Довідник із РРО

Увага! У ряді випадків СГ звільнені від застосування РРО/ПРРО і розрахункових книжок (далі – РК) (виключний перелік випадків наведено у п. 1–12 ст. 9 Закону № 265).

№ п/п

Умова

Пояснення

1

2

3

1

Сфера
діяльності

Дія Закону № 265 поширюється на сферу торгівлі, громадського харчування і послуг (ст. 3). Що стосується виробництва продукції, то в цій сфері однозначного звільнення від застосування РРО немає. Таким суб’єктам надано пільги за п. 1 ст. 9 Закону № 265, але при порушенні умов пільгування їм все одно доведеться застосовувати РРО/ПРРО або РК

2

Статус СГ

Статус СГ мають юрособи, державні, комунальні та інші підприємства, а також фізособи-підприємці (ст. 55 Господарського кодексу). Підприємці-єдинники в питаннях застосування РРО керуються спеціальним п. 296.10 та п. 61 підрозд. 10 розд. ХХ ПК (п. 6 ст. 9 Закону № 265).

Фізособи, які ведуть незалежну професійну діяльність (адвокати, нотаріуси, аудитори та ін.), не зобов’язані застосовувати РРО. Згідно з роз’ясненням податківців, у ст. 178 ПК для цих осіб не встановлено такий обов’язок (ЗІР, категорія 109.03)

3

Проведення розрахункової операції

Розрахунковою операцією є (ст. 2 Закону № 265):

– приймання від покупців готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), а також повернення коштів за повернений покупцем товар (не надану йому послугу);

– у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа про оплату в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або розрахункових документів про перерахування грошей у банк покупця при поверненні товару (відмові від послуги).

Зверніть увагу! У разі безготівкових розрахунків із використанням платіжних карток РРО/ПРРО застосовується, коли розрахунки здійснюються не тільки в місці фактичного передання товару (послуги) покупцеві, але й через інтернет (п. 2 ст. 3 Закону № 265)

№ п/п

Критерій

Пояснення

1

2

3

1

Предмет
розрахунків

З визначення розрахункової операції в ст. 2 Закону № 265 випливає, що РРО/ПРРО або РК необхідно застосовувати при розрахунках за товари (послуги). Проте в законі немає визначення понять «товар» і «послуга». Через це дію закону податківці поширюють практично на будь-який продаж матеріальних цінностей. Наприклад, на продаж відходів, деталей від розбирання основних засобів (далі – ОЗ), хоча продаж самих ОЗ не потребує застосування РРО/ПРРО або РК (ЗІР, категорія 109.02). Що стосується послуг, то під дію Закону № 265, на думку податкової, підпадає, зокрема, приймання орендних платежів, оплата комунальних послуг із договорів оренди нерухомості (ЗІР, категорія 109.03).

Водночас податківці роз’яснюють (ЗІР, категорія 109.03), що РРО/ПРРО і РК не застосовуються при здійсненні операцій, безпосередньо не пов’язаних із реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна, а саме операцій, доходи від яких включаються до складу інших операційних доходів або інших доходів

2

Місце реалізації товарів (послуг)

Закон № 265 не містить визначення такого поняття, як «місце реалізації товарів (послуг)». Проте у ст. 2 є визначення місця проведення розрахунків, яким є:

– місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані йому товари (надані послуги) і зберігаються готівкові кошти, отримані від покупців за реалізовані товари (надані послуги);

– місце отримання покупцем товарів (послуг), заздалегідь оплачених із використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо

3

Форма
розрахунку

Форма розрахунків може бути готівковою або безготівковою з використанням платіжних карток.

РРО не застосовуються при безготівкових розрахунках (без використання платіжних карток) через банки (ЗІР, категорія 109.03). До таких розрахунків належать (п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.04 р. № 22):

– перерахування коштів із рахунка покупця на рахунок продавця;

– внесення покупцем готівки до каси банку для її подальшого зарахування на рахунок продавця (для продавця такі розрахунки будуть безготівковими).

Так само РРО не застосовують, коли покупець перераховує кошти через ПТКС банка. Адже в цьому випадку продавець не приймає від покупця готівку або платіжну картку. Згодні із цим і податківці (див. Індивідуальну податкову консультацію ДФС від 21.03.19 р. № 1146/6/99-99-14-05-01-15/ІПК)

№ п/п

Випадки
застосування

Пояснення

1

2

3

1

РРО/ПРРО вийшов з ладу або відключили електроенергію

(ст. 5 Закону № 265)

Якщо розрахунки проводяться через РРО, то на час виходу його з ладу (відсутність електроенергії) застосовують РК, якщо через ПРРО – розрахункові операції не проводяться (ст. 5 Закону № 265).

Розрахунки із застосуванням РК проводяться в період виходу з ладу РРО і його ремонту або в разі тимчасового, не більше ніж на 7 робочих днів, відключення електроенергії

2

Умови торгівлі не дозволяють застосовувати РРО/ПРРО

(ст. 10 Закону № 265)*

СГ, що здійснюють розрахунки з покупцями на підставі ст. 10 Закону № 265, можуть оформляти РК і вести КОРО відповідно до Переліку, затвердженого постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336 (далі – Перелік № 1336, Постанова № 1336).

Увага! Річний обсяг** розрахункових операцій із продажу товарів (надання послуг), що реєструються за допомогою РК, суворо лімітований. Цей обсяг не повинен перевищувати граничну суму, установлену п. 2 Постанови № 1336 для кожного окремого випадку.

У разі перевищення граничного обсягу протягом будь-яких 12 місяців поспіль СГ повинні перейти на розрахунки із застосуванням РРО протягом місяця з дати такого перевищення

* Заборонено застосовувати РК і КОРО замість РРО/ПРРО:

– підприємцям – платникам єдиного податку другої – четвертої груп (незалежно від виду діяльності), обсяг доходу яких протягом календарного року перевищив пільговий розмір доходу (у 2021 році – 1 320 000 грн), установлений п. 61 підрозд. 10 розд. ХХ ПК (п. 2 Постанови № 1336);

– роздрібним торговцям підакцизними товарами, наприклад алкогольними напоями, тютюновими виробами, пальним (пп. 14.1.145, ст. 215 ПК) (п. 21 Постанови № 1336).

** Для визначення річного обсягу розрахункових операцій слід брати 12 місяців, протягом яких виконувалися операції, зазначені в Переліку № 1336 (ЗІР, категорія 109.04).