Більше за темою:
Невикористані щорічні відпустки за попередні роки
Наказ про звільнення: як тепер зазначати кількість днів невикористаних відпусток?
Звільнення за власним бажанням (ст. 38 КЗпП) – це право працівника. Роботодавець не має права відмовити у звільненні. Навіть якщо у підприємства відсутні кошти на виплату компенсацій (за невикористану відпустку тощо), це не є законною підставою для утримання працівника.
З огляду на опис ситуації доцільним є виділити наступні важливі аспекти, що мають значення.:
За загальним правилом роботодавець має звільнити працівника після спливу строку попередження (14 днів). Відмовити у звільненні роботодавець не має права.
Якщо підприємство знаходиться в районі бойових дій і існує загроза життю та здоров’ю працівника, під час воєнного стану працівник може просити про звільнення у строк, зазначений у заяві.
Призупинення не припиняє трудові відносини, а лише тимчасово зупиняє виконання роботи.
Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України (п. 4 ст. 13 Закону від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», далі – Закон № 2136). Призупинення трудового договору не є перешкодою для працевлаштування на іншому підприємстві (установі, організації). Працівник має право реалізувати своє право на працю шляхом укладення трудового договору з одним або кількома працедавцями, крім випадків, коли відповідні обмеження встановлені законодавством.
Водночас якщо працівник має бажання саме звільнитися, роботодавець не може нав’язувати працівнику своє рішення про призупинення договору як альтернативу звільнення.
Працівник має право змінити підстави звільнення та вимагати звільнення за ч. 3 ст. 38 КЗпП у визначений ним строк у зв’язку із невиконанням роботодавцем вимог законодавства про працю.
При звільненні за ч. 3 ст. 38 КЗпП роботодавець зобов’язаний виплатити працівнику вихідну допомогу у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку (ст. 44 КЗпП).
Якщо підприємство перебуває у комунальній власності працівник має право звернутися із скаргою до відповідного органу місцевого самоврядування про здійснення заходів контролю та вжиття заходів щодо усунення порушень законодавства про працю, а також звернутися зі скаргою до Держпраці (ст. 259 КЗпП).
Скористатися правом на судовий захист своїх прав.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, а юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. Отже, будь-який спір між працівником та роботодавцем щодо припинення трудових відносин, оформлення звільнення, невиплати належних сум при звільненні або відмови у вчиненні передбачених законом дій підлягає вирішенню судом.
При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму (ст. 116 КЗпП).
Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.
У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства (ст. 10 Закону № 2136).
Окремо інформуємо, що роз’яснення інспекторів праці, листи міністерств, інших центральних та територіальних органів виконавчої влади не є нормативно – правовими актами, мають лише інформаційний характер та не встановлюють правових норм.
Східне МУ Держпраці