Бронювання військовозобов’язаних у 2026 році: що змінилося для роботодавців

Більше за темою:

Зміни щодо бронювання та отримання підприємством статусу критично важливого

Збільшення ліміту бронювання критично важливому підприємству

Критерії визнання підприємств важливими в галузі сільського господарства з метою бронювання

Постановою КМУ від 08.12.2025 № 1608 (далі – Постанова № 1608) суттєво змінено правила бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та воєнного часу.

Лист Мінекономіки від 15.12.2025 № 2704-20/87593-03 (далі – Лист № 87593) деталізував, як саме застосовувати ці зміни на практиці та на що роботодавцям варто звернути особливу увагу.

Нормативна основа

Бронювання здійснюється відповідно до:

• Закону від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
• постанови КМУ від 27.01.2023 № 76;
• постанови КМУ від 08.12.2025 № 1608;
• роз’яснень Мінекономіки (беремо до уваги Лист № 87593).

Ключові поняття, які варто не плутати

Критично важливі підприємства – підприємства, установи, організації, визначені критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ та інших військових формувань.

Критично важливі установи – підприємства, установи, організації, визначені критично важливими для функціонування економіки та життєдіяльності населення в особливий період.

Цей поділ має пряме значення для обсягів бронювання.

Що саме змінила Постанова № 1608 (з поясненням Мінекономіки)

1. Додаткова інформація у рішенні про критичність

Тепер у рішенні державного органу про визначення підприємства або установи критично важливими обов’язково зазначається:

• кількість військовозобов’язаних працівників, які підлягають бронюванню.

Але це правило застосовується не до всіх.

2. Коли нові вимоги не застосовуються

Мінекономіки чітко зазначає: вимога щодо зазначення кількості військовозобов’язаних не поширюється на рішення щодо:

• критично важливих установ, у яких бронюється до 50 % військовозобов’язаних;
• критично важливих установ, у яких бронюється понад 50 % – за окремим рішенням Міноборони;
• критично важливих підприємств та установ, які:
  • розташовані на територіях можливих або активних бойових дій,
  • або на територіях, де не визначено дату припинення бойових дій,
• або на територіях, включених до переліку Мінрозвитку.

Для таких роботодавців діють спеціальні правила.

Нові ліміти бронювання: цифри, які критично важливі

Підприємства тепло-, водо-, сміттєзабезпечення

Для підприємств, які здійснюють:

• виробництво або транспортування теплової енергії;
• постачання тепла, гарячої води;
• централізоване водопостачання та водовідведення;
• управління побутовими відходами,

– обсяг бронювання – не більше 75 % від кількості військовозобов’язаних, зазначених у рішенні державного органу.

Інші критично важливі підприємства та установи

Для категорій, перелічених в абзацах дев’ятому, десятому та чотирнадцятому п. 5 Порядку:

• бронювати можна не більше 100 %, але виключно в межах кількості, визначеної у рішенні про критичність.

Перевищення = автоматична втрата підстав для бронювання.

Новий обов’язок роботодавця: подання інформації

Порядок доповнено вимогою:

• подавати інформацію про загальну кількість військовозобов’язаних працівників.

Як рекомендує Мінекономіки:

• довідка у довільній формі;
• станом на дату подання;
• підпис керівника
• або відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів

– сформовані через портал «Дія».

Практичні ризики для роботодавців:

• подання неповної або застарілої інформації;
• перевищення встановлених лімітів бронювання;
• відсутність підтвердження кількості військовозобов’язаних у рішенні про критичність;
• автоматичне анулювання відстрочки для «зайвих» працівників.

Що варто зробити вже зараз:

• перевірити рішення про визначення підприємства/установи критично важливими;
• звірити фактичну кількість військовозобов’язаних з лімітами;
• підготувати довідку або витяг з реєстру через Дію;
• оновити внутрішній контроль бронювання в кадровій службі.

Висновок

Постанова № 1608 змінила філософію бронювання:

• тепер ключову роль відіграє точна цифра, зафіксована у рішенні державного органу,
• а відповідальність за дотримання лімітів фактично покладена на роботодавця.

Лист Мінекономіки не просто роз’яснює – він встановлює практичні орієнтири, і їх ігнорування може коштувати підприємству кадрової стабільності.

Інспекція з питань праці та зайнятості населення