Практична ситуація

У працівника на значну частину місяця оформлено відпустку без збереження зарплати у зв'язку з карантином. Чи потрібно сплачувати за такого працівника ЄСВ у розмірі мінімального страхового внеску?

Карантин увірвався в наше життя – у тому числі в життя бухгалтера, і без того насичене різними змінами, реформами та іншими непередбаченими подіями, – раптово, не питаючи, чи хочемо ми таким чином «урізноманітнити» свої будні.

Оскільки подібного явища в масштабах держави ми ще не спостерігали, то й законів, що регулюють відносини в період карантину, у нас не було. Законодавчу базу довелося створювати швидко. І на докладні роз'яснення з приводу того, як же застосовувати нововведення на практиці, у наших законотворців не було часу. Якщо і в спокійніші часи будь-які законодавчі зміни викликали у нас найчастіше подив і шквал запитань, то зараз і поготів.

Отже, на території нашої держави постановою КМУ від 11.03.20 р. № 211 був установлений карантин на період з 12 березня по 3 квітня. А своїм рішенням від 25.03.20 р. Кабмін продовжив карантин ще на 30 днів – до 24 квітня 2020 року. Карантин запроваджено відповідно до ст. 29 Закону від 06.04.2000 р. № 1645-III «Про захист населення від інфекційних захворювань» з метою запобігти розповсюдженню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, викликаної коронавірусом SARS-CoV-2.

Для реалізації заходів, передбачених свіжоспеченим «карантинним» законодавством, роботодавець зобов'язаний вжити на період карантину всіх можливих законних заходів, наприклад:

• надати працівникам будь-які види оплачуваних відпусток;
• установити простій на підприємстві;
• тимчасово перевести працівників на режим скороченого робочого часу;
• передбачити можливість віддаленої або надомної роботи, якщо такий варіант прийнятний для робочого процесу підприємства;
• організувати роботу в умовах стерильності, тобто із застосуванням засобів індивідуального захисту;
• надати працівникам за їх бажанням відпустки без збереження зарплати.

Як бачимо, перші п'ять названих варіантів передбачають повну або часткову оплату праці. А ось шостий варіант, найменш цікавий для працівника, є для роботодавця рятувальним кругом, оскільки платити працівникам узагалі не доведеться.

Тому на практиці може бути дві ситуації, а саме коли за березень цього року працівникам зарплата нараховувалася або не нараховувалася. Розглянемо їх, щоб зрозуміти, що робити з ЄСВ.

Ситуація 1. Доходи у працівника в березні були

Припустимо, працівник подав заяву з проханням надати йому відпустку без збереження зарплати на підставі ч. 2 ст. 26 Закону № 504 на період із 17 березня по 3 квітня. Роботодавець видав відповідний наказ.

Припустимо, що оклад працівника – 4 872 грн. Норма робочого часу в березні – 168 р. год. За період роботи з 1 по 16 березня працівникові нараховано зарплату:

4 872 грн : 168 р. год. х 80 р. год. = 2 320 грн.

Період із 17 по 31 березня не підлягає оплаті.

На суму зарплати в 2 320 грн необхідно нарахувати ЄСВ:

2 320 грн х 22 % = 510,40 грн.

У нашій змодельованій ситуації не йдеться про новоприйнятого працівника, сумісника або особу з інвалідністю. Отже, за підсумком місяця бухгалтер зобов'язаний донарахувати ЄСВ до мінімального страхового внеску. У 2020 році розмір мінімальної заробітної плати дорівнює 4 723 грн, тому розрахунок буде таким:

(4 723 грн – 2 320 грн) х 22 % = 528,66 грн.

Таким чином, наш працівник, який узяв відпустку за свій рахунок, усе одно матиме повний місяць страхового стажу, оскільки роботодавець донарахує ЄСВ до мінімального страхового внеску.

Ситуація 2. Доходів у березні працівник не мав

Припустимо, що наш працівник з 2 по 16 березня перебував у відпустці без збереження зарплати, наданій йому на підставі ч. 1 ст. 26 Закону № 504 (1 березня – неділя, вихідний за графіком). А з 17 по 31 березня – у відпустці без збереження зарплати на підставі ч. 2 ст. 26 Закону № 504.

Таким чином, у березні нашому працівникові при окладі 4 872 грн буде нараховано зарплату в сумі:

4 872 грн : 168 р. год. х 0 р. год. = 0 грн.

Тобто в березні база для нарахування ЄСВ відсутня з причини, передбаченої законодавчо (обидві відпустки без збереження зарплати дозволені законом). А в п. 9 наказу Мінфіну від 20.04.15 р. № 449 сказано, що за відсутності бази нарахування ЄСВ відповідно до законодавства доплата ЄСВ до мінімального страхового внеску не проводиться!

Що відбудеться, якщо не сплачувати ЄСВ за березень? З одного боку, роботодавцеві буде фінансово легко, а з іншого боку – жертвою в цій ситуації стане працівник. Мало того, що він не отримає зарплату, так ще й втратить цілий місяць страхового стажу.

Що далі? На сьогодні карантин продовжено до 24 квітня. Якщо ситуація на підприємстві стабілізується, наш працівник зможе стати до роботи з 25 квітня... (якщо, звичайно, не виявить бажання продовжити відпустку без збереження зарплати на підставі ч. 2 ст. 26 Закону № 504).

Відповідно, у квітні за працівником буде база нарахування ЄСВ (виходячи із зарплати за частину місяця). Якщо база виявиться меншою від розміру МЗП, то роботодавцеві доведеться доплатити ЄСВ до мінімального страхового внеску. І тоді весь квітень потрапить до страхового стажу працівника.

Проте не виключено, що події розвиватимуться несприятливо і карантин продовжать, наприклад до 30 квітня. Припустимо, наш працівник не стане до роботи 25 квітня, а побажає продовжити свою відпустку без збереження зарплати до кінця квітня (на підставі чергової заяви і нового наказу керівника). Тоді база для нарахування ЄСВ і сума ЄСВ за квітень дорівнюватимуть нулю. До страхового стажу працівника квітень не потрапить.

Гаряча лінія «Антивірус»: як працювати на карантині

Карантин = форс-мажор: як працювати в нових умовах?

Карантин – це форс-мажор