Практичена ситуація

Через заборону міжміських перевезень деякі працівники не можуть дістатися до роботи. У зв’язку із цим у керівництва підприємства є два варіанти розв’язання цієї проблеми – або самостійно перевозити працівників із дому до роботи на легковому автомобілі, або звернутися до стороннього перевізника. Чи підпадають такі перевезення під заборону? Якщо ні, які документи повинен мати при собі водій?

Дійсно, постановою КМУ від 11.03.20 р. № 211 на території України запроваджено карантин до 03.04.20 р. та заборонено регулярні/нерегулярні перевезення пасажирів автотранспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному та міжобласному сполученні. Виняток становлять перевезення пасажирів легковими автомобілями.

Тож більшості роботодавців доведеться подбати про організацію або віддаленої роботи працівників (якщо це дозволяє процес діяльності), або індивідуального їх перевезення до місця роботи. Зокрема, роботодавець може:

• перевозити працівників легковим автомобілем, що належить підприємству (власним чи орендованим);
• домовитися із професійним перевізником про надання послуг із перевезення працівників на легковому транспорті.

Також за можливості можна компенсувати працівнику витрати на самостійний проїзд (наприклад, на таксі), хоча, звісно, це буде дорожче, ніж перевезення працівників на постійній основі на підставі договору із перевізником.

До речі, Кабмін на своєму офіційному сайті підтверджує, що спеціальні регулярні перевезення пасажирів-працівників допускаються. Але транспорт поза межами міста/села, на якому везуть пасажирів, повинен бути легковим.

Який автомобіль підпадає під визначення легкового? У ст. 1 Закону від 05.04.01 р. № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі – Закон № 2344) визначено, що легковим є автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів із кількістю місць для сидіння не більше ніж 9 (із місцем водія включно). Тобто це може бути стандартний легковий автомобіль із 5 місцями або невеликі автобуси, облаштовані на 9 місць.

Із норм Закону № 2344 випливає, що скасовано перевезення пасажирів транспортом загального користування (окрім як по місту), а індивідуальні (на своєму авто) та спеціальні перевезення залишилися. Під час перевезення також слід керуватися Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженими постановою КМУ від 18.02.97 р. № 176.

Для самостійного перевезення своїх співробітників власним транспортом достатньо скласти наказ про транспортування працівників. За відсутності власного авто можна замовити такі послуги в автоперевізника.

Регулярні спеціальні пасажирські перевезення професійним перевізником можливі для перевезення працівників підприємства на автобусному маршруті за допомогою легкового автомобіля (підходить для нашої ситуації). Здійснюючи такі перевезення, особа, яка керує транспортним засобом, повинна мати при собі (ст. 39 Закону № 2344):

• водій – посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, схему маршруту, розклад руху, інші документи згідно із чинним законодавством;
• автоперевізник – ліцензію на пасажирські перевезення, договір надання транспортних послуг, паспорт маршруту, документ про використання автобуса на законних підставах, інші документи згідно із чинним законодавством.

Отже, роботодавець має право організувати самостійне перевезення своїх працівників із дому на роботу, але виключно на легковому транспорті. Здійснити це власними силами чи залучити перевізника – вирішувати йому.

Гаряча лінія «Антивірус»: як працювати на карантині