Підприємець надає бухгалтерські послуги: чи варто реєструватися у Держфінмоніторингу?

Останнім часом багато підприємців, що надають бухгалтерські послуги чи послуги консультування з питань оподаткування, отримали від Мінфіну лист, у якому зазначено, що вони належать до суб’єктів первинного фінансового моніторингу та відповідно до вимог законодавства зобов’язані стати на облік у Державній службі фінансового моніторингу (далі – Держфінмоніторинг). У зв’язку з отриманням цього листа у наших читачів виникає чимало запитань, зокрема:

• чи дійсно таким підприємцям необхідно зареєструватися у Держфінмоніторингу;
• чи потрібно відповідати на отриманий від Мінфіну лист;
• якими можуть бути наслідки в разі, якщо підприємець проігнорує «пропозицію» про реєстрацію у Держфінмоніторингу.

У статті ми з’ясуємо, як варто діяти підприємцям, які отримали такий лист від Мінфіну, а також відповімо на інші запитання.

Який лист отримали підприємці від Мінфіну?

Ідеться про лист Мінфіну від 09.04.2026 № 26120-06-10/10018 (далі – Лист № 26120). Усім підприємцям було розіслано саме цей лист із зазначеними реквізитами (всім однаковий).

У листі Мінфін інформує, що суб’єкти господарювання, які надають послуги з бухгалтерського обліку та/або здійснюють консультування з питань оподаткування, належать до суб’єктів первинного фінансового моніторингу (далі – СПФМ), а тому згідно з вимогами законодавства зобов’язані стати на облік у Держфінмоніторингу.

Також у листі зазначено, що починаючи з 02.02.2026 запроваджено оновлений механізм інформаційної взаємодії з Держфінмоніторингом, яким передбачено використання нових форматів повідомлень та електронних каналів подання інформації через інформаційно-комунікаційну систему «е-Кабінет системи фінансового моніторингу», у тому числі для подання відомостей з метою взяття на облік у Держфінмоніторингу.

Мінфін рекомендує СПФМ перевірити актуальність виконання процедур, пов’язаних із взяттям на облік у Держфінмоніторингу, та в разі необхідності завершити їх з використанням е-кабінету системи фінансового моніторингу. А також попереджає таких суб’єктів про можливість застосування штрафу в разі невиконання обов’язків, що виникають у них у зв’язку з фінансовим моніторингом.

Фінмоніторінг для бухгалтерів: що передбачено законодавством?

Питання, пов’язані із фінмоніторингом, регламентуються Законом від 06.12.2019 № 361-IХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон № 361).

Система фінансового моніторингу складається з первинного та державного рівнів (ст. 6 Закону № 361). Відповідно є суб’єкти первинного фінмоніторингу (СПФМ), а є суб’єкти державного фінмоніторингу.

Перелік СПФМ наведено в ч. 2 ст. 6 Закону № 361. У цьому переліку є спеціально визначені СПФМ, до яких належать (пп. «б», «в» п. 7 ч. 2 ст. 6 Закону № 361):

• бухгалтери, суб’єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку;
• суб’єкти господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування.

Ці СПФМ підконтрольні Мінфіну, який є суб’єктом державного фінмоніторингу (п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону № 361).

Тому саме Мінфін і розіслав «запрошення» на реєстрацію у Держфінмоніторингу всім підприємцям, які мають КВЕД 69.20 «Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування». Нагадаємо, що інформація про види діяльності суб’єкта господарювання міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР).

Але чому лист розіслав Мінфін, а не Держфінмоніторинг?

Насамперед тому, що саме на Мінфін покладено функції нагляду за діяльністю зазначених СПФМ (ч. 2 ст. 18 Закону № 361). При цьому Мінфін діє відповідно до Порядку здійснення нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за діяльністю суб’єктів первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснюють Міністерство фінансів, Міністерство юстиції, Міністерство цифрової трансформації, затвердженого постановою КМУ від 16.06.2023 № 662 (далі – Порядок № 662).

Одна із наглядових функцій Мінфіну – надання методологічної, методичної та іншої допомоги, зокрема надання рекомендацій та роз’яснень з питань щодо застосування законодавства у сфері запобігання та протидії (пп. 10 п. 5 Порядку № 662). Для виконання цієї функції Мінфіном і було надіслано Лист № 26120 підприємцям – СПФМ, названим у пп. «б», «в» п. 7 ч. 2 ст. 6 Закону № 361.

Чи зобов’язані підприємці реєструватися у Держфінмоніторингу?

Відразу скажемо, що зареєструватися у Держфінмоніторінгу підприємцям, які отримали відповідний лист від Мінфіну, – потрібно. Проте є нюанси.

Перелік обов’язків СПФМ наведено у ч. 2 ст. 8 Закону № 361. У цьому переліку є й обов’язок стати на облік у Держфінмоніторингу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 8 Закону № 361 СПФМ зобов’язаний стати на облік у Держфінмоніторінгу та повідомляти цю службу в порядку, визначеному КМУ, про такі події, як:

• призначення чи звільнення відповідального працівника;
• призначення особи, яка тимчасово буде виконувати обов’язки відповідального працівника у разі його відсутності;
• зміна відомостей про СПФМ та/або відповідального працівника чи особу, яка тимчасово виконує його обов’язки;
• припинення та/або поновлення діяльності суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

Крім того, такий обов’язок для СПФМ передбачено і пп. 4 п. 2 розд. II Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство фінансів України, затвердженого наказом Мінфіну від 07.06.2024 № 282 (далі – Положення № 282).

Це загальні правила. А тепер про нюанси.

Бухгалтер працює на підприємстві на підставі трудового договору. Чи потрібно ставати на облік у Держфінмоніторингу такому бухгалтеру?

Ні, бухгалтер, який виконує свої службові обов’язки на підставі трудового договору, не повинен ставати на облік в Держфінмоніторингу. Адже Закон № 361 (п. 7 ч. 2 ст. 6) не відносить таких бухгалтерів до СПФМ. Як ми вже пояснили, до СПФМ належать тільки бухгалтери, які мають статус суб’єкта господарювання (тобто зареєстровані як підприємці), що надають послуги з бухгалтерського обліку (див. вище).

В інформації про фізособу-підприємця у ЄДР зазначено декілька КВЕДів, серед яких є КВЕД 69.20 «Діяльність у сфері бухгалтерського обліку…». Проте на практиці такою діяльністю підприємець не займається. Чи потрібно цьому підприємцю ставати на облік в Держфінмоніторинга?

Ні, не потрібно.

Сама собою наявність відповідного КВЕДу у підприємця не означає автоматично, що такій особі необхідно ставати на облік в Держфінмоніторингу. Запам’ятайте: визначальним в цьому питанні є не наявність такого КВЕДу в ЄДР, а факт надання таким підприємцем послуги з бухгалтерського обліку або консультації з питань оподаткування. Якщо такі послуги не надаються цим підприємцем, то й обов’язку стати на облік для нього не існує.

Цей висновок також підтверджується Мінфіном у Листі № 26120, де зазначено, що бухгалтери (крім осіб, які надають послуги в рамках трудових правовідносин), суб’єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку, суб’єкти господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування, належать до суб’єктів СПФМ, якщо такі суб’єкти здійснюють фактичну діяльність у зазначених сферах.

У якому порядку здійснюється взяття на облік у Держфінмоніторінгу?

Взяття на облік СПФМ здійснюється відповідно до Порядку подання інформації для взяття на облік (зняття з обліку/поновлення на обліку) суб’єктів первинного фінансового моніторингу, реєстрації та подання суб’єктами первинного фінансового моніторингу Державній службі фінансового моніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, іншої інформації, що може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, затвердженого постановою КМУ від 09.09.2020 № 850 (далі – Порядок № 850).

Спеціально визначені СПФМ, що провадять свою діяльність одноособово, без утворення юрособи, повинні стати на облік у Держфінмоніторингу не пізніше дня проведення першої фінансової операції (дати встановлення ділових відносин з клієнтом) (п. 5 Порядку № 850).

Для взяття на облік підприємцям – СПФМ необхідно подати до Держфінмоніторингу інформацію, зазначену у п. 6 Порядку № 850, тобто відомості:

• про реєстрацію суб’єкта господарювання;
• його місцезнаходження;
• відповідального працівника та особу, яка тимчасово виконуватиме обов’язки відповідального працівника в разі його відсутності (у разі призначення такої особи).

Будь-яка інформація до Держфінмоніторингу подається в електронній формі до єдиної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі – єдина інформаційна система) з використанням складових е-кабінету: особистого кабінету або прикладного програмного інтерфейсу (п. 4 Порядку № 850).

Крім того, з 02.02.2026 набрав чинності наказ Мінфіну від 04.06.2021 № 322 «Про затвердження порядку обміну інформацією з питань фінансового моніторингу», яким затверджено:

• Порядок створення особистого кабінету суб’єкта первинного фінансового моніторингу та доступу до е-кабінету системи фінансового моніторингу;
• Порядок інформаційної взаємодії суб’єктів первинного фінансового моніторингу та Державної служби фінансового моніторингу України.

Отже, зараз подання інформації Держфінмоніторингу для взяття на облік здійснюється відповідно до вимог цих нових Порядків.

Так, інформація для взяття на облік подається СПФМ через Електронний кабінет системи фінансового моніторингу.

Зверніть увагу: Держфінмоніторингом підготовлено рекомендації щодо користування е-кабінетом, які розміщені на вебсайті: Головна/«Фінансовий моніторинг»/«Методологія»/«Рекомендації».

Згідно з цими рекомендаціями СПФМ, які раніше не перебували на обліку в Держфінмоніторингу та не подавали форму № 1-ФМ до 02.02.2026, тепер (тобто починаючи з 02.02.2026) повинні:

• створити особистий кабінет СПФМ із використанням кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) суб’єкта (фізособи, фізособи-підприємця) чи керівника СПФМ;
• внести до єдиної інформаційної системи первинну інформацію про СПФМ шляхом подання файла-повідомлення U-FM;
• повідомити про відповідальних осіб для подальшої роботи в е-кабінеті шляхом подання файла-повідомлення U-FM.

При цьому реквізит «Вид повідомлення» у файлі-повідомлення U-FM повинен мати значення «1».

Після отримання від Держфінмоніторингу квитанції щодо взяття на облік файла-повідомлення U-FM відповідальна особа/тимчасово відповідальна особа СПФМ подає файли-повідомлення до Держфінмоніторингу через особистий кабінет. Файли-повідомлення обов’язково підписуються КЕП суб’єкта (фізособи, фізособи-підприємця) або відповідальної особи СПФМ.

Чи потрібно відповідати на Лист № 26120?

На Лист № 26120, отриманий підприємцями від Мінфіну, надавати відповідь не потрібно. Судячи зі змісту цього листа, він носить інформаційний характер (у ньому Мінфін роз’яснює чинні вимоги законодавства) та не вимагає відповіді.

Порядок надання відповідей на запити передбачено у розд. XXV Положення № 282. Там сказано, що СПФМ зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі подавати на запит Мінфіну достовірну інформацію та/або документи (висновки, рішення), копії документів або витяги з документів відповідно до вимог п. 15 ч. 2 ст. 8 Закону № 361 у строки, визначені абзацом другим ч. 13 ст. 18 Закону № 361 (10 робочих днів).

Чи є відповідальність за відсутність реєстрації у Держфінмоніторингу?

За порушення законодавства у сфері фінмоніторингу ч. 5 ст. 32 Закону № 361 встановлено фінансову відповідальність у вигляді штрафів.

Так, за неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання спеціально уповноваженому органу (Держфінмоніторингу) недостовірної інформації у випадках, передбачених законодавством, передбачено штраф (п. 6 ч. 5 ст. 32 Закону № 361) у розмірі до 20 000 НМДГ (340 000 грн).

Проте хочемо звернути вашу увагу на такий нюанс. У ч. 3 ст. 32 Закону № 361 передбачено, що в разі невиконання (неналежного виконання) вимог законодавства у сфері фінмоніторингу заходи впливу застосовуються до СПФМ адекватно вчиненому порушенню.

Залежно від суті порушення адекватним заходом впливу може бути:

1. письмове застереження;
2. анулювання ліцензії та/або інших документів, що дають право на провадження діяльності, при здійсненні якої в особи виникає статус СПФМ, у встановленому законодавством порядку;
3. покладання на СПФМ обов’язку відсторонити від роботи свою посадову особу;
4. штраф;
5. укладання письмової угоди про врегулювання наслідків порушення законодавства у сфері фінмоніторингу.

Як бачимо, не завжди за виявлені порушення до СПФМ буде застосовано саме штраф у розмірі до 20 000 НМДГ: заходи впливу на порушника мають бути адекватними (тобто застосовуватися з огляду на ступінь тяжкості правопорушення).

Висновки

1. На отриманий від Мінфіну Лист № 26120 надавати відповідь не потрібно. Проте підприємцям, що надають бухгалтерські послуги, варто взяти до уваги інформацію, викладену в цьому листі.
2. Підприємці, що надають бухгалтерські послуги або послуги консультування з питань оподаткування, належать до СПФМ, а отже, підлягають взяттю на облік у Держфінмоніторингу.
3. Взяття на облік здійснюється у електронному вигляді через Електронний кабінет системи фінансового моніторингу.
4. Підприємці, що ігнорують обов’язок стати на облік у Держфінмоніторингу, ризикують бути оштрафованими на суму до 340 000 грн.