Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Чи дійсний в Україні шлюб, укладений за кордоном

Роз’яснення
24.04.2026

Світ різноманітний: у кожній країні свої правові норми, звичаї та підходи до оформлення шлюбу. Те, що є звичним і законним за кордоном, у нас може бути перепоною для укладення шлюбу.

Тому після одруження за межами нашої країни перед подружжям, які в подальшому планують пов’язати своє життя з Україною, постає важливе запитання: чи визнається такий шлюб в Україні? Адже від цього залежить, чи матимуть вони як подружжя права та гарантії, які встановлені українським законодавством.

Правова основа

Згідно зі ст. 58 Закону від 23.06.2005 № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» (далі – Закон № 2709) шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.

Шлюб між іноземцями, шлюб між іноземцем та особою без громадянства, шлюб між особами без громадянства, що укладені відповідно до права іноземної держави, є дійсними в Україні.

Статтею 38 Сімейного кодексу України (далі – СКУ) визначено, що підставою недійсності шлюбу є порушення вимог, встановлених ст. 22, 24–26 СКУ.

Вимоги, встановлені Сімейним кодексом

Поняття шлюбу. Шлюб – це сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану (ст. 21 СКУ).

Шлюбний вік. Шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у 18 років (ст. 22 СКУ).

Добровільність шлюбу. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Реєстрація шлюбу з особою, яка визнана недієздатною, а також з особою, яка з інших причин не усвідомлювала значення своїх дій і(або) не могла керувати ними, має наслідки, встановлені ст. 38–40 СКУ (ст. 24 СКУ).

Одношлюбність. Жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Вони мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу (ст. 25 СКУ).

Державна реєстрація шлюбу. Відповідно до ч. 1–3 ст. 28 СКУ заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану за їхнім вибором. Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком особисто. Якщо жінка і(або) чоловік не можуть через поважні причини особисто подати заяву про реєстрацію шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену, можуть подати їх представники. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.

Присутність нареченої та нареченого в момент реєстрації їхнього шлюбу є обов’язковою. Реєстрація шлюбу через представника не допускається (ст. 34 СКУ).

Орган державної реєстрації актів цивільного стану зобов’язаний ознайомити наречених з їхніми правами та обов’язками як майбутніх подружжя і батьків та попередити про відповідальність за приховання перешкод до реєстрації шлюбу (ст. 29 СКУ).

Заборона певним особам перебувати у шлюбі між собою.

Відповідно до ст. 26 СКУ в шлюбі між собою не можуть перебувати:

  • особи, які є родичами прямої лінії споріднення. (Спорідненість – це кровний зв’язок, що базується на спільному походженні від однієї особи або спільного предка, і від наявності якого залежать права й обов’язки. У своїй основі має біологічний фактор. Пряма лінія: батьки й діти, діди й онуки, прабаба, прадід і правнуки.);
  • рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра. Повнорідними є брати і сестри, які мають спільних батьків. Неповнорідними є брати і сестри, які мають спільну матір або спільного батька;
  • двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця;
  • усиновлювач та усиновлена ним дитина. Шлюб між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною може бути зареєстровано лише в разі скасування усиновлення (адже згідно зі ст. 207 СКУ усиновлення це прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого ст. 282 СКУ).

Водночас указаною статтею передбачено, що за рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були усиновлені ним.

Що потрібно зробити для визнання документа про шлюб та використання його в Україні

Легалізація документа про шлюб. Документи, які видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України (ст. 13 Закону № 2709).

Тобто він має містити або апостиль, або консульську легалізацію. Цієї процедури можна уникнути, якщо між Україною та іншими країнами укладено відповідні двосторонні чи багатосторонні міжнародні договори. Наприклад, коли оформлено шлюб в Естонії, Польщі, Литві, Латвії.

Переклад документа та нотаріальне засвідчення. Документи, складені іноземною мовою, подаються/пред’являються для державної реєстрації актів цивільного стану разом з їх перекладами на українську мову, засвідченими в установленому порядку (п. 7 гл. 1 розд. IІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Мін’юсту від 18.10.2000 № 52/5).

Державна реєстрація шлюбу дипломатичними представництвами і консульськими установами України

Українці, які проживають за кордоном, мають можливість зареєструвати шлюб відповідно до права України. Для цього їм потрібно звернутися до дипломатичної або консульської установи України.

Згідно зі ст. 4 Закону від 01.07.2010 № 2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державну реєстрацію актів цивільного стану громадян України, які проживають або тимчасово перебувають за кордоном, проводять дипломатичні представництва та консульські установи України.

Відповідно до постанови КМУ від 24.01.2023 № 66 «Про забезпечення здійснення закордонними дипломатичними установами України повноважень у сфері державної реєстрації актів цивільного стану в умовах воєнного стану» Міністерством закордонних справ визначені закордонні дипломатичні представництва, які, зокрема, проводять державну реєстрацію актів цивільного стану з використанням функціональних можливостей Державного реєстру актів цивільного стану громадян, як органи державної реєстрації актів цивільного стану України; здійснюють надання послуг у сфері державної реєстрації актів цивільного стану громадянам України незалежно від місця їх проживання (перебування). З переліком дипломатичних установ, підключених до Реєстру, можна ознайомитись на вебсайті МЗС за посиланням).

Реєстрація шлюбу онлайн

Постановою КМУ від 29.03.2024 № 345 затверджено Порядок реалізації експериментального проєкту щодо проведення державної реєстрації шлюбу в електронній формі (далі – Постанова, Порядок), яким передбачено проведення державної реєстрації шлюбу в електронній формі без необхідності бути присутнім в органі державної реєстрації актів цивільного стану в рамках експериментального проєкту щодо проведення державної реєстрації шлюбу в електронній формі засобами порталу «Дія» (послуга «Шлюб онлайн»). Реалізується за заявою про державну реєстрацію шлюбу, поданою в електронній формі, шляхом проведення в режимі реального часу відеоконференції та церемонії державної реєстрації шлюбу засобами порталу «Дія», зокрема, з використанням мобільного додатка порталу «Дія», у зручні для наречених дату та час.

Скористатись послугою «Шлюб онлайн» мають право чоловіки та жінки, які виявили намір зареєструвати шлюб відповідно до Порядку, є громадянами України, на день державної реєстрації шлюбу досягли 18 років, мають реєстраційний номер облікової картки платника податків та паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон, оформлений засобами Єдиного державного демографічного реєстру (пп. 1 п. 4 Постанови).

Після проведення державної реєстрації шлюбу відділом державної реєстрації актів цивільного стану забезпечується доставка та вручення свідоцтва про шлюб кожному з подружжя.

Доставка свідоцтва здійснюється в межах території України на поштову адресу, зазначену у заяві, крім адміністративно-територіальних одиниць, що належать до територій активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації (п. 18 Порядку).

Мін’юст

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
23.02.2026
Раді пропонують дозволити вести бізнес домогосподарств без реєстрації ФОП
Законопроєктом передбачається створення правового механізму функціювання домогосподарств (домоекономік) в Україні.  Больше по теме: Все для ФОП Дозволити вести бізнес домогосподарств без реєстрації ФОП – це передбачає законопроєкт № 8143, який Комітет соціальної політики рекомендував при...
23.02.2026
До 28 вересня 2026 року пропонують продовжити перехідний період для функціонування місць доставки
Мінфіном розроблено проєкт наказу з метою продовження до 28 вересня 2026 року перехідного періоду для функціонування місць доставки, визначених митними органами.   Більше за темою: Підприємець планує займатися зовнішньоекономічною діяльністю: чи потрібна акредитація на митниці? Як ...
21.04.2026
20 ключових новин: підсумки тижня
Найбільш цікаві новини минулого тижня Розрахунок нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю: Кабмін опублікував Порядок Президент підписав закони про військовий збір, оплату за ЖКГ та антисемітизм Мін’юст роз’яснює оновлення правил діловодства та архівного зберігання документів Оц...
Нове
23.04.2026
Індекс агропродукції за січень – березень 2026 року
Держстат оприлюднив статистичні спостереження щодо обсягів виробництва сільськогосподарської продукції в січні – березні 2026 року порівняно з аналогічним періодом минулого року. Більше за темою: Як визначити базу обкладення ПДВ у разі продажу сільгосппродукції, закупленої у населення? ...
23.04.2026
Покупець не направляє заявки на поставку товару постачальнику: що вирішив суд
Ефективним способом захисту прав постачальника від ненаправлення замовлень на поставку та непоставки товару є вимога про стягнення вартості товару, що підлягав поставці за договором – ОП КГС Верховного Суду. Більше за темою: Зміна номенклатури товарів (послуг): чи обов’язково оформлюват...
23.04.2026
Податковий кредит без касового методу: визначення дати віднесення сум ПДВ
Розглянемо, яка дата вважається датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, крім платників податку, які застосовують касовий метод. Більше за темою: У декларації за який період можна відображати податковий кредит за розблокованою податковою накладною Яка дата вважається датою віднесення с...
Кращі матеріали