«Карантинна» допомога по частковому безробіттю: які документи підготувати до перевірки центром зайнятості

Відповіді на актуальні запитання: податок на прибуток, ПДВ, єдиний податок,

Гаряча лінія «Антивірус»: як працювати на карантині

Запитання – відповіді

Наше підприємство отримувало від служби зайнятості допомогу по частковому безробіттю у зв’язку з уведеним карантином. Наразі центр зайнятості повідомив нас, що буде перевіряти, як були витрачені отримані кошти. Які документи нам потрібно підготувати для перевірки?

Спочатку нагадаємо, що допомога по частковому безробіттю у зв’язку з карантином надається на підставі ст. 47¹ Закону від 05.07.12 р. № 5067-VI «Про зайнятість населення» (далі – Закон № 5067), а також Порядку, затвердженого постановою КМУ від 22.04.20 р. № 306 (далі – Порядок № 306).

Для отримання допомоги роботодавець повинен відповідати певним критеріям і подати центру зайнятості крім заяви ряд документів, перелічених у ч. 2 ст. 47¹ Закону № 5067 і п. 9 Порядку № 306. Тому представники центру зайнятості будуть перевіряти в першу чергу достовірність даних, зазначених у цих документах (нижче ми розповімо, що ще може зацікавити перевіряючих).

А наскільки правомірна така перевірка?

Проведення такої перевірки прямо передбачено п. 23 Порядку № 306. Тут сказано, що центр зайнятості контролює цільове використання коштів, перерахованих роботодавцеві для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину. Такий контроль здійснюється у вигляді перевірки, яка проводиться протягом 90 календарних днів після останньої виплати такої допомоги працівникам. У ході перевірки перевіряючі мають право отримувати від роботодавця необхідні пояснення, у тому числі – у письмовій формі.

Крім того, у п. 23 Порядку № 306 сказано, що центр зайнятості має право перевіряти:

• відомості, подані роботодавцем для отримання коштів на допомогу;
• дотримання роботодавцем порядку використання коштів, виділених для виплати допомоги.

Від цього й будемо відштовхуватися, визначаючи, які ж документи можуть цікавити перевіряючих. Адже в Порядку № 306 немає конкретного переліку документів, які мають право вимагати перевіряючі. Хоча справедливості заради зазначимо, що в п. 7.3 Інструкції, затвердженої наказом Мінпраці від 18.12.2000 р. № 339, зазначено, що при перевірці платники страхових внесків зобов’язані беззаперечно подавати уповноваженим особам територіального органу служби зайнятості документи, що стосуються фонду оплати праці та інших виплат, нарахування страхових внесків, а також платіжні документи, що підтверджують перерахування страхових внесків. Але зрозуміло, що на практиці роботодавців цікавить більш конкретний перелік документів, які потрібно підготувати для перевіряючих.

Виходячи з вимог, які висуває Закон № 5067 і Порядок № 306 до отримання допомоги, а також із практики, що склалася, можна стверджувати, що перевіряючих, швидше за все, зацікавлять:

• трудові договори, оформлені зі співробітниками, на яких була виділена сума допомоги. У даному випадку це не обов’язково повинен бути письмовий трудовий договір, це може бути й наказ про прийняття на роботу, з яким працівник ознайомлений під підпис (перелік випадків, коли обов’язковий саме письмовий трудовий договір, наведено в ст. 24 КЗпП);
• повідомлення про прийняття на роботу співробітників, спрямовані органу ДПС відповідно до постанови КМУ від 17.06.15 р. № 413;
• книга наказів із кадрів за період починаючи з дати надання підприємству допомоги по частковому безробіттю. Тут перевіряючих будуть цікавити дати звільнення співробітників. Так, вони перевірять, чи не виділялася допомога на вже звільнених співробітників. І чи дотримувалася одна з умов надання допомоги – гарантія зайнятості осіб, яким виплачувалася допомога. Ідеться про заборону розірвання трудового договору з такими працівниками на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП (скорочення штатів), п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП (угода сторін) і ч. 3 ст. 38 КЗпП (звільнення працівника за його власним бажанням через невиконання роботодавцем законодавства про працю, умов колективного або трудового договору). І якщо роботодавець отримав на працівників допомогу по частковому безробіттю, то він не має права звільняти таких працівників за переліченими підставами протягом 6 місяців із дня закінчення виплати допомоги (а якщо допомога виплачувалася менше 180 календарних днів – протягом періоду, що дорівнює періоду виплати допомоги). Якщо ж такий випадок звільнення в «заборонний» період все-таки стався, то роботодавець зобов’язаний буде повернути центру зайнятості всю суму допомоги, виплачену такому працівникові;
• табелі обліку робочого часу. Тут перевіряючі будуть дивитися, наскільки відомості, що містяться в табелях, відповідають тому, що ви вказали в документах на отримання допомоги (наскільки саме був скорочений робочий час співробітників, чи відображали ви в табелях час простою та відпусток без збереження зарплати). Тому перед перевіркою вам варто ще раз звірити інформацію з тією, що була зазначена в документах, поданих до центру зайнятості, і за наявності помилок у табелях – виправити їх;
• бухгалтерські документи, що підтверджують виплату зарплати та інших виплат працівникам;
• платіжні документи, що підтверджують виплату допомоги працівникам. Нагадаємо, що згідно з вимогами п. 16 Порядку № 306 роботодавець зобов’язаний виплатити допомогу працівникам протягом 3 робочих днів після надходження на рахунок підприємства грошей від центру зайнятості за окремою платіжною відомістю (відомість на виплату коштів). Копія цієї відомості повинна бути подана центру зайнятості протягом 5 календарних днів після виплати працівникам допомоги. При перевірці у вас можуть зажадати оригінал цієї відомості.

Які заходи відповідальності загрожують роботодавцеві у випадку виявлення перевіряючими помилок?

За порушення роботодавцем порядку використання коштів, виділених на виплату допомоги по частковому безробіттю, до нього може бути застосований штраф у розмірі наданої суми, використаної з порушенням на підставі ст. 38 Закону № 1533. А сума незаконно отриманої допомоги по частковому безробіттю підлягає поверненню на підставі ч. 4 ст. 35 Закону № 1533.

Крім того, посадовим особам підприємства, винним у допущених порушеннях, загрожує адміністративний штраф на підставі ст. 165³ КУпАП у розмірі від 8 до 15 НМДГ (від 136 до 255 грн). При повторному подібному порушенні, допущеному протягом року, – у розмірі від 10 до 20 НМДГ (від 170 до 340 грн).