Хто повинен проходити обов’язкові профілактичні медичні огляди? Чи варто примушувати працівників проходити їх в умовах карантину? Чи має право роботодавець прийняти на роботу працівника без медогляду? Хто фінансує проходження медоглядів працівниками бюджетних установ? Про все це, а також про те, як проходити медогляд в умовах карантину, розповімо в консультації.
За сталою практикою, медогляд – це комплекс медичних втручань, що проводяться з метою виявлення патологічних станів, захворювань і факторів ризику їх розвитку.
Обов’язковим медоглядам, які мають на меті дати всебічну оцінку стану здоров’я обстежених осіб, підлягають діти, підлітки, ветерани війни і праці, особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та деякі інші категорії населення.
Крім того, періодично обстежують працівників певних професій, осіб, що перебувають під впливом так званих факторів ризику тощо. Перелік професій, працівники яких підлягають обов’язковому медогляду, строк і порядок його проведення встановлюються МОЗ за погодженням із Мінсоцполітики.
Існують такі види медоглядів:
Відповідно до ст. 159 КЗпП працівник зобов’язаний проходити в установленому порядку попередні та періодичні медогляди.
Зі свого боку ст. 169 КЗпП зобов’язує власника або уповноважений ним орган за свої кошти організувати проведення:
Увага! Працівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності відшкодовують лише вартість бланка особистої медичної книжки закладам охорони здоров’я (далі – ЗОЗ), які проводять обов’язкові медогляди, під час проходження попереднього профогляду до прийняття на роботу та в разі необхідності – отримання нової книжки у зв’язку з її втратою, зіпсуттям або неможливістю подальшого використання чи придбавають її за власні кошти. |
Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медоглядам, та порядок проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок затверджено постановою КМУ від 23.05.01 р. № 559 (далі – Постанова № 559, Перелік № 559).
Перелік № 559 містить окремі професії працівників виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, а саме:
Отже, до Переліку № 559 серед іншого включено організації та професії, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, зокрема:
Постановою КМУ від 10.05.20 р. № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Постанова № 392) передбачено, що на період дії карантину тимчасово дозволяється залучення до роботи без проходження попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медоглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, робота яких пов’язана із забезпеченням безпеки руху та обслуговуванням залізничного транспорту, підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту, працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення, визначених Переліком № 559.
На час карантину ЗОЗ забороняється проведення планових заходів із госпіталізації, крім (пп. 12 п. 3 Постанови № 392):
Тобто, поки тривають карантинні заходи на території країни (у деяких регіонах їх послаблюють або, навпаки, посилюють) залежно від показників розповсюдженості COVID-19, про проходження працівниками медоглядів не може йти мови. |
Проходження медоглядів працівниками бюджетних установ фінансує орган місцевого самоврядування (далі – ОМС). А от яким чином – на це запитання однозначної відповіді немає.
Обов’язкові медогляди проводяться за кошти роботодавців, тобто підприємств, установ, організацій або фізосіб-підприємців, які використовують працю найманих працівників. Витрати ЗОЗ, пов’язані з проведенням обов’язкових медоглядів працівників бюджетних установ та організацій, покриваються за кошти, передбачені кошторисом на утримання відповідного ЗОЗ (п. 2 Порядку, затвердженого Постановою № 559).
Проте ЗОЗ були реорганізовані в КНП та тепер не фінансуються з бюджету за загальною системою. Вони є лише отримувачами бюджетних коштів за програмами, затвердженими ОМС на виконання цільових заходів, та отримують кошти від НЗСУ.
Зауважимо, що ОМС є власником усіх бюджетних закладів, КНП та КП на підпорядкованій йому території, працівники яких повинні пройти обов’язкові медогляди в лікарні (це працівники освіти, культури, працівники лікарень, інші). Тобто на конкретній території власник реорганізованого ЗОЗ, який проводить медогляд, одночасно є власником іншого бюджетного закладу, працівники якого проходять такий огляд.
Варіантів виходу із цієї ситуації є декілька:
З огляду на застарілі норми Постанови № 559 ОМС бажано розробити та прийняти Порядок, де буде чітко прописано, хто та яким чином компенсує витрати ЗОЗ на проведення обов’язкових медоглядів бюджетників.
В умовах сьогодення медогляди не скасовано, їх просто перенесено на невизначений час до поліпшення епідеміологічної ситуації в країні. Звичайно, ЗОЗ та бюджетним установам слід переглянути та погодити графіки проходження обов’язкових медоглядів та розставити пріоритети у разі зняття карантинних обмежень.