Згідно зі ст. 1021 КЗпП працівники – сумісники одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.
Водночас сумісник може працювати як повний, так і неповний робочий час. На сьогодні вже немає обмежень для роботи сумісників, навіть для працівників державних та комунальних підприємств. Нагадаємо, що постанова КМУ від 03.04.1993 № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» втратила чинність у листопаді 2022 року.
Тому, якщо сумісник працюватиме:
Якщо сумісника оформлено на неповний робочий час, виплачувати йому повну ставку не можна. Але окрім основної зарплати він, як і основний працівник, має право на інші виплати: доплати, надбавки, премії. Для цього слід переглянути, які саме виплати, в якому розмір передбачено в колективному договорі чи положенні про оплату праці на підприємстві, а також чи немає примітки, що вони виплачуються лише за основним місцем роботи.
Тобто, прийняти на роботу сумісника з формулюванням у наказі на «повну ставку» не можна. Проте виплачувати йому посадовий оклад у такому самому розмірі, як і працівникові, що працює за основним місцем роботи, можна, якщо сумісник виконує роботу з повною зайнятістю. На сьогодні на законодавчому рівні це не заборонено.
Детальніше про роботу за сумісництвом див. у статті «Основні правила роботи за сумісництвом».

