Як визначається день звільнення працівника за строковим трудовим договором

Більше за темою:

Правомірність продовження дії строкового трудового договору

Строковий трудовий договір: умови укладення та припинення, зразки оформлення

Переведення на іншу посаду працівника, з яким укладено строковий трудовий договір

Загальний порядок укладення трудового договору передбачено ст. 24 КЗпП. 

Трудовий договір визначає взаємні права та обов’язки сторін, умови праці працівника. 

Правове становище працівників, що уклали строкові трудові договори, загалом не відрізняється від правового становища працівників, які уклали трудові угоди на невизначений термін (вони також мають право на відпустку, грошову компенсацію за невикористану відпустку тощо). 

Строк дії, встановлений за погодженням сторін або необхідний для виконання певної роботи, вказує на те, що цей трудовий договір є строковим. 

Найсуттєвішою відмінністю між безстроковим та строковим трудовим договором є те, що останній зазвичай припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено (ст. 241¹ КЗпП). До того ж не потрібно ані заяви працівника, ані обґрунтування причин його звільнення. 

Однак варто зазначити, що самого лише факту закінчення строку договору замало для припинення його дії. Для цього необхідно волевиявлення хоча б однієї зі сторін строкового договору. 

Так, роботодавець, що бажає розірвати трудові відносини, повинен не пізніше, ніж в останній день роботи працівника за строковим договором, видати наказ (розпорядження) про його звільнення на підставі наказу (розпорядження) про прийняття на роботу, за п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП (закінчення строку договору).  

Центр правової допомоги ФПУ