Директорові не платять зарплату: чим це загрожує

Запитання – відповіді

Наше ТОВ було створене кілька місяців тому, діяльність поки що не ведеться, з найманих працівників – тільки директор. І оскільки доходів поки що немає, то і зарплата директорові не виплачується. Що нам загрожує в цьому випадку?

Невиплата заробітної плати будь-якому працівникові, у тому числі і директорові – це порушення трудового законодавства. Штрафні санкції за таке порушення передбачені:

• ст. 265 КЗпП. Штраф накладається на роботодавця у розмірі 3 мінімальних заробітних плат (далі – МЗП) у тому випадку, якщо затримка у виплаті заробітної плати становить більше місяця. Судячи із запитання, зарплату директорові не виплачували декілька місяців. У 2020 році сума такого штрафу дорівнює 14 169 грн (4 723 грн х 3);
• ч. 1 ст. 41 КУпАП. Це адмінштраф, який накладається на посадових осіб підприємства, винних у допущеному правопорушенні (у нашому випадку цей штраф, за іронією долі, може бути застосований до директора підприємства). А розмір такого штрафу може становити від 30 до 100 НМДГ (від 510 до 1 700 грн). Ситуація виглядає дещо абсурдно – сам собі не платив зарплату, і за це ж його можуть оштрафувати. Проте ніяких винятків із цього приводу законодавство не робить.

Можливо, у період карантину можна було не виплачувати зарплату або на цей період хоча б скасували штрафи за порушення трудового законодавства?

Не виплачувати зарплату в період карантину можна тільки в тому випадку, якщо директор на цей період узяв відпустку за свій рахунок (докладніше про оформлення такої відпустки див. у «Відпустка за свій рахунок на період карантину: як правильно оформити»). Інших винятків немає: ні до КЗпП, ні до Закону від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці» зміни щодо строків виплати зарплати в період карантину не вносилися.

І щодо звільнення від штрафів – тут, на жаль, теж усе не на користь роботодавця. «Карантинні» закони звільнили суб'єктів господарювання від нарахування штрафів і пені за порушення податкового законодавства (відповідні зміни були внесені до Податкового кодексу). Але від штрафів, передбачених ст. 265 КЗпП та ст. 41 КУпАП, нікого з роботодавців на період карантину не звільнили.

Чи є законний вихід із ситуації, що створилася?

Можемо дати пораду на майбутнє. Для оптимізації витрат на оплату праці директора можна перевести його на неповний робочий час (ст. 56 КЗпП). Наприклад, із графіком роботи 1 година на тиждень. І тоді немає необхідності нараховувати зарплату не менше від розміру МЗП – адже зарплата має бути не менше від МЗП за умови виконання норми робочого часу (40 годин на тиждень). А при неповному робочому часі оплата праці проводиться пропорційно до відпрацьованого часу (ч. 2 ст. 56 КЗпП).

Ще один вихід із ситуації, що склалася, – це робота підприємства взагалі без директора. Така можливість передбачена ч. 2 ст. 65 Господарського кодексу, де сказано, що власник підприємства може здійснювати свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту та інших установчих документів.

У цьому випадку необхідно буде провести загальні збори учасників ТОВ, на яких прийняти рішення покласти обов'язки з управління підприємством на одного із засновників без укладення з ним трудового договору. Це рішення слід оформити протоколом.

А як бути, якщо засновник, на якого покладуть керівні функції, і найманий директор, який зараз керує підприємством, – це не одна й та сама особа?

Тоді найманого директора доведеться звільнити (звичайно, з дотриманням вимог КЗпП). Крім того, потрібно буде внести зміни до відомостей про ТОВ, які містяться в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань. Адже така подія, як зміна керівника, підлягає держреєстрації.