Відпустка за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці: кому та як оформити?

Як піти у відпустку у 2019

Із цієї статті ви дізнаєтеся: у яких випадках роботодавець зобов’язаний надати співробітникові додаткову щорічну відпустку за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці.

Що можна зробити на практиці: правильно оформити співробітникам додаткову відпустку за роботу з такими умовами.

Загальні правила

Відпустка за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці належить до щорічних додаткових відпусток. Право на таку додаткову щорічну відпустку мають співробітники, зайняті на роботах, пов’язаних з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих чинників (ст. 7 Закону від 15.11.96 р. № 504/96-ВР, далі – Закон № 504).

Які роботи належать до шкідливих і важких?

Перелік таких робіт наведений у Списку виробництв, цехів, професій і посад, зайнятість працівників у яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, затвердженому постановою КМУ від 17.11.97 р. № 1290 (далі – Список № 1).

До розрахунку часу, що дає право на таку додаткову відпустку, зараховуються дні, коли співробітник фактично був зайнятий на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці не менше половини тривалості робочого дня, установленого для працівників цих виробництв, цехів, професій і посад (ч. 2 ст. 9 Закону № 504).

Яка тривалість такої відпустки?

Максимальна тривалість такого виду відпустки може становити 35 календарних днів (далі – к. д.). Відпустку більшої тривалості можна надати за певних умов (див. далі відповідь на запитання).

Порядок надання відпустки за шкідливі/важкі умови праці

Особливості надання додаткової відпустки за шкідливу і важку працю передбачені в Порядку, затвердженому наказом Мінпраці та соцполітики від 30.01.98 р. № 16 (далі – Порядок № 16). Розглянемо цю процедуру покроково.

Крок 1. Проведіть атестацію робочого місця

Для визначення тривалості додаткової відпустки роботодавець зобов’язаний провести атестацію робочого місця працівника (ч. 2 ст. 7 Закону № 504). При цьому слід керуватися:

• Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою КМУ від 01.08.92 р. № 442 (далі – Порядок № 442);
• наказом МОЗ та Мінпраці від 31.12.97 р. № 383/55 «Про затвердження Показників та критеріїв умов праці, за якими надаватимуться щорічні додаткові відпустки працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих чинників».

Згідно з п. 4 Порядку № 442 атестація проводиться атестаційною комісією. Склад і повноваження цієї комісії визначаються наказом по підприємству. Атестація проводиться у строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Відомості про результати атестації робочих місць вносяться до карти умов праці за формою додатка 2 до Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Мінпраці від 01.09.92 р. № 41.

Крок 2. Зафіксуйте тривалість додаткової відпустки за шкідливі/важкі умови праці в колективному (трудовому) договорі

Конкретна тривалість додаткової відпустки визначається в колективному або трудовому договорі залежно від фактичної зайнятості працівника у шкідливих і важких умовах (ч. 2 ст. 7 Закону № 504).

Як правило, перелік професій і посад працівників, які мають право на щорічну додаткову відпустку у зв’язку зі шкідливими і важкими умовами праці, вносять до колдоговору у вигляді окремого додатка (див. зразок 1).

Зразок 1

За результатами атестації робочих місць тривалість додаткової відпустки «за шкідливість» перевищує максимальну тривалість такої відпустки за Списком № 1. Чи можна співробітникові надати таку відпустку тривалістю більше 35 к. д.?

Так, можна. Згідно з абзацом другим п. 4 Порядку № 16 у випадках, коли тривалість додаткової відпустки за результатами атестації робочих місць перевищує максимальну тривалість, зазначену у Списку № 1, відпустка може бути продовжена на кількість днів цієї різниці – за рахунок власних коштів підприємства.

Крок 3. Складіть графік відпусток

Додаткова відпустка за шкідливу і важку роботу належить до щорічних відпусток. Тому інформацію про надання такої відпустки слід включити до графіку відпусток (ст. 10 Закону № 504).

Крок 4. Видайте наказ

Роботодавець повинен письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше ніж за 2 тижні до встановленого графіком строку, у тому числі і про початок додаткової відпустки за роботу у шкідливих або важких умовах праці (ст. 79 КЗпП) (див. зразок 2). Якщо цього не зробити, співробітник може зажадати перенести відпустку (п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону № 504).

Але якщо співробітник має намір відгуляти додаткову відпустку не за графіком, тоді він повинен подати заяву роботодавцеві. Правда, на практиці заяву про надання щорічної відпустки співробітники подають і в тому випадку, якщо вони йдуть у щорічну відпустку за графіком.

Зразок 2

Крок 5. Виплачуйте відпусткові

Відпусткові слід виплатити не пізніше ніж за 3 дні до початку відпустки (ч. 3 ст. 115 КЗпП, ст. 21 Закону № 504).

Чи потрібно роботодавцеві вести облік робочого часу, відпрацьованого працівниками у шкідливих/важких умовах праці?

Так, потрібно. Як ми вже сказали, додаткову відпустку за шкідливу і важку працю надають пропорційно до часу, відпрацьованого в таких умовах (п. 9 Порядку № 16). Тому, звичайно, роботодавець повинен вести облік такого часу.

Можливо, ваші співробітники працювали на різних шкідливих виробництвах, у цехах, за професіями і на посадах, за які надається додаткова відпустка різної тривалості. Тоді підрахунок відпрацьованого часу робиться окремо за кожним видом робіт, професій і посад (п. 8 Порядку № 16). Тобто роботодавець повинен вести окремо облік часу, відпрацьованого за кожним видом робіт.

Чи можна надати відпустку «за шкідливість» співробітникам, посади яких не зазначені у Списку № 1?

Так, це можливо, але з дотриманням правил, установлених у Порядку № 16. Пояснимо докладніше.

У Списку № 1 немає виключного переліку виробництв, цехів, професій, посад зі шкідливими і важкими умовами праці, що дають право на додаткову відпустку. Додаткова відпустка може надаватися також деяким категоріям працівників, які обіймають посади або працюють за професіями, які безпосередньо у Списку № 1 не зазначені. Зокрема, це стосується (п. 3, 5, 6 Порядку № 16):

• усіх працівників, якщо виробництва і цехи у Списку № 1 зазначені без конкретного переліку професій і посад;
• працівників, посади і професії яких не передбачені у Списку № 1, але в окремі періоди робочого часу вони виконують шкідливі/важкі роботи;
• які працюють за професіями (на посадах), що зазначені в розділі «Загальні професії за всіма галузями господарства» (якщо такі професії та посади не передбачені в інших розділах (підрозділах) Списку № 1), незалежно від того, у яких цехах і на виробництвах вони працюють;
• бригадирів, помічників і підручних робітників, якщо таку відпустку надають працівникам відповідних професій, зайнятим на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці.

Чи має право на додаткову відпустку за шкідливі та важкі умови праці співробітник, який працює в умовах неповного робочого часу?

Так, але тільки якщо він працює в таких умовах не менше половини тривалості робочого дня. Якщо ж співробітник працює в таких умовах менше половини нормальної тривалості робочого часу, установленої для його посади, то в нього немає права на щорічну додаткову відпустку за шкідливу/важку роботу.

Чи включається до стажу, що дає право на додаткову відпустку за шкідливу/важку роботу, період перебування на лікарняному?

На жаль, не включається. До стажу роботи, що дає право на цю відпустку, зараховуються періоди, зазначені в ч. 3 ст. 9 Закону № 504, а саме:

• час фактичної роботи зі шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого часу, установленої для працівників цього виробництва, цеху, професії або посади;
• час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу зі шкідливими, важкими умовами та за особливий характер праці;
• час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не піддаються впливу несприятливих виробничих чинників.

Тому і час перебування співробітника на лікарняному не включається до стажу, що дає право на додаткову відпустку за роботу зі шкідливими/важкими умовами праці.

Чи передбачена відповідальність за ненадання відпустки за шкідливі/важкі умови праці?

Так, у такому разі роботодавця можуть покарати. Згідно зі ст. 11 Закону № 504 заборонено не надавати щорічну додаткову відпустку за шкідливі та важкі умови праці протягом одного робочого року, а не двох років, як у випадку з основною щорічною відпусткою.

Якщо протягом робочого року співробітникові не була надана відпустка «за шкідливість», що належить йому, роботодавця можуть притягти до фінансової та адміністративної відповідальності. Фінансові санкції накладаються на підприємство або підприємця-роботодавця згідно з абзацом восьмим ч. 2 ст. 265 КЗпП «за порушення інших вимог трудового законодавства». Штраф за таке порушення становить одну мінімальну зарплату (зараз це 4 173 грн).

Адмінштраф накладається на посадових осіб підприємства або на роботодавця-підприємця. Таке порушення кваліфікується як «інші порушення вимог законодавства про працю» (ч. 1 ст. 41 КУпАП). Розмір штрафу – від 30 до 100 НМДГ (від 510 до 1 700 грн).

Висновки

Право на додаткову щорічну відпустку за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці мають співробітники, зайняті на роботах, пов’язаних з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих чинників, що зазначені у Списку № 1. Максимальна тривалість такої відпустки може становити 35 к. д. Особливості надання додаткової відпустки за шкідливу/важку роботу встановлені в Порядку № 16. Зазначену відпустку роботодавець зобов’язаний надати співробітникові протягом робочого року, інакше підприємство можуть притягти до фінансової відповідальності, а його посадових осіб – до адміністративної відповідальності.