Вплив карантину на договірні зобов’язання

Акценти цієї статті:

• чому карантин прирівняно до форс-мажорних обставин;
• на кого розповсюджується карантинний форс-мажор;
• чи звільняється від відповідальності боржник за договором на період карантину;
• як повідомити іншу сторону договору про неможливість виконати договорні зобов’язання через карантин (зразок повідомлення).

Основне про карантин

Постановою КМУ від 11.03.20 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (далі – Постанова № 211) в країні з 12.03.20 р. установлено карантин. Зараз його дію продовжено до 24.04.20 р.

Що це означає? Певні обмеження у звичному житті. За даними науковців, вірус передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом та через дотик. Тому захисна міра – уникнення місць, де відбувається скупчення людей. Задля цього і запроваджено карантин.

Зокрема, закрито заклади освіти, заборонено проведення масових заходів із понад 10 особами, припинено роботу закладів громадського харчування (ресторани, кафе, столові), торгово-розважальних центрів, фітнес-залів, закладів культури. У той же час дозволено здійснювати банківську та страхову діяльність, роздрібну торгівлю продуктами, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами і виробами медпризначення, засобами зв’язку, адресну доставку замовлень – за умови належного забезпечення персоналу засобами індивідуального захисту (далі – ЗІЗ). Також заборонено роботу метрополітену, залізничні перевезення, регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів між містами, селами, областями. Дозволено пасажирські перевезення по місту, але не більше ніж 10 осіб за раз.

Як бачимо, робота всього бізнесу фактично заблокована або скорочена до мінімуму. Таким чином, навіть за умови забезпечення працівників ЗІЗ суб’єктам господарювання (далі – СГ) стало важче виконувати свої договірні зобов’язання. Наприклад, дата поставки товару може змінитись через тривалі перевірки поліцією в кожному населеному пункті автомобіля, що везе цей товар.

Тож карантин однозначно вплинув на більшість договірних відносин, а от наскільки сильно – проаналізуємо разом.

Карантин визнано форс-мажором: для всіх СГ і для кожного договору?

Законом від 17.03.20 р. № 530-IX карантин віднесено до форс-мажорних обставин. Повний перелік форс-мажорних обставин міститься у ч. 2 ст. 14¹ Закону від 02.12.97 р. № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі – Закон № 671, ТПП).

Коли карантин був визнаний форс-мажором, більшість СГ одразу згадали про умови щодо форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у своїх договорах. Такими є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань за договором (ст. 14¹ Закону № 671).

Отже, гарна новина – карантин віднесено до обставин непереборної сили, погана – це не означає автоматичне звільнення від відповідальності за госпдоговорами, якщо інше не передбачено умовами договору.

Карантин визнано форс-мажором для всіх СГ чи тільки для тих, хто призупинив свою діяльність на час карантину?

Карантин на законодавчому рівні визнано форс-мажором. А форс-мажор, що діє на всій території України, може зачіпити будь-якого СГ (неважливо, припинив він свою діяльність повністю або частково чи досі працює).

У той же час запровадження карантину могло вплинути або ні на ваші зобов’язання за договорами. Припустимо, карантин не дозволяє вам виконати зобов’язання в строк, передбачений договором. Тоді слід домовлятись із контрагентом про фіксацію настання форс-мажору, перенесення строків тощо (складати додаткову угоду до договору).

Справа в тому, що настання форс-мажору не звільняє СГ від зобов’язань за договором. Мова йде лише про звільнення від відповідальності за порушення умов його виконання (ст. 218 Господарського кодексу, ст. 617 Цивільного кодексу, далі – ГК, ЦК). Однак це не відбувається автоматично для всіх діючих госпдоговорів. Визнання карантину форс-мажором є лише аргументом під час переговорів між сторонами щодо обґрунтування неможливості вчасно виконати свої зобов’язання.

Наприклад, згідно з договором постачальник зобов’язаний виготовити і поставити покупцям 5 тис. стільців у строк до 19.03.20 р. Із запровадженням карантину, тобто з 12.03.20 р., більшість працівників, які безпосередньо займались виготовленням стільців, працюють вдома, а деякі пішли в оплачувану відпустку. Проте це не звільнює постачальника від обов’язку виконати договір. Як бачимо, затримка у процесі виготовлення та постачання товару становить тиждень. Тобто за розрахунками постачальнику вдасться виконати договір 26.03.20 р. Нехай із затримкою, але зобов’язання за договором мають виконуватись. При цьому штрафні санкції за затримку не застосовуються! За повної неможливості виконати зобов’язання за договором сторони мають право розірвати договір. Тільки тоді постачальник звільняється від обов’язку виконувати договір.

Також у зв’язку із запровадженням карантину сторони мають право, але не зобов’язані, укласти додаткову угоду до договору, щоб уточнити його умови (строки, ціну, термін дії, відповідальність тощо).

Тобто сторони договору можуть учинити так:

• дійти взаємної згоди, що карантин вплинув на їх відносини, у результаті чого добровільно (без отримання сертифікату ТПП чи інших підтверджень форс-мажору) погодитися із незастосуванням штрафних санкцій за невиконання (несвоєчасне виконання) договору;
• визнати, що карантин унеможливлює вчасне виконання зобов’язань за договором, але підтверждувати цей факт сертифікатом ТПП немає потреби. Проте одна із сторін наполягає на фіксуванні цих обставин на папері. Тоді укладається додаткова угода до договору про зміну певних умов співпраці. Нагадаємо, що додаткова угода укладається в такій самій формі, що й основний договір (ст. 654 ЦК). Наприклад, якщо договір підлягав нотаріальному посвідченню, то й додугоду також має засвідчити нотаріус;
• звернутись до ТПП за отриманням сертифікату про настання форс-мажору. Такий сертифікат має підтвердити, що настання форс-мажору унеможливило виконання конкретного договору. За наявності сертифікату окремо укладати додаткову угоду щодо підтвердження форс-мажору та відсутності відповідальності сторони немає необхідності. Але, якщо сторони бажають, то вони можуть укласти таку додугоду;
• укласти додаткову угоду про розірвання договору.

Наприклад, договором купівлі-продажу передбачено, що форс-мажорні обставини повинні підтверджуватись сертифікатом ТПП. Ідеальний алгоритм дій у такому разі – отримати сертифікат та на його підставі звільнитися від відповідальності за порушення строків виконання зобов’язань. А втім, сторони мають право вчинити й інакше. Можна скласти додаткову угоду до договору, у якій зафіксувати період настання для сторін форс-мажору (карантину). Тобто отримувати сертифікат ТПП про форс-мажор – не обов’язково, навіть якщо це прямо передбачено договором. Завжди можна внести зміни до договору, щоб змінити його умови. У будь-якому разі сторонам варто спробувати домовитись мирним шляхом. Якщо ж це не вдається, тоді замовляйте сертифікат ТПП, щоб підтвердити настання відносно вашого договору форс-мажору.

Якщо факт настання форс-мажору для виконання конкретного договору не буде підтверджено, як того вимагає одна зі сторін, порушник договору не звільняється від відповідальності. Тобто йому доведеться сплачувати штрафи, передбачені договором.

У нас 20 діючих договорів, виконанню яких, на нашу думку, заважає карантин. Чи зможемо ми точно отримати сертифікат ТПП щодо кожного договору? Чи можна отримати один сертифікат стосовно всіх договорів?

Сертифікат видається за зверненням СГ та фізосіб по кожному окремому договору, строк виконання якого настав і припадає на період карантину, якщо виконання цього договору унеможливлює настання форс-мажорних обставин.

Тобто наявність форс-мажорних обставин установлюється ТПП в кожному окремому випадку індивідуально для окремого зобов’язання (договору). Не передбачено отримання одного сертифікату із переліком декількох договорів.

З приводу вірогідності отримання сертифікату відзначимо таке. Вище ми вже згадали, що сертифікат видається, якщо СГ вдасться довести наявність причинно-наслідкового зв’язку між карантином і невиконанням конкретного зобов’язання. Тобто сторона договору звільняється від відповідальності, якщо доведе, що порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. До таких не відносяться випадки невиконання обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, відсутність у боржника коштів (ст. 218 ГК, лист ТПП від 24.02.16 р. № 1473/05.0-5).

Що робити, якщо настання форс-мажорних обставин для договору не підтверджено, проте порушник відмовляється сплачувати штраф, передбачений умовами цього договору?

У такому разі спір між сторонами підлягає вирішенню в суді.

Повідомлення про настання форс-мажору

Умовами договору може бути передбачений певний порядок повідомлення іншої сторони про виникнення форс-мажорних обставин. Наприклад, надіслати лист поштою на юрадресу іншої сторони протягом 10 робочих днів після того, як стороні стало відомо про виникнення форс-мажорних обставин. Тоді слід дотримуватись порядку і строків, передбачених договором.

А втім, погодьтеся, у більшій частині договорів форс-мажорному розділу приділено недостатню увагу, його описують формально. На жаль, виправити це вдасться постфактум – шляхом внесення змін до цього розділу договору. Але це буде потім. А як діяти зараз?

Дамо декілька порад.

По-перше, вивчіть текст кожного договору, аби з’ясувати, що там сказано про форс-мажорні обставини.

По-друге, навіть якщо там не передбачено строку повідомлення протилежної сторони про настання форс-мажору, варто все одно повідомити її. Лист-повідомлення довільного тексту направляєте поштою на юрадресу протилежної сторони. До листа можна долучити проєкт додаткової угоди, якщо є необхідність уточнити умови правовідносин.

А в який строк слід направити лист-пові­домлення?

Такого строку законодавством не встановлено. Навіть ст. 188 ГК, яка встановлює порядок зміни госпдоговорів, не передбачає такого строку. Коли виникла потреба, тоді й надсилайте листа.

Так, якщо умовами договору строк надсилання повідомлення про настання форс-мажорних обставин:

• передбачено – дотримуйтесь цього строку. Інакше ризикуєте тим, що інша сторона не визнає ваші обставини за форс-мажорні і вимагатиме сплати штрафних санкцій за порушення умов договору;
• не передбачено – у будь-який період часу маєте право надіслати повідомлення. Але рекомендуємо зробити це якомога швидше.

Наводимо зразок такого повідомлення.

По-третє, знайдіть разом з іншою стороною договору рішення щодо зобов’язань, які не можуть бути виконані вчасно або в повному обсязі. Якщо в договорі достатньо чітко прописано алгоритм дій за настання форс-мажору, то це добре. Якщо ж ні, то завжди можна внести зміни до договору. За потреби на даному етапі можна звернутись до ТПП за сертифікатом. Крім того, сторони мають право достроково припинити договір.

Висновки

1. Запроваджений на території України карантин віднесено до обставин непереборної сили. Але це не означає автоматичне звільнення СГ від зобов’язань по всіх діючих договорах. Основне зобов’язання повинно виконуватись, при цьому форс-мажор звільняє від штрафних санкцій за його невиконання.
2. Порядок повідомлення іншої сторони про настання форс-мажору встановлюється договором. Але навіть якщо у вашому договорі про це нічого не сказано, рекомендуємо надіслати лист-повідомлення (див. зразок). У будь-якому разі сторони можуть самостійно вирішити, як будуть виконуватися зобов’язання під час дії карантину.
3. У разі звернення СГ за підтвердженням настання форс-мажору для конкретного договору ТПП видає відповідний сертифікат. Але в його замовленні немає потреби, якщо інша сторона і так визнає форс-мажор. Для отримання сертифікату СГ має довести наявсніть причинно-наслідкового зв’язку між карантином і невиконанням конкретного зобов’язання.
4. Також сторони мають право укласти додаткову угоду до основного договору, щоб змінити строки виконання, ціну, відповідальність тощо, або розірвати договір достроково. Усі ці питання вирішуються за згодою сторін.

Гаряча лінія «Антивірус»: як працювати на карантині

Карантин = форс-мажор: як працювати в нових умовах?

Карантин – це форс-мажор