Роботодавець має право припинити трудові відносини із працівницею, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною, але не зі своєї ініціативи (ст. 40, 41 КЗпП). Тобто, якщо працівниця звільняється за власним бажанням, таке припинення трудових відносин буде законним.
У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Це передбачено ст. 24 Закону від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки».
Зауважимо, що згідно зі ст. 19 цього Закону зазначена відпустка надається:
Тобто право на дитячу відпустку мають особи вищезазначених категорій, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем. І на сьогодні вже не має значення, працювала працівниця чи перебувала у відпустці.
Отже, у нашій ситуації роботодавець має право звільнити працівницю за її бажанням.У разі звільнення їй необхідно виплатити грошову компенсацію за невикористану додаткову соціальну відпустку на дітей, зокрема й за ті роки, коли вона не працювала, перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.