. Якщо прямо в договорі не зазначено, що сплачена сума є завдатком, тоді отримана кредитором сума вважатиметься авансом.

Основна відмінність завдатку від авансу в тому, що завдаток не повертається боржникові, якщо правочин зірвався з його вини. Якщо правочин не відбувся з вини кредитора, то він повинен повернути завдаток боржникові в подвійному розмірі. А ось аванс повертається завжди.

Утримання як спосіб забезпечення виконання зобов’язання повинні стимулювати боржника виконати свої зобов’язання. Якщо боржник порушить свої зобов’язання, кредитор має право задовольнити свої вимоги за рахунок вартості утримуваної речі.