Трудовий договір з нефіксованим робочим часом

Відповідаємо на запитання, що надійшло на консультаційну лінію.

Що означає «базові години» у трудовому договорі з нефіксованим робочим часом? Яка має бути їх кількість та яка тривалість робочого часу для працівників, з якими укладено такий трудовий договір?

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом - це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретного часу виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає винятково в разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці, передбачених цією статтею (ст. 21¹ КЗпП). Примірну форму трудового договору з нефіксованим робочим часом затверджено наказом Мінекономіки від 26.10.2022 № 4179 (див. тут).

Години та дні, що вважаються базовими з нефіксованим робочим часом, — це часові періоди (інтервали), під час яких від працівника можуть вимагати виконувати роботу, передбачену трудовим договором, і які визначаються в трудовому договорі (п. 9 Примірної форми трудового договору з нефіксованим робочим часом).

Максимальна кількість базових годин, під час яких працівник може працювати в такому разі, не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість базових днів не може перевищувати 6 днів на тиждень. Проте в разі згоди працівника на залучення до роботи поза межами базових днів або годин його робота оплачується в розмірі, не меншому ніж передбачено умовами трудового договору, а в разі перевищення нормальної тривалості робочого часу - упорядку, передбаченому ст. 106 КЗпП.

Згідно з ч. 12 ст. 21¹ КЗпП мінімальна тривалість робочого часу працівника, який виконує роботу з нефіксованим робочим часом, протягом календарного місяця становить 32 години. Якщо працівник протягом календарного місяця виконував роботу менше 32 годин, йому має бути виплачена зарплата не менш як за 32 години робочого часу відповідно до умов оплати праці, визначених трудовим договором.

У разі ненадання роботодавцем роботи працівникові, який працює за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, зарплата за відрядної системи оплати праці протягом календарного місяця має бути виплачена такому працівникові в розмірі, не меншому за розмір зарплати працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, за 32 години робочого часу (ч. 13 ст. 21¹ КЗпП).

Більше інформації про особливості укладення трудового договору з нефіксованим робочим часом можна прочитати у консультації «Трудовий договір з нефіксованим робочим часом: що потрібно знати роботодавцеві».