Строки для догани та звільнення: новий законопроєкт щодо триваючих порушень

Більше за темою:

Дисциплінарне стягнення: у яких випадках можна притягти працівника

Особливості застосування дисциплінарних заходів у разі появи працівника на роботі в стані сп’яніння

Верховна Рада зареєструвала законопроєкт № 15161, яким пропонується уточнити порядок визначення строків застосування дисциплінарних стягнень у разі триваючих порушень трудових обов’язків. 

Ініціатива спрямована на врегулювання питання, яке тривалий час викликало спори між працівниками та роботодавцями, зокрема щодо визначення моменту вчинення порушення та початку перебігу строків для притягнення до дисциплінарної відповідальності. 

На сьогодні відповідно до ст. 148 КЗпП дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення проступку та не пізніше шести місяців з дня його вчинення. Водночас при триваючих порушеннях виникають труднощі з визначенням дати їх вчинення та відповідно строків застосування стягнення. 

Підґрунтям для законопроєкту стала правова позиція Верховний Суд, викладена у постанові від 13.08.2025 у справі № 392/404/22. Суд зазначив, що триваюче порушення має безперервний характер, триває у часі та припиняється лише після його виявлення або усунення. При цьому місячний строк застосування стягнення обчислюється з дня, коли про порушення стало відомо керівнику, а шестимісячний строк є граничним. 

Законопроєктом пропонується конкретизувати, що днем виявлення триваючого порушення вважається дата складення акта або іншого документа, яким зафіксовано таке порушення. Саме з цієї дати розпочинатиметься відлік місячного строку для застосування дисциплінарного стягнення. 

У разі прийняття змін роботодавцям необхідно буде приділяти особливу увагу належному документуванню порушень трудової дисципліни. Фіксація порушення у відповідних документах фактично стане ключовим доказом у разі виникнення трудових спорів. 

Для працівників це означатиме, що відсутність оперативної реакції роботодавця не завжди свідчитиме про пропуск строків притягнення до дисциплінарної відповідальності. У випадку триваючого порушення строк може обчислюватися з моменту його документального оформлення. 

Разом з тим запропоновані зміни можуть викликати додаткові питання на практиці, зокрема щодо визначення ознак триваючого порушення та можливих ризиків зловживання шляхом пізнього оформлення відповідних актів. 

Очікується, що у разі прийняття законопроєкту значення кадрової документації у трудових відносинах зросте, а правильне оформлення фактів порушення стане вирішальним фактором у трудових спорах. 

Верховна Рада