Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Оголошувати простій на підприємстві можна тільки при повному зупиненні його роботи


Суть спору

Розпорядженням директора департаменту Публічного акціонерного товариства (далі – ПАТ) оголошено простій для 16 співробітників. Зі змістом розпорядження їх ознайомили в усній формі. Співробітники порахували, що простій був установлений їм незаконно, без відповідних підстав. Через уведення простою вони не отримали зарплати, яку могли б отримати, якби працювали. У зв’язку із цим працівники ПАТ подали позов до суду. У позові вони вказали, що розпорядження відповідача про оголошення ним простою є незаконним, тому ПАТ зобов’язане виплатити їм середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Суд першої інстанції відмовив позивачам у задоволенні позову. Тоді вони подали скаргу до апеляційного суду, який задовольнив позов частково, визнавши недійсним розпорядження ПАТ, яким позивачам оголошено простій. З відповідача на користь позивачів була стягнена частина зарплати. Одному із працівників у задоволенні позову було відмовлено, оскільки суд установив, що роботодавець виплатив йому кошти в більшому розмірі, ніж розмір заявлених ним вимог. Відповідач не погодився з таким рішенням апеляційного суду та звернувся з касаційною скаргою до суду.

Висновки суду

Верховний Суд відмовив відповідачеві в задоволенні скарги, залишивши чинним рішення суду апеляційної інстанції. Судом було встановлено, що в ПАТ не було підстав для оголошення простою, оскільки трудові функції позивачів не були припинені, а виконувалися працівниками іншого підприємства (Постанова Верховного Суду від 30.01.19 р., ЄДРСР, реєстр. № 79615943).

Коментар

Простій – це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, непереборною силою або іншими обставинами. Наприклад, простій на підприємстві (в окремих структурних підрозділах) може вводитися у зв’язку з поломкою обладнання, на якому виробляється продукція, або у зв’язку з погодними умовами і т. д.

У випадку простою роботодавець може перевести працівників за їхньою згодою, з урахуванням спеціальності та кваліфікації, на іншу роботу на тому самому підприємстві на весь час простою або на інше підприємство, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця (ст. 34 КЗпП). Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Зазначимо, що якщо роботодавець оформляє простій у зв’язку з карантином, то такий простій теж повинен оплачуватися в зазначеному розмірі.

Детального порядку оформлення простою в законодавстві не прописано. Порядок дій при простої викладено в листі Мінсоцполітики від 04.10.13 р. № 179/06/186-13. Зокрема, процедура оформлення простою передбачає такі дії:

  • працівник попереджає власника або керівника підприємства, а також свого безпосереднього керівника про початок простою;
  • комісія, створена роботодавцем, складає акт простою;
  • роботодавець видає наказ про оголошення простою. З наказом необхідно ознайомити всіх співробітників, яких він стосується.

У наказі потрібно вказати: причину виникнення простою (наприклад, уведення на території країни карантину, відсутність необхідного обладнання і т. д.), тривалість простою, перелік співробітників, яким оголошено простій, заходи, які будуть ужиті для закінчення простою (якщо це можливо), і порядок оплати часу простою. У нашому випадку судом було встановлено, що підстав для оголошення простою в роботодавця не було, тому що роботи на підприємстві не були зупинені, а виконання службових обов’язків позивачів було покладене на працівників іншого підприємства. Установлювати простій на підприємстві можна тільки у випадку повного зупинення його роботи. Роботодавець не може вводити простій для співробітників, якщо їх обов’язки будуть виконувати інші співробітники, адже простій установлюється, тільки якщо в підприємства немає організаційно-технічних умов, необхідних для виконання робочих функцій.

Коментарі до матеріалу
Популярне
28.04.2026
Як визначати код УКТЗЕД у податковій накладній
Код УКТЗЕД є обов’язковим реквізитом податкової накладної, тому помилка в ньому може призвести до серйозних податкових ризиків для платника ПДВ. У статті розповімо, як правильно визначати код УКТЗЕД у разі постачання товарів (зокрема імпортних), придбаних в Україні або ввезених в Україну до 31...
23.06.2026
Продаж за ціною, нижчою від собівартості: які ризики
Чи можуть податківці зняти витрати та донарахувати ПДВ за операціями з продажу товарів, робіт, послуг за ціною, нижчою від собівартості? Як відстояти ділову мету за такими операціями та мінімізувати податкові ризики? Про все це – у статті. Проблемні витрати: податкові ризики та судова практика...
14.07.2026
Гарантійний платіж при операційній оренді
Гарантійний платіж під час операційної оренди – це захист орендодавця від можливих збитків, пов’язаних із неналежним виконанням договору оренди орендарем (наприклад, при достроковому розірванні договору з ініціативи орендаря). Розглянемо, як орендодавець та орендар мають відобразити в об...
Нове
13.07.2026
Нові умови підтвердження критичності сільгосппідприємствами
У статті розповімо, які нові вимоги передбачено законодавством для підтвердження статусу критичності агропідприємствами. Які нові правила підтвердження статусу критично важливого підприємства для агропідприємств діють з липня 2026 року? Якими нормативно-правовими актами запроваджено новий порядо...
03.07.2026
Як оскаржити рішення ДПС про можливість виконання платником податків податкових обов’язків
У статті розглянемо порядок оскарження рішення податкової про можливість своєчасного виконання платником податкового обов’язку щодо дотримання термінів сплати податків і зборів. Як платникові податків підтвердити свою неможливість виконати податкові обов’язки через війну: затверджено нак...
02.07.2026
Зміна правил військового обліку з 27.06.2026: про що варто подбати підприємствам
Дізнайтеся, що саме змінилося для підприємств у правилах ведення військового обліку з 27.06.2026. Як відомо, юридичні особи повинні вести військовий облік своїх працівників відповідно до законодавчих вимог. У червні 2026 року у правилах ведення такого обліку відбулися значні зміни. Що саме змінилося...
Кращі матеріали