Уніфікована система QR-кодів від НБУ з 01.11.2025

Із 1 листопада 2025 року набрали чинності Правила формування, передачі та обробки структури даних і графічного зображення QR-коду для обміну реквізитами кредитових та миттєвих кредитових переказів, затверджені постановою Правління НБУ від 19.09.2025 № 97 (далі – Правила № 97). Розглянемо, які саме зміни відбулися та чи вплинуть вони на порядок застосування РРО/ПРРО.

Здійснення переказів: ключові нововведення

Правилами № 97 визначено єдині засади та вимоги до формування, передачі та обробки структури даних та графічного зображення QR-коду суб’єктами платіжних операцій для здійснення кредитових та миттєвих кредитових переказів. Ці Правила запроваджуються для зручності здійснення розрахунків та переказів і є уніфікованими для всіх суб’єктів платіжних операцій, які здійснюють кредитові та миттєві кредитові перекази.

Наведемо деякі визначення із Правил № 97:

• QR-код (англійською мовою quick response code) – сформований відповідно до Правил № 97 матричний двовимірний штрихкод, який призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрихкоду з метою швидкого та безпомилкового формування платіжної інструкції для ініціювання кредитового та/або миттєвого кредитового переказу та є графічним кодуванням структури даних QR-коду;
• структура даних QR-коду – набір даних, що складається з елементів даних структури QR-коду, сформованих та закодованих відповідно до Правил № 97, містить необхідні реквізити отримувача та інші дані кредитового та/або миттєвого кредитового переказу і призначені для ініціювання кредитового та/або миттєвого кредитового переказу;
• мобільний пристрій – електронний пристрій, на якому можуть бути встановлені платіжні та інші застосунки, які дають змогу користувачу виконувати формування, передачу і обробку структури даних та графічного зображення QR-коду.

Як розповів під час свого виступу, який відбувся в рамках FinRetail 2025, директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ – Андрій Поддєрьогін, Правилами № 97 передбачено, що:

• кожен платник, який має рахунок у надавача платіжних послуг, матиме сканер QR-коду у платіжному застосунку на екрані, який виконує роль стартового (початкового), для можливості сканування QR-коду з платіжного застосунку;
• згенерований QR-код матиме єдиний логотип – знак національної грошової одиниці гривні на фоні білого кола для швидкої ідентифікації платником такого способу оплати;
• у межах одного мобільного пристрою буде реалізовано можливість генерування, відображення та обміну між застосунками графічним зображенням QR-коду/структурою даних QR-коду (deeplink) для подальшого ініціювання платежу з метою використання миттєвих платежів, зокрема в інтернет-комерції;
• QR-код дозволить передавати зазначені роздрібним торговцем ідентифікатори місць продажу та виставленого рахунку на оплату для автоматизації обробки інформації про оплату в SAP роздрібних торговців. QR-код надасть можливість торговцю встановлювати заборону редагування полів, що дозволить визначити поля, які захищені від зміни платником під час ініціювання миттєвого платежу. Наприклад, з метою оплати платником конкретно вказаної торговцем суми.

Використання QR-коду: переваги для торговців

За роз’ясненнями НБУ, використання QR-коду має такі переваги для торговців:

• немає потреби в платіжному терміналі для приймання платежів за товари та послуги, відповідно немає витрат, пов’язаних із його використанням;
• кошти надходять на рахунок протягом години, відповідно торговець одразу може використовувати їх у своїй діяльності;
• відбувається інформування торговця про надходження коштів (у спосіб, визначений у договорі з надавачем платіжних послуг);
• немає помилок під час введення реквізитів платіжної інструкції платником, відповідно оплата за товари та послуги надходить на коректні реквізити торговця та з коректним призначенням платежу.

Чи потрібно в разі використання QR-коду застосовувати РРО/ПРРО?

Питання про застосування РРО/ПРРО в разі використання QR-коду при розрахунках турбує багатьох суб’єктів господарювання.

У розд. ІІ додатка 2 до Правил № 97 є Опис елементів даних QR-коду. Так, елемент «Рахунок отримувача» (ряд. 8) містить номер рахунку отримувача. Довжина значення елемента повинна бути 29 символів для версії формату QR-коду 001.

Кількість цифр у банківському рахунку у форматі IBAN становить як раз 29 символів. Тобто згідно з новим порядком програмування QR-кодів з 01.11.2025 є можливість створювати QR-код, у якому запрограмовані повні банківські реквізити рахунку отримувача у форматі IBAN.

За роз’ясненнями податківців (ЗІР, категорія 109.02):

• суб’єкт господарювання (продавець) не зобов’язаний застосовувати РРО/ПРРО разі реалізації товарів, робіт (послуг), оплата яких здійснюється за допомогою QR-коду, в якому закодовані повні банківські реквізити рахунку у форматі ІВАN такого суб’єкта господарювання;
• застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим у разі здійснення розрахунків за допомогою QR-коду, в якому закодовані реквізити для оплати, будь-якого іншого електронного платіжного засобу, що відрізняється від реквізитів рахунку у форматі ІВАN.