Облік надходження товарів

Як відкрити торгівлю: документи, процедура, бухоблік і розрахунки

Торговельна діяльність для підприємств: документи, процедура, бухоблік і розрахунки

На торговельне підприємство товари зазвичай надходять у результаті їх придбання за кошти. У консультації розглянемо, як правильно визначити первісну вартість таких товарів для оприбуткування на баланс, а також як сформувати в обліку їх продажну вартість.

Товар куплено: як відобразити в обліку

Куплені товари зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю (п. 8 П(С)БО 9).

Як визначити первісну вартість товару?

Первісною вартістю товарів, придбаних за плату, є їх собівартість, що складається з таких фактичних витрат (п. 9 П(С)БО 9; п. 2.2, 5.7 Методрекомендацій № 2):

• сум, що сплачуються за договором постачальникові (продавцеві), за вирахуванням непрямих податків;
• ввізного мита;
• непрямих податків у зв’язку із придбанням товарів, що не відшкодовуються підприємству (наприклад, якщо підприємство – неплатник ПДВ, то сума ПДВ включається до вартості придбаного товару);
• транспортно-заготівельних витрат (далі – ТЗВ). Це затрати на оплату тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи та транспортування товарів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування;
• інших витрат, які безпосередньо пов’язані із придбанням товарів і доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання в запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать: прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доробку та підвищення технічних-якісно-технічних характеристик товарів;
• втрати та недостачі товарів у межах норм природних втрат (за умови, що такі втрати та недостачі відбулися при транспортуванні товарів і виявлені при їх оприбуткуванні).

Які витрати підприємства не включаються до первісної вартості товару?

Не включаються до первісної вартості товарів, а відносяться на витрати того періоду, у якому були здійснені (визнані) (п. 14 П(С)БО 9, п. 2.3 Методрекомендацій № 2):

• проценти за користування позиками;
• витрати на утримання відділів постачання та інших служб підприємства з аналогічними функціями;
• курсові різниці, що виникають при проведенні розрахунків з іноземними постачальниками за отримані товари;
• витрати, пов’язані із придбанням іноземної валюти для оплати вартості товарів;
• наднормативні втрати та недостачі товарів;
• витрати на збут;
• адміністративні та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов’язані із придбанням і доставкою товарів та доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання в запланованих цілях.

Як визначити первісну вартість одиниці товару?

Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид) (п. 7 П(С)БО 9).

Первісна вартість одиниці придбаних товарів, за якою вони відображаються в бухгалтерському обліку, визначається розподілом фактичних витрат, пов’язаних із придбанням однорідних запасів, що надійшли однієї партією, на загальну кількість придбаних запасів (п. 2.4 Методрекомендацій № 2).

Як оцінити вартість товару, придбаного за інвалюту?

Згідно з п. 2.5 Методрекомендацій № 2 товари, придбані за інвалюту, оцінюються у валюті звітності із застосуванням валютного курсу на дату їх оприбуткування (дату визнання активів).

Якщо ж товари придбавалися на умовах передоплати, то вони прибуткуються виходячи з валютного курсу НБУ, який діяв на дату перерахування інвалюти постачальникові.

Якими документами супроводжується надходження товару на підприємство?

Підставою для оприбуткування товару, що надійшов, є первинні документи, подані постачальником:

• Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів за типовою формою № М-11, затвердженою Наказом № 193;
• товарно-транспортні накладні (далі – ТТН);
• залізнична накладна та вантажна квитанція, якщо товар надійшов залізницею;
• сертифікати, якщо надходять товари, що підлягають обов’язковій сертифікації.

Для отримання товарів працівникові видається довіреність (якщо це передбачене договором).

На складі матеріально відповідальна особа заповнює на товари, що надійшли, відповідні складські документи, форми яких затверджені Наказом № 193:

• Прибутковий ордер типової форми № М-4;
• Акт приймання матеріалів типової форми № М-7 – при розбіжностях між товарами, що фактично надійшли, та тими, що зазначені в документах постачальника.

Внутрішнє переміщення товарів з основного складу до торговельних точок, переміщення між торговельними точками оформляється накладною типової форми № М-11. Якщо на роздрібному підприємстві облік товарів ведеться в продажних цінах (див. нижче), то при передачі товару в точки продажу в цій накладній указується продажна вартість і сума торговельної націнки кожного найменування товару.

Крім того, будь-який рух товарів фіксується в Картці складського обліку матеріалів типової форми № М-12. На складах до кожного виду товару прикріплюється Матеріальний ярлик типової форми № М-16. Обидві ці форми також затверджені Наказом № 193.

Надходження запасів від фізичних осіб, не зареєстрованих як суб’єкти підприємницької діяльності, торговельні підприємства та установи ресторанного господарства оформляють закупівельним актом (п. 3.10 Методрекомендацій № 2).

У закупівельному акті фіксуються: дата та місце складання; назва підприємства; одиниця виміру господарської операції; зміст та обсяг (кількісний і вартісний) господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати посадову особу підприємства, яка брала участь у господарській операції.

Як визначити первісну вартість товару, який надійшов без документів?

Якщо на момент оприбуткування товарів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, вони можуть оцінюватися та відображатися в бухобліку за справедливою вартістю (п. 9 П(С)БО 9, п. 2.8 Методрекомендацій № 2). Після отримання документів на товар у бухобліку підприємства проводиться відповідне коригування вартості такого товару.

При цьому складається акт приймання товару в трьох примірниках: перший відправляється постачальнику із проханням подати документи на товар, другий разом із товарним звітом передається до бухгалтерії, третій – матеріально відповідальній особі. Якщо ж товар надійшов залізницею, складається комерційний акт за формою, затвердженою Наказом № 334.

А як бути, якщо якість та/або кількість товару не відповідає даним, зазначеним у супровідних документах?

Якщо при оприбуткуванні товарів виявлено невідповідність їх якості та кількості даним супровідних документів, то складається акт приймання товарів (матеріалів) за участю матеріально відповідальної особи та представника відправника (постачальника) або представника незаінтересованої організації (п. 3.7 Методрекомендацій № 2). Якщо такі товари надійшли залізницею, складається комерційний акт.

Товари, що надійшли від постачальника, які не відповідають критеріям визнання активом у зв’язку з невідповідністю стандартам, умовам угод, технічним умовам і т. п., до узгодження ціни з постачальником відображаються на позабалансових рахунках підприємства (п. 2.6 Методрекомендацій № 2):

• або за справедливою вартістю;
• або за ціною, зазначеною в документах постачальника.

Які особливості обліку ТЗВ та інших витрат, пов’язаних із придбанням товару?

Сума ТЗВ та інших витрат може враховуватися двома методами:

• методом прямого розподілу, коли сума ТЗВ включається до первіснох вартості конкретних товарів при їх оприбуткуванні на субрахунок 281 «Товари на складі». Цей метод доцільно застосовувати у випадку, якщо можна достовірно визначити, що суми таких витрат відносяться безпосередньо до придбаних товарів (п. 5.5 Методрекомендацій № 2);
• методом розподілу за середнім відсотком, при якому облік ведеться на окремому субрахунку запасів, наприклад 289 «Транспортно-заготівельні витрати». Даний метод застосовується, якщо витрати пов’язані з доставкою та доведенням до запланованого стану декількох найменувань (груп, видів) товарів. У такому випадку ТЗВ щомісяця розподіляються між сумою залишку товарів на кінець звітного місяця та вартістю товарів, які вибули (використані, реалізовані, безплатно передані і т. п.) за звітний місяць.

Зазначимо, що торговельні підприємства, як правило, використовують метод розподілу ТЗВ за середнім відсотком (див. приклад 1).

Приклад 1

Підприємство торгівлі за договором купівлі-продажу придбало партію мінеральної води на загальну суму 13 824 грн (у т. ч. ПДВ – 2 304 грн). А саме:

• «Боржомі» – 60 паковань за ціною 158,40 грн (у т. ч. ПДВ – 26,40 грн) за паковання. Усього на суму 9 504 грн (у т. ч. ПДВ – 1 584 грн). В одному пакованні міститься 12 пляшок, ціна 1 пляшки – 13,20 грн (у т. ч. ПДВ – 2,20 грн). Тобто придбано 720 пляшок;
• «Моршинська» – 40 паковань за ціною 108 грн (у т. ч. ПДВ – 18 грн) за паковання. Усього на суму 4 320 грн (у т. ч. ПДВ – 720 грн). В одному пакованні – 12 пляшок, ціна 1 пляшки – 9 грн (у т. ч. ПДВ – 1,50 грн). Тобто придбано 480 пляшок.

Вартість послуг із перевезення партії води становить 1 500 грн (без ПДВ). При отриманні товару виявлено бій 86 пляшок «Боржомі». Був складений акт приймання товару, підписаний матеріально відповідальною особою підприємства та представником перевізника. Установлено, що бій виник із вини перевізника. Перевізникові була виставлена претензія на суму, до якої ввійшла вартість наднормативного бою, вартість перевезення бою та штраф.

Розрахуємо, яка частина бою знаходиться в межах норм природних втрат (згідно з додатком 12, п. 5 додатка 15 до Наказу № 88):

(720 пл. + 480 пл.) х 0,07 = 84 пл.

Звідси наднормативний бій – 2 пл. (86 пл. – 84 пл.).

Визначимо первісну вартість одиниці товару за двома методами обліку ТЗВ (див. вище).

Метод 1. Сума ТЗВ включається до первісної вартості партії товару й обліковується на субрахунку 281 разом із договірною вартістю товару (див. табл. 1).

Таблиця 1. Розрахунок ТЗВ за методом 1

(грн)

Із табл. 1 видно, що первісна вартість одиниці оприбуткованих товарів з урахуванням ТЗВ на субрахунку 281 становить:

• «Боржомі» (1 пляшка) – 14,08 грн (8 926,32 грн : 634 пл.);
• «Моршинська» (1 пляшка) – 8,48 грн (4 068,82 грн : 480 пл.).

Метод 2. ТЗВ обліковуються на окремому однойменному субрахунку 289.

Визначимо первісну вартість товарів, оприбуткованих без урахування ТЗВ на субрахунку 281:

• вода «Боржомі»: ціна партії товару – 7 898,00 грн (7 920 грн – 22 грн); ціна одиниці товару – 12,46 грн (7 898 грн : 634 пл.);
• вода «Моршинська»: ціна партії товару – 3 600 грн; ціна одиниці товару – 7,50 грн (3 600 грн : 480 пл.).

Операції з отримання товарів відображаються в обліку підприємства так:

(грн)

Формування продажної ціни товарів

При реалізації товарів покупцям кожне підприємство торгівлі (оптове та роздрібне) має право самостійно визначити рівень продажних цін (за винятком випадків, коли ціни на товари регулюються державою).

Продажна ціна товару складається з первісної вартості придбання товару та торговельної націнки. При цьому торговельна націнка повинна покрити:

• ПДВ та акциз, що закладаються в ціну продажу (якщо продавець – платник ПДВ, акцизу);
• поточні (планові) витрати даного підприємства (адміністративні, збутові та інші операційні);
• планову суму ТЗВ на реалізований товар, яка списується при його реалізації (якщо ТЗВ ураховуються на окремому субрахунку);
• запланований рівень прибутку. Планований прибуток визначається виходячи із прийнятого на підприємстві відсотка рентабельності, який може бути загальним по підприємству, а може бути встановлений для кожного виду товарів.

Зазначимо, що при формуванні продажної ціни товарів слід ураховувати:

• граничну продажну ціну – ціну, нижче від якої продаж даного товару стає нерентабельним;
• фактичну продажну ціну – ціну товарів, установлювану підприємством з урахуванням знижок або націнок. Система знижок стимулює збут товарів. Торговельна націнка встановлюється торговельними підприємствами самостійно на підставі наказу керівника підприємства.

Інші підприємства, у тому числі підприємства оптової торгівлі, фіксують продажні ціни тільки в прайс-листах та інших документах.

Приклад 2

Підприємство роздрібної торгівлі, яке веде облік за цінами продажу, установило торговельну націнку на мінеральну воду в розмірі 50 % до первісної вартості.

Припустимо, що облік ТЗВ підприємство веде на окремому субрахункуДані про первісну вартість товару візьмемо із прикладу 1. Визначимо продажну вартість товару.

Таблиця 2. Розрахунок продажної вартості товару

(грн)

Операції з формування продажної ціни товарів відображаються в обліку підприємства так:

(грн)

Висновки

Первісна вартість товарів формується за правилами п. 9 П(С)БО 9 і п. 2.2, 5.7 Методрекомендацій № 2. При цьому сума ТЗВ може включатися до первісної вартості товару, а може обліковуватися на спеціальному субрахунку. Товари в сумі продажної вартості (з урахуванням торговельної націнки) відображають у бухобліку тільки роздрібні торговельні підприємства, які обрали метод оцінки вибуття товарів за цінами продажу.