Перевірки та штрафи в період карантину: пам’ятка суб’єктам господарювання

Гаряча лінія «Антивірус»: як працювати на карантині

Мораторій на проведення перевірок був уведений ще в березні 2020 року. Але, на жаль, карантин не став приводом для звільнення суб’єктів господарювання (далі – СГ) від усіх видів перевірок. У «карантинному» законодавстві є безліч неоднозначних моментів і пробілів, через які виникають спірні ситуації з контролюючими органами. У статті ми розповімо, які органи можуть прийти з перевіркою до СГ у період карантину та за які порушення застосовуються штрафні санкції, а за які – ні.

Згідно з постановою КМУ від 13.10.20 р. № 956 дію карантину продовжено до 31.12.20 р. Таке рішення було цілком очікуваним, та й бізнес протягом більше ніж пів року вже звик виживати в умовах карантину.

Податкові перевірки

Нагадаємо, Законом від 13.05.20 р. № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 591) установлено мораторій на перевірки органами ДПС. Він діє з 18.03.20 р. до закінчення місяця, у якому завершується карантин, уведений Кабміном (тобто до 31.12.20 р.). Однак мораторій поширюється не на всі податкові перевірки (п. 52² підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу, далі – ПК). Зокрема, органи ДПС навіть у період карантину можуть здійснювати:

1) документальні позапланові перевірки:

• які проводяться за зверненням платника (п. 78.2 ПК). Форма та порядок подання платником податків заяви про проведення документальної позапланової перевірки ПК не встановлені. Тому вона може бути складена в довільній формі й подана до контролюючого органу за місцем обліку платника. Отже, при надходженні заяви керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення щодо проведення перевірки такого платника податків, оформивши його наказом (абзац перший п. 78.4 ПК);
• які пов’язані з реорганізацією, припиненням платника податків або його підрозділу;
• щодо законності відшкодування з бюджету ПДВ та/або за наявності заявленого від’ємного значення ПДВ, що перевищує 100 тис. грн (пп. 78.1.8 ПК);

2) фактичні перевірки на предмет дотримання вимог законодавства з питань:

• обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;
• цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;
• обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильни­ками;
• здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва та обороту спирту етилового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, пального, на підставах, установлених пп. 80.2.2, 80.2.3 і 80.2.5 ПК.

Правила проведення документальних позапланових перевірок визначені ст. 78 ПК, а особливості проведення позапланових невиїзних перевірок – ст. 79 ПК. Про проведення цієї перевірки платника податків заздалегідь не попереджають, але перед її початком, як і у випадку проведення інших видів перевірок, платникові повинні пред’явити документи, передбачені ст. 81 ПК.

Фактичною вважається перевірка, яка проводиться за місцем фактичного здійснення платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника (пп. 75.1.3 ПК). Правила проведення цього виду перевірок викладено в ст. 80 ПК.

Тобто в період карантину органи ДПС мають право проводити, наприклад, документальні позапланові перевірки у випадку реорганізації юрособи. А фактична перевірка СГ може проводитися з питань зберігання та транспортування пального. Також зазначимо, що закон не забороняє податківцям проводити камеральні перевірки в період карантину. Планові, позапланові та фактичні перевірки за іншими підставами є неправомірними.

Відповідальність, передбачена ПК

Штрафні санкції

Штрафи не застосовуються за порушення податкового законодавства, допущені в період із 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), у якому завершується карантин (п. 52¹ підрозд. 10 розд. XX ПК). Виняток становлять штрафи за порушення:

1) вимог до договорів довгострокового страхування життя або договорів страхування в рамках недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

2) заборони на відчуження майна, що знаходиться в податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

3) вимог законодавства відносно:

• обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;
• цільового використання пального, спирту етилового;
• обладнання акцизних складів лічильниками-витратомірами та/або лічильниками-рівне­мірами;
• здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва й обороту спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, пального;
• реалізації пального або спирту етилового без реєстрації платниками акцизного податку;
• нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати.

Виходить, що розслаблюватися платникам податків не слід, тому що за багато видів порушень, незважаючи на карантин, їм загрожують штрафи. Також варто зазначити, що якщо порушення було допущене до карантину (до 01.02.20 р.), то платник податків не звільняється від штрафних санкцій, навіть якщо усуне дане порушення в період карантину.

Мораторій поширюється й на штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних і розрахунків коригування до них. Таке роз’яснення надала ДПС у ЗІР (категорія 101.28).

Пеня

Законодавець звільняє платників податків від пені, починаючи з 01.03.20 р. і до кінця карантину. Крім того, нарахована, але не сплачена в цей період пеня підлягає списанню. Правда, не уточнюється, за якими порушеннями вона не нараховується: тими, які допущені в карантинний період, чи до будь-яких. На жаль, нічого не сказано й про винятки.

Водночас ДПС за деякими порушеннями вже висловила свою думку в ЗІР. Наприклад, у випадку виправлення помилок у звітності з ПДВ і рентної плати за I квартал будуть нараховані і штраф, і пеня (ЗІР, категорія 132.01). А от за помилки, допущені в інших деклараціях за I квартал і виправлені платником самостійно в період карантину, штрафи не накладаються і пеня не нараховується.

Платник податків планує провадити діяльність зі зберігання пального. Чи може він до закінчення дії карантину не отримувати ліцензію?

Ні, не може. Інакше він ризикує потрапити на штраф у розмірі 500 000 грн (ст. 17 Закону від 19.12.95 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального»).

Як уже було зазначено, податківці в період карантину можуть проводити фактичні перевірки на предмет дотримання вимог законодавства з питань обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального та штрафувати за виявлені порушення. Тобто під час карантину СГ можуть оштрафувати в тому числі й за відсутність ліцензії на зберігання пального.

Відповідальність, передбачена КУпАП

Що стосується адміністративної відповідальності за податкові порушення, то тут ніяких потурань на час карантину немає. До адмінвідповідальності платника податків притягують відповідно до КУпАП.

У КУпАП норми про звільнення від відповідальності в період карантину не вносилися. Тому до посадових осіб підприємства може бути застосований адмінштраф, передбачений ст. 163² КУпАП за податкові порушення (ЗІР, категорія 132.01). Стаття 163² КУпАП установлює відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств платіжних доручень на перерахування сум податків, зборів, обов’язкових платежів, що підлягають сплаті. Штраф за це порушення становить від 5 до 10 НМДГ (від 85 до 170 грн), а при повторному порушенні протягом року – від 10 до 15 НМДГ (від 170 до 255 грн).

Перевірки Держпраці

Законом від 17.03.20 р. № 530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 530) установлено мораторій на проведення планових перевірок у сфері господарської діяльності (у т. ч. і на перевірки органами Держпраці) до скасування карантину постановою КМУ. Однак і тут не обійшлося без винятків.

У період карантину (тобто до 31.12.20 р.) органи Держпраці можуть проводити планові перевірки СГ із високим ступенем ризику. А от до СГ із середнім і незначним ступенем ризику з такою перевіркою вони не можуть прийти. Що стосується позапланових перевірок (до них відносяться інспекційні відвідування), то на них мораторій не поширюється в принципі. Тобто органі Держпраці мають право здійснювати інспекційні відвідування навіть у період карантину.

Інспекційні відвідування проводяться відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 21.08.19 р. № 823 (далі – Порядок № 823). Тривалість такого відвідування не може перевищувати 10 робочих днів. Перелік підстав наведено в п. 5 Порядку № 823. Вони дещо відрізняються від підстав для проведення позапланових перевірок, передбачених ст. 6 Закону від 05.04.07 р. № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон № 877). Зокрема, орган Держпраці може призначити перевірку на підставі інформації ДПС та її територіальних органів, ПФУ та його територіальних органів і т. д.

Перевірки Держгеокадастру

Органи Держгеокадастру можуть проводити тільки позапланові перевірки, а планові перевірки до кінця карантину залишаються під забороною. Перевірки Держгеокадастру регулюються Законом № 877. Підстави для призначення позапланової перевірки перелічено в ст. 6 Закону № 877.

За порушення земельного законодавства щодо використання й охорони земель усіх категорій і форм власності передбачена адміністративна відповідальність згідно зі ст. 53, 53¹, 53³, 54, 188⁵ КУпАП. Причому притягти СГ до адмінвідповідальності за виявлені в ході позапланової перевірки порушення органи Держгеокадастру мають право й у період карантину.

Докладніше про перевірки Держгеокадастру див. у «Держгеокадастр перевіряє навіть у період карантину».

На перевірки яких органів держконтролю не поширюється мораторій?

Не заборонено перевірки, які не регулюються Законом № 877. Слід зазначити, що мораторій поширюється не на конкретні органи держконтролю, а на сфери контролю. Деякі органи вповноважені проводити перевірки СГ у різних сферах (наприклад, Дерспоживнагляд). Згідно зі ст. 2 Закону № 877 під дію мораторію не підпадають відносини, що виникають під час здійснення заходів:

• валютного контролю;
• податкового контролю (однак, як ми з’ясували, на перевірки податкової заборону накладено Законом № 591);
• митного контролю;
• державного експортного контролю (крім держнагляду (контролю) за дотриманням суб’єктами космічної діяльності приватної форми власності законодавства про космічну діяльність в Україні);
• контролю над дотриманням бюджетного законодавства;
• банківського нагляду;
• держконтролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції;
• державного нагляду (контролю) у галузі телебачення та радіомовлення;
• державного нагляду (контролю) за дотриманням СГ, які провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства в цих сферах;
• державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції.

Перелічені вище заходи контролю здійснюються згідно зі спеціальним законодавством у цих сферах.

Висновки

З 18.03.20 р. і до закінчення карантину (зараз це 31.12.20 р.) заборонено перевірки органами ДПС, застосування штрафів і пені за порушення податкового законодавства. Однак під мораторій підпадають не всі види перевірок і далеко не за всі види порушень платник податків може уникнути штрафних санкцій. Також мораторій на планові перевірки діє і в інших сферах контролю, які регулює Закон № 877. А от на сфери контролю, які регулюються іншими нормативно-правовими актами, мораторій не поширюється.