Як нараховується ЄСВ на заробітну плату (доходи) працівникам з нефіксованим робочим часом

Більше за темою:

Нефіксований робочий час: умови застосування, оплата та облік

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом

Відповідно до ст. 21¹ гл. 1 КЗпП трудовий договір із нефіксованим робочим часом – це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці, передбачених ст. 21¹ КЗпП.

Заробітна плата виплачується працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, за фактично відпрацьований час.

Частиною 5 ст. 8 Закону від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлюється у розмірі 22 % до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.  

Якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.  

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена ч. 5 ст. 8 Закону № 2464, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.  

При нарахуванні заробітної плати (доходів) працівникам, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, ставка єдиного внеску, встановлена ч. 5 ст. 8 Закону № 2464 застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

ГУ ДПС в Івано-Франківській обл.