Чи можна директорові не платити зарплату?

Підприємство нещодавно зареєструвалося. Оскільки діяльність поки що не ведеться, доходів у нього немає. З найманих працівників на підприємстві – тільки директор. Чи можна йому в такому разі не платити зарплату?

Ні, не можна, адже це грубе порушення трудового законодавства, яке для підприємства може обернутися серйозними санкціями. Пояснимо нашу відповідь.

Чому не можна не платити? Усім найманим працівникам наша держава гарантує право на оплату праці не нижче від передбаченого мінімуму (ст. 95 КЗпП). Розмір мінімальної заробітної плати (далі – МЗП) установлюється відповідно до ст. 9 та 10 Закону від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.

Отже, ця соціальна гарантія поширюється і на директора, оскільки він є найманим працівником. Тому залишити його без зарплати не можна, навіть якщо підприємство не веде діяльність і не отримує дохід. Чинне законодавство не містить із цього приводу ніяких винятків, які звільняли б роботодавця від виплати зарплати своєму найманому працівникові.

Яка відповідальність за правопорушення? Для новоствореного підприємства, яке не отримує доходу, невиплата зарплати директорові з моменту його прийняття на роботу чревата:

фінансовими санкціями за ст. 265 КЗпП для підприємства – штрафом в 10-кратному розмірі МЗП, установленої законом на момент виявлення порушення (з 01.01.17 р. розмір МЗП – 3 200 грн., отже, штраф становитиме 32 000 грн.);

адміністративним штрафом у розмірі від 30 до 100 НМДГ (від 510 до 1 700 грн.) – накладається на посадових осіб підприємства, які допустили таке порушення (ст. 41 КУпАП).

Візьміть до уваги, що обґрунтування невиплати зарплати відсутністю у підприємства доходу не звільняє від відповідальності.

Чи є законний вихід із ситуації, що склалася? У цьому випадку рекомендуємо два варіанти дій.

Варіант 1. Установити директорові режим неповного робочого часу.

Неповний робочий час може встановлюватися шляхом запровадження:

неповного робочого тижня. Наприклад, директор працюватиме тільки три дні в тиждень (понеділок, середу, п'ятницю) по 8 годин;

неповного робочого дня. Наприклад, директор трудиться з понеділка по п'ятницю тільки по 3 години;

одночасно режиму неповного робочого тижня і неповного робочого дня. Наприклад, режим роботи – з понеділка по середу по 4 години.

При запровадженні неповного робочого часу слід пам'ятати, що:

неповний робочий час може встановлюватися як при прийнятті на роботу, так і пізніше;

цей режим роботи може бути встановлений на конкретний строк або без його зазначення;

робота на зазначених умовах не тягне за собою ніяких обмежень трудових прав працівників (ст. 56 КЗпП);

оплата праці при неповному робочому дні (тижні) здійснюється пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку (ч. 2 ст. 56 КЗпП);

для обліку фактично відпрацьованого часу повинен вестися табель обліку використання робочого часу.

Варіант 2. Покласти функції директора на засновника.

У такому разі на підприємстві не повинно залишитися найманих працівників. Це означає, що і директора потрібно буде звільнити (докладніше про це див. відповідь на наступне запитання).