Більше за темою:
Надання відпустки після звільнення з військової служби
З 1998 року особа працювала на різних посадах, а в грудні 2024 року її скоротили. З таким рішенням вона була не згодна, адже має великий стаж роботи. За цей час вона зарекомендувала себе як кваліфікований працівник, що зокрема підтверджується отриманими подяками та грамотами, а також позитивними оцінками щорічного оцінювання.
У позові до підприємства юрист зауважив, що роботодавець був зобов’язаний запропонувати особі всі наявні вакансії. Крім того, при визначенні переважного права працівників на залишення на роботі, роботодавець мав зробити порівняльний аналіз продуктивності праці та кваліфікації працівників. Проте цього не зробив.
У суді роботодавець позовні вимоги не визнав і зауважив, що на момент її звільнення в установі не було вільних посад її категорії, тому запропонувати їх не було можливості.
Однак з’ясували, що хоча під час реорганізації загальна чисельність працівників управління зменшилась, кількість штатних працівників підрозділу, де працювала звільнена, збільшили з 12 до 13.
Суд скасував наказ про звільнення, поновив особу на посаді та стягнув з роботодавця середній заробіток за час вимушеного прогулу, що склало майже 175,5 тис. грн.
Справа в Єдиному держреєстрі судових рішень № 160/1327/25.
Безоплатна правнича допомога