• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Застава як забезпечувальний захід за госпдоговором

05.12.2018 33 0 0

Господарські договори: практичні поради та зразки документів


У консультації йтиметься про заставу як способ забезпечення виконання договірних зобов'язань. Ми розповімо, що може, а що не може бути предметом застави, які умови слід включити до договору застави, а також у яких реєстрах можуть або повинні реєструватися застави.


Поняття застави

Застава – це спосіб забезпечити виконання договірних зобов'язань. У силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, задовольнити свої вимоги до боржника за рахунок заставленого майна, отримавши перевагу перед іншими кредиторами цього боржника (ст. 572 ЦК, ст. 1 Закону № 2654).

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ст. 574 ЦК, ст. 1 Закону № 2654).

Заставою можуть забезпечуватися (ст. 573 ЦК, ст. 3 Закону № 2654):

  • дійсне зобов'язання, що випливає, зокрема, із договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо;
  • вимоги, які виникнуть у майбутньому, при наявності угоди сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог.

Види застави

Застава буває різних видів, а саме:

  • іпотека – застава нерухомого майна (квартири, житлові будинки, будівлі, земельні ділянки, об'єкти незавершеного будівництва і т. п.), яке залишається у володінні заставодавця (іпотекодавця) або третьої особи (ст. 575 ЦК);
  • застава товарів в обороті (сировина, напівфабрикати, комплектуючі, готова продукція тощо), коли заставодавець зберігає за собою право володіти, користуватися та розпоряджатися предметом застави, а при його відчуженні зобов'язаний замінити іншими товарами такої ж або більшої вартості (ст. 40, 42, 43 Закону № 2654);
  • застава – застава рухомого майна, яке передається у володіння заставодержателя або за його наказом третій особі (ст. 575 ЦК, ст. 44 Закону № 2654);
  • застава майнових прав (права вимоги за зобов'язаннями, у яких заставодавець виступає кредитором, права на об'єкти інтелектуальної власності і т. п.);
  • застава цінних паперів (акції, облігації, векселі, депозитні сертифікати) (ст. 53 Закону № 2654).

У цій консультації питання, пов'язані з іпотекою, розглядатися не будуть. Ітиметься про звичайний договір застави (див. зразок у кінці консультації).

Договір застави

Насамперед зазначимо, що про укладання договору застави слід указати в основному договорі, на підставі якого виникає забезпечене заставою зобов'язання.

Сторони договору

Сторонами договору застави є (ст. 583 ЦК):

  • заставодержатель – кредитор за основним зобов'язанням;
  • заставодавець – ним може бути як боржник за основним зобов'язанням, так і третя особа (майновий поручитель).

Форма та істотні умови договору застави

Договір застави повинен бути укладений у письмовій формі, інакше правочин буде вважатися нікчемним, тобто недійсним (ст. 547 ЦК).

Якщо предметом застави є земельні ділянки, будівлі, приміщення, інше нерухоме майно, транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації, такий договір необхідно засвідчити в нотаріуса (ст. 577 ЦК, ст. 13 Закону № 2654). Звертаємо увагу! Згідно Закону № 2478 з 04.02.19 р. у нотаріуса не потрібно буде засвідчувати договір застави, якщо предметом застави буде транспортний засіб, який підлягає держреєстрації.

Звертаємо увагу: якщо договір підлягає нотаріальному посвідченню, то він набуває чинності з моменту нотаріального оформлення.

Істотними умовами договору застави є (ст. 584 ЦК, ст. 180 ГК, ст. 12 Закону № 2654):

  • зміст, розмір і строк виконання зобов'язан­ня, забезпеченого заставою. З 4 лютого 2019 року згідно Закону № 2478, можна вказувати посилання на договір або інший правочин, яким встановлено основне зобов’язання;
  • опис предмета застави, що дозволяє його ідентифікувати. Наприклад, якщо предметом застави є автомобіль, то в договорі слід указати його державний номер, марку та інші характеристики. Якщо в заставу передається продукція, тоді треба назвати її вид і кількість;
  • вартість предмета застави (визначається за угодою між заставодавцем і заставодержателем на підставі документів, що підтверджують вартість майна, факт його оплати, або шляхом проведення незалежної оцінки за угодою між заставодавцем і заставодержателем);
  • строк дії договору.

Важливо знати! Сторони мають право включити до договору й інші умови, які вони вважатимуть необхідними та істотними для своїх взаємовідносин.

Предмет застави

Предметом застави може бути (ст. 576 ЦК, ст. 4 Закону № 2654):

  • майно, що знаходиться у власності заставодавця на момент укладання договору застави (нерухомість, транспортні засоби, інше майно, цінні папери, майнові права), яке може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення;
  • майно, яке стане власністю заставодавця вже після укладання договору застави (майбутній урожай, приплід худоби і т. п.).

Не можуть бути предметом застави (ст. 4 Закону № 2654):

  • культурні цінності, що є об'єктом державної або комунальної власності, які внесені або підлягають внесенню до Державного реєстру національного культурного надбання;
  • пам'ятники культурної спадщини, внесені до Переліку пам'ятників культурної спадщини та не підлягають приватизації;
  • вимоги, що мають особистий характер (наприклад, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю);
  • інші вимоги, застава яких заборонена законом (наприклад, це об'єкти державної власності, що не підлягають приватизації).

Крім того, майно, що знаходиться в спільній власності (частини, паї), не може бути самостійним предметом застави, якщо частини (паї) не виділені в натурі (ст. 6 Закону № 2654).

Права та обов'язки заставодавця та заставодержателя

Відповідно до ст. 587 ЦК особа, яка володіє предметом застави (заставодавець або заставодержатель) зобов'язана:

  • вживати необхідних заходів для збереження предмета застави;
  • утримувати заставлене майно належним чином;
  • негайно повідомити другу сторону договору про виникнення загрози знищення або пошкодження предмета застави.

Заставодавець:

1) має право (ст. 586 ЦК):

  • користуватися предметом застави за цільовим призначенням, а також отримувати з нього плоди та доходи, якщо інше не встановлене законом або договором;
  • відчужувати або іншим способом розпоряджатися предметом застави зі згоди заставодержателя;
  • заповісти заставлене майно. Зверніть увагу: якщо навіть до договору включити умову про те, що заставодавець обмежений у праві заповісти заставлене майно, ця умова буде нікчемною;

2) зобов'язаний у випадку втрати, псування, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини замінити або відновити це майно, якщо інше не встановлене договором (ч. 2 ст. 587 ЦК).

Заставодержатель (ст. 587 ЦК, ст. 8 Закону № 1255):

  • має право в будь-який час перевірити наявність, стан, умови зберігання та використання предмета застави, що знаходиться в заставодавця;
  • зобов'язаний відшкодувати заставодавцю збитки, заподіяні внаслідок втрати, знищення або пошкодження заставленого майна, якщо предмет застави знаходився у нього.

Держреєстрація застав

Застава нерухомого майна (іпотека) підлягає держреєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ч. 2 ст. 577 ЦК, п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону № 1952).

Застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодавця або заставодержателя із внесенням відповідного запису до Державного реєстру рухомого майна (далі – Реєстр) (ч. 3 ст. 577 ЦК, ст. 2 Закону № 1255).

Хто має право вносити запис до держреєстру?

Такими повноваженнями наділені (п. 2, 3 ч. 1 ст. 6, п. 1, 2 ч. 1 ст. 10 Закону № 1952):

  • держреєстратори, які перебувають у трудових відносинах із виконавчими органами сільських, селищних і міських рад, Київської міської, районних, районних у м. Києві держадміністрацій;
  • нотаріуси.

Держреєстрація обтяження рухомого майна

Відомості про обтяження рухомого майна вносяться до Реєстру на підставі заяви за формою додатка 1 до Інструкції № 73/5, поданого обтяжувачем або вповноваженою ним особою (п. 6 Порядку № 830).

Заява може бути подана (п. 6 Порядку № 830):

  • у письмовій формі – повинна бути підписане обтяжувачем (дійсність підпису нотаріально засвідчується);
  • електронній формі – повинна містити електронний підпис обтяжувача.

Подаючи заяву в письмовій формі, обтяжувач повинен пред'явити свій паспорт або інший документ, що посвідчує особу. Якщо від імені обтяжувача діє уповноважена особа, її повноваження повинні бути підтверджені довіреністю.

Яку інформацію повинна містити заява?

Заява повинна містити (п. 7 Порядку № 830):

  • відомості про обтяжувача та боржника (для юросіб – найменування та місцезнаходження, ідентифікаційний код; для юросіб-нерезидентів – найменування, місцезнаходження та державу, у якій вони зареєстровані; для фізосіб – П. І. Б., постійне місце проживання та ідентифікаційний номер; для фізосіб-іноземців або осіб без громадянства – П. І. Б. (при наявності), постійне місце проживання за межами України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (при наявності);
  • підстава для виникнення обтяження та його зміст (тобто договір застави) із зазначенням розміру та строку виконання вимог обтяжувача;
  • опис рухомого майна, що є предметом обтяження, якого достатньо для його ідентифікації;
  • відомості про заборону або обмеження права боржника відчужувати предмет обтяження.

Хто може виступати в ролі обтяжувача?

Обтяжувачем може бути (ст. 2 Закону № 1255):

  • кредитор за зобов'язанням, яке забезпечене рухомим майном;
  • власник рухомого майна, що знаходиться у володінні боржника;
  • будь-яка особа, на користь якої встановлюється договірне обтяження;
  • особа, яка управляє рухомим майном в інтересах кредитора.

Звернення стягнення на предмет застави

Право звернути стягнення на предмет застави заставодержатель набуває у випадку, якщо боржник не виконає забезпечене заставою зобов'язання (ч. 1 ст. 589 ЦК, ст. 23 Закону № 1255).

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, яка визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, заподіяних порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлене договором (ч. 2 ст. 589 ЦК).

Заставодержатель може звернути стягнення на заставлене майно (ст. 33 Закону № 898, ст. 24 Закону № 1255):

  • за рішенням суду (ч. 1 ст. 590 ГК, ст. 25 Закону № 1255);
  • у позасудовому порядку, тобто або за виконавчим написом нотаріуса, або іншими способами, які залежать від виду рухомого майна (ст. 26 Закону № 1255).

Припинення застави

Право застави припиняється у випадку (ст. 593 ЦК, ст. 28 Закону № 2654):

  • припинення зобов'язання, забезпеченого заставою;
  • втрати предмета застави, якщо заставодавець не змінив предмет застави;
  • реалізації предмета застави;
  • набуття заставодержателем права власності на предмет застави;
  • примусового продажу заставленого майна;
  • закінчення строку дії права, що становить предмет застави;
  • в інших випадках припинення зобов’язань, установлених законом.

ЗРАЗОК

<...>

Договір застави

м. Київ             20.09.18 р.

ТОВ «Юпітер» в особі Ситка Ігоря Сергійовича, який діє на підставі статуту (далі – Заставодавець), з однієї сторони, і ТОВ «Зірка» в особі директора Гавриленка Сергія Михайловича, який діє на підставі статуту (далі – Заставодержатель), з іншої сторони (далі разом – Сторони), уклали цей договір застави (далі – Договір) про таке:

1. Предмет Договору

1.1. Заставодержатель має право у разі невиконання Заставодавцем своїх зобов'язань за договором позики від 15.08.17 р. № 85 (далі – Основний договір), укладеним між Заставодавцем та Заставодержателем, отримати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

1.2. Строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою за Договором, спливає 21.12.18 р.

1.3. Розмір забезпеченої заставою вимоги становить 375 000 грн.

2. Предмет застави

2.1. Предметом застави є автомобіль марки Hyundai Genesis, державний номер АВ 25861 ОР, 2011 року випуску.

2.2. Узгоджена за Договором вартість предмета застави становить 375 000 грн.

2.3. Право власності на предмет застави належить Заставодавцеві, що підтверджується технічним паспортом на автомобіль.

3. Порядок передачі предмета застави

3.1. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється в позасудовому порядку шляхом передачі предмета застави у власність Заставодержателя.

3.2. Предмет застави переходить у володіння Заставодержателя не пізніше ніж через 60 (шістдесят) календарних днів після закінчення строку, протягом якого Заставодавець мав виконати свої зобов’язання перед Заставодержателем за цим та Основним договорами.

4. Права та обов’язки Сторін

4.1. Заставодавець зобов'язаний застрахувати предмет застави, визначений Договором.

4.2. Заставодержатель зобов'язаний:

4.2.1. Зберегти предмет застави, а в разі виникнення загрози втрати або пошкодження предмета застави негайно повідомити про це Заставодавця.

4.2.2. Повернути Заставодавцеві предмет застави після виконання останнім забезпеченого заставою зобов’язання.

4.3. Заставодавець має право контролювати стан майна, переданого ним у заставу.

4.4. Передача в користування іншим особам предмета застави не допускається.

4.5. Наступна застава предмета застави допускається за згодою Заставодержателя.

4.6. Заставодержатель придбаває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання за Основним договором не буде виконане у строк, установлений у п. 1.2 Договору.

5. Відповідальність Сторін

5.1. У разі порушення своїх зобов’язань за Договором Сторони несуть відповідальність, визначену Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов’язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

5.2. Сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов’язань за Договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх можливих заходів для належного виконання зобов’язання.

5.3. Жодна зі Сторін не несе відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором, якщо це невиконання або неналежне виконання зумовлені дією обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Сторона, для якої склалися форс-мажорні обставини, зобов'язана у строк не пізніше 10 (десяти) календарних днів із дати настання таких обставин повідомити про це в письмовій формі другу сторону.

6. Строк дії Договору та інші умови

6.1. Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов’язань за Договором.

6.2. Умови Договору можуть бути змінені за взаємною згодою Сторін з обов’язковим складанням письмового документа.

6.3. Усі спори, пов’язані з Договором, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами. Якщо спір не може бути вирішений шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору, що визначені відповідним законодавством України.

6.4. Договір укладено у двох оригінальних примірниках, по одному для кожної зі Сторін.

6.5. У випадках, не передбачених Договором, Сторони керуються нормами чинного законодавства.

6.6. Після підписання Договору всі попередні переговори за ним, листування, попередні угоди та протоколи про наміри з питань, які так чи інакше стосуються Договору, втрачають юридичну чинність.

Місцезнаходження та реквізити Сторін

<...>

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

2268 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали

Застава як забезпечувальний захід за госпдоговором