Насамперед зауважимо, що в разі загибелі мобілізованого працівника роботодавець припиняє трудовий договір у зв’язку зі смертю згідно з п. 82 ст. 36 КЗпП та проводить повний розрахунок, виплативши всі належні суми членам сім’ї такого працівника. Порядок дій у такому разі та документального оформлення див. у статті «Припинення трудового договору в разі смерті працівника або роботодавця».
Що стосується працівника, який за строковим договором обіймає посаду такого мобілізованого, то роботодавцю не потрібно видавати наказ про зміну строкового договору на безстроковий. Як передбачено ст. 391 КЗпП, якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.
У нашій ситуації загибель основного працівника означає припинення обставин, що зумовили строковість. Тому, якщо трудові відносини тривають і ні роботодавець, ні працівник не вимагають припинення трудового договору, його дія вважається продовженою на невизначений строк.
Отже, трудовий договір стає автоматично безстроковим без оформлення будь-яких документів. Але якщо роботодавець з метою кадрового обліку видасть внутрішній наказ про зміну виду трудового договору із строкового на безстроковий, це не вважатиметься помилкою.

