Працівникові, який звільнився за власним бажанням у зв’язку з порушеннями, допущеними роботодавцем, належить вихідна допомога

Працівник підприємства подав заяву про звільнення на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП – за власним бажанням у зв'язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю, а саме: невиплатою зарплати з грудня 2018 року по жовтень 2019 року. Роботодавець наказ про звільнення не видав і не виплатив працівникові ні заборгованість із зарплати, ні вихідну допомогу на підставі ст. 44 КЗпП. Працівник звернувся з позовом до суду з вимогами: визнати трудовий договір розірваним на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП, зобов'язати роботодавця видати наказ про звільнення, внести запис про звільнення до трудової книжки, видати трудову книжку і провести повний розрахунок із працівником, а також виплатити йому компенсацію у зв'язку із затримкою розрахунку, компенсацію втрати частини заробітку у зв'язку з інфляцією і вихідну допомогу у розмірі тримісячного заробітку. Суд задовольнив усі позовні вимоги працівника. Відповідач подав апеляцію.