Більше за темою:
Тривалість відпустки за основним місцем роботи більша, ніж на роботі за сумісництвом: що робити?
Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» в період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів.
Продовження такої відпустки закон не передбачає. Проте є варіант, передбачений ч. 3 ст. 12 зазначеного Закону, а саме:
Ця відпустка надається за згодою сторін, тобто роботодавець має право і відмовити. В обох випадках час перебування в такій відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, не зараховується.
Держпраці