• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Як удосконалили порядок застосування РРО

З 23 липня 2015 року набув чинності Закон від 01.07.15 р. № 569-VIII (далі – Закон № 569), який уніс зміни до Закону від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (далі – Закон № 265). Ці зміни важливо знати як суб'єктам господарювання (далі – СГ), які вже працюють із РРО, так і тим, хто тільки починає проводити розрахунки із застосуванням РРО.

Застосування РРО підприємцями-єдинниками. Згідно зі змінами, унесеними до п. 296.10 Податкового кодексу (далі – ПК) і п. 6 ст. 9 Закону № 265, від застосування РРО звільнені фізособи-підприємці – платники єдиного податку першої групи, а також другої та третьої груп незалежно від вибраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн. У разі перевищення встановленої межі при проведенні розрахунків доведеться застосовувати РРО. Дата початку застосування – 1-ше число першого місяця кварталу, що настає за кварталом виникнення такого перевищення. Підприємець повинен застосовувати РРО увесь період реєстрації платником ЄП. Новий порядок використання РРО викликає ряд запитань:

 

  • Закон № 569 набув чинності з 23.07.15 р., а згідно із Законом від 28.12.14 р. № 71-VIII (далі – Закон № 71) єдинники третьої групи (крім тих, хто торгував на ринку і займався дрібнороздрібною торгівлею через засоби пересувної торгівлі) повинні були почати застосовувати РРО з 1 липня 2015 року. Виникає запитання: чи накладатимуться штрафи за незастосування РРО в період з 1 по 22 липня? За формальною ознакою – так. Сподіваємося, що перевіряючі приймуть більш лояльне рішення;
  • з якої дати єдинникам другої групи, дохід яких у III кварталі наближається до 1 млн грн., застосовувати РРО – з 1 січня 2016 року (установлено Законом № 71) чи з 1 жовтня 2015 року (установлено Законом № 569)? Якщо суворо дотримуватися законодавчої норми, що діє з 23.07.15 р., то з 1 жовтня 2015 року.

 

Виходить, що нові зміни не такі вже вигідні деяким категоріям єдинників другої та третьої груп.

Облік товарних залишків. Вести облік товарів за місцем їх реалізації зобов'язані СГ, що застосовують РРО і розрахункові книжки (далі – РК). Стосовно єдинників – неплатників ПДВ такої вимоги немає. Проте п. 17 Порядку, що затверджений постановою КМУ від 15.06.06 р. № 833 і поширюється на всіх СГ, які ведуть торговельну діяльність, заборонений продаж товарів, які надійшли без документів, передбачених законодавством. Зверніть увагу: єдинники – платники ПДВ згідно з вимогою п. 12 ст. 3 Закону № 265 зобов'язані вести облік товарів у встановленому законодавством порядку. Інакше їм доведеться сплатити штраф у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, але не менше 170 грн. (ст. 20 Закону № 265).

Надання послуг, інтернет-торгівля. З 1 січня 2015 року підприємства, що надають послуги, повинні застосовувати РРО. При цьому до 1 липня поточного року штрафи за незастосування РРО на таких СГ не накладалися (за умови оформлення касових ордерів при проведенні розрахунків). Тобто з 1 липня всі підприємства, що надають послуги, повинні були почати застосовувати РРО або РК при проведенні розрахункових операцій із замовниками. І ось завдяки внесеним змінам таким підприємствам надано відстрочку. Вони будуть звільнені від штрафних санкцій за незастосування РРО в період з 1 липня 2015 року до 1 січня 2016 року (п. 9 розд. II Закону № 265). Правда, за однієї умови: до 1 серпня поточного року повинен бути укладений договір на постачання касової техніки, яку необхідно ввести в експлуатацію до 1 січня 2016 року. Таку саму відстрочку на тих самих умовах отримали і СГ, які продають товари через Інтернет.

Держреєстр РРО. Основні зміни, унесені до ст. 12 Закону № 265, полягають у такому:

 

  • строк між первісною реєстрацією РРО і датою їх виключення з Держреєстру не повинен бути менше 7 років. Нагадаємо, строк первісної реєстрації моделі РРО – це граничний строк, до закінчення якого дозволяється реєструвати в органі ДФС конкретні моделі РРО, які раніше не були зареєстровані;
  • не підлягають виключенню з Держреєстру моделі РРО, які раніше пройшли первісну реєстрацію і використовуються СГ до закінчення строку їх служби;
  • у разі зміни законодавчих вимог до використання РРО виробник (постачальник) зобов'язаний, за наявності технічних можливостей, доопрацювати реєстратори.

 

Тепер СГ можуть один раз зареєструвати РРО і використовувати його до закінчення строку служби, не хвилюючись про те, що ця модель може бути виключена з Держреєстру за рішенням ДФС. До внесення змін про цей факт СГ, як правило, дізнавалися вже після його настання (п. 22 Положення, затвердженого постановою КМУ від 29.08.02 р. № 1315).

Ремонт, відключення електроенергії. Назвемо суть основних новацій:

 

  • з 23 липня 2015 року центри сервісного обслуговування (далі – ЦСО) у разі поломки РРО зобов'язані відновити його роботу протягом 7 робочих днів (ст. 5, 14 Закону № 265). Раніше такий строк становив 72 години (7 робочих днів), і було незрозуміло, як визначити ці 72 години;
  • у разі поломки РРО або виявлення порушення засобів контролю СГ повинен протягом робочого дня, у якому такий факт мав місце, повідомити про це в ЦСО і протягом двох робочих днів після дня виявлення зазначених несправностей або порушень повідомити орган ДФС, де він зареєстрований як платник податків. Повідомлення відправляється або у письмовій формі, або засобами електрон-ного зв'язку (п. 16 ст. 3 Закону № 265). Як ця норма працюватиме на практиці, поки що не зовсім ясно: чи достатньо повідомити ЦСО або орган ДФС за телефоном або електронною поштою, чи треба обов'язково мати підтвердження такого повідомлення? Найбезпечніший варіант – відправити лист із повідомленням про вручення. Тільки так ви зможете підтвердити факт виконання цієї вимоги Закону № 265;
  • строк гарантійного ремонту не повинен перевищувати 7 днів. Якщо протягом зазначеного строку ЦСО не виконає такий ремонт, він зобов'язаний увести в експлуатацію резервний РРО, зареєстрований на СГ. До ЦСО, який не здійснить гарантійний ремонт у зазначений строк і не введе в експлуа-тацію резервний РРО, застосовується штраф у 5-кратному розмірі мінімальної зарплати, установленої на 1 січня поточного року (ст. 171 Закону № 265). Ці нові норми не поширюються на проведення ЦСО післягарантійного ремонту. Правда, строк такого ремонту теж обмежений і становить 72 години (п. 23 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 12.05.04 р. № 601). Проте штраф за ст. 17 Закону № 265 не застосовується. Для такої ситуації відповідальність ЦСО встановлюється в договорі на техобслуговування і ремонт РРО. А що робити, коли гарантійний ремонт не виконано протягом 7 днів і в СГ немає зареєстрованого резервного РРО? Уважаємо, що терміново купувати і реєструвати новий резервний РРО не треба. А ось чи штрафуватимуть ЦСО, не ясно. Така ситуація законодавчо не врегульована. Водночас без РРО СГ не зможе проводити розрахункові операції, адже інакше йому загрожують штрафні санкції згідно з п. 1 ст. 17 Закону № 265 (ЗІР, категорія 109.20).

 

Штрафи. Скасовано 5-кратний штраф за порушення, передбачені п. 1 ст. 17 Закону № 265: проведення розрахункових операцій із використанням РРО або РК на неповну вартість проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи; невідповідність у юросіб суми готівкових коштів у місці проведення розрахунків сумі, зазначеній у денному звіті, а в разі використання юрособою РК – загальній сумі продажу за РК, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або її проведення без використання РК на окремому об'єкті такого СГ. «Оновлений» розмір штрафів такий: 1 грн. – якщо правопорушення здійснено вперше; 100 % вартості товарів (послуг), проданих з порушеннями, установленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, – за кожне наступне порушення. Крім того, штраф за невідповідність суми готівкових коштів у місці проведення розрахунків сумі, зазначеній у денному звіті, а в разі використання РК – загальній сумі продажу за РК, виданими з початку робочого дня, застосовується тільки до юросіб. А штраф за невідповідність суми готівкових коштів у місці проведення розрахунків сумі, зазначеній у денному звіті РРО, застосовується, тільки якщо така невідповідність становить більше 10 % мінімальної зарплати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Скасовано обов'язок зберігати Z-звіт, а також штраф за нероздрукування і незберігання Z-звіту. Проте розслаблятися не варто. Якщо не друкувати і не зберігати такий звіт, то вам може загрожувати штраф за неоприбуткування готівки у 5-кратному розмірі неоприбуткованої суми (ст. 1 Указу Президента від 12.06.95 р. № 436/95). Для СГ, що застосовують РРО, оприбуткуванням готівки вважається облік готівки в КОРО на підставі Z-звіту (п. 2.6 Положення, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.04 р. № 637).

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

2268 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали

Як удосконалили порядок застосування РРО