Як рахувати робочі години, коли коли працівник знаходиться в укритті

Більше за темою:

Повітряні тривоги в робочий час: дії роботодавця і працівників, облік та оплата часу перебування в укритті

Новими реаліями українського бізнесу стали щоденні виклики безпеки. Особливо яскраво це відчувається у масштабних торговельно-розважальних центрах (ТРЦ): лунає сирена, адміністрація зачиняє ролети, покупців та персонал евакуюють до укриттів. Робота завмирає. 

Але що відбувається з робочими годинами та заробітною платою касирів, адміністраторів, продавців-консультантів і менеджерів у цей момент? Чи законно змушувати працівників «відпрацьовувати» згаяний час або скорочувати їм виплати? Розберемося крізь призму КЗпП та профільних нормативних актів. 

Золоте правило безпеки та трудового права 

Згідно зі ст. 4 Закону від 14.10.1992 № 2694-XII «Про охорону праці» (далі – Закон № 2694) державна політика в галузі охорони праці базується на принципах, зокрема, пріоритету життя і здоров’я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці. 

Згідно зі ст. 13 Закону № 2694 роботодавець зобов’язаний створити безпечні умови праці на кожному робочому місці. Коли лунає сигнал повітряної тривоги, продовження роботи в незахищеному приміщенні торговельного центру створює загрозу життю. Евакуація – це прямий і безальтернативний обов’язок, а не добра воля працівника чи його приватна ініціатива. 

Відповідно, час, проведений в укритті під час тривоги, не є прогулом чи відсутністю з вини працівника. Це вимушена зупинка процесу, яка підлягає обов&;язковому обліку та оплаті. 

Як закон класифікує та оплачує «часи тривоги» в ТРЦ? 

Правовий режим цього періоду залежить від того, чи можливо продовжувати трудову діяльність під час перебування в безпечному місці. Законодавство пропонує кілька робочих сценаріїв: 

Сценарій А: простій не з вини працівника (ст. 34 та 113 КЗпП). 

Якщо продавець у бутіку одягу чи адміністратор фудкорту фізично не можуть виконувати свої обов&;язки в укритті (оскільки сам ТРЦ зачинений, а касові апарати та товари залишилися в залі), виникає простій. 

Згідно зі ст. 113 КЗпП час такого простою оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Проте колективний договір або внутрішні положення підприємства можуть передбачати й вищий рівень оплати (наприклад, 100 % збереження середнього заробітку). 

Сценарій Б: повна оплата 100 % (як відпрацьований час). 

Деякі мережі та роботодавці (особливо у сфері ритейлу) ухвалюють рішення не ускладнювати розрахунки й оплачувати час тривог як звичайні робочі години (100 % окладу). Крім того, якщо працівник (наприклад, маркетолог, бухгалтер чи менеджер інтернет-магазину ТРЦ) має змогу продовжувати роботу дистанційно прямо з укриття (з ноутбука чи смартфона), його праця оплачується на загальних підставах у повному обсязі. 

Поширенні міфи та законні заборони 

1. Міф про відпрацювання у вихідні. Роботодавець не має права вимагати від працівників ТРЦ відпрацьовувати години простою у свої законні вихідні дні чи затримуватися після зміни без додаткової оплати надурочних. Час тривоги вже зафіксований у табелі. 

2. Штрафи та зменшення змін. Оскільки зачинення ТРЦ через загрозу обстрілів – форс-мажор і державна вимога безпеки, зменшувати премії чи карати гривнею персонал за невиконання планів продажу у дні масованих тривог є юридично неправомірним. 

Як правильно вести облік? 

Бухгалтерія та кадрова служба ТРЦ чи орендарів повинні чітко документувати ці години: 

• у табелі обліку робочого часу години повітряної тривоги та евакуації позначаються відповідними кодами (найчастіше як простій не з вини працівника, якщо люди не працювали, або як звичайний час, якщо компанія обрала повну оплату); 
• внутрішній наказ підприємства має чітко визначати алгоритм дій працівників під час тривоги, порядок фіксації її початку й завершення, а також правила оплати таких годин. 

Безпека в умовах воєнного стану завжди перевищує комерційні показники, а трудові права громадян чітко захищені нормами КЗпП. Розуміння цих механізмів допомагає бізнесу уникати штрафів від Держпраці, а працівникам – почуватися захищеними навіть за зачиненими дверима торговельних центрів. 

Інспекція з питань праці та зайнятості населення