Ні, обідня перерва не вважається робочим часом, і роботодавець не зобов’язаний її оплачувати.
Умови надання обідньої перерви визначено ст. 66 КЗпП. Згідно з цією нормою працівникам має надаватися перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Мінімальний час законодавством не визначається, тому цей період роботодавець має зафіксувати у внутрішніх документах.
Обідню перерву мають надавати зазвичай через чотири години після початку роботи. Час початку і закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Але на тих роботах, де через умови виробництва перерву встановити не можна, працівникові має бути надана можливість приймання їжі протягом робочого часу. Перелік таких робіт, порядок і місце приймання їжі встановлюються роботодавцем за погодженням із профспілкою підприємства.
Згідно з ч. 1 ст. 66 КЗпП перерва для відпочинку та харчування не включається в робочий час.
Зауважимо, що працівники використовують час обідньої перерви на свій розсуд. На цей час вони можуть відлучатися з місця роботи.
Отже, час обідньої перерви не включається до робочого часу працівників та, відповідно, роботодавець не зобов’язаний її оплачувати.

